Погляд Біблії

Чи Бог — таємниця?

«Що таке таємниця? Взагалі таємниця — це істина, яку звичайно неможливо зрозуміти або довести... Що таке релігійна таємниця? Це одна із Божих істин, в яку ми повинні вірити, хоч не можемо ні зрозуміти, ні доказати її. Котрі релігійні таємниці є головними? Це таємниці про Найсвятішу Трійцю, Втілення божества в Христі й Викуп» («Скорочене пояснення християнського вчення», 1901, франц.).

ВИЩЕСКАЗАНЕ є прикладом того, як книжка, написана на початку XX століття, підсумовувала погляди римсько-католицької церкви щодо таємниць. Крім того, сучасний твір «Довідник труднощів католицької віри» (1989, франц.) виявляє, що такі догматичні пункти ще цікавлять людей, кажучи: «Християнин визнає, що існує деяка кількість таємниць у його релігійному кредо не тільки через особистий потяг до незрозумілих фактів. Якщо він вірить у них, то тільки на основі Божого Слова». Але що каже Святе Письмо? Чи Бог — таємниця?

Чи ми можемо знати все про Бога?

Біблія описує багато деталей про Бога стосовно Його особливостей характеру, про Його характерні риси й про те, як Він поводиться з людьми. Але вона також пояснює, що Його мудрість і кмітливість вищі розуміння людини. Отже, пророк Ісая каже, що дороги й думки Бога набагато вищі, ніж у людини (Ісаї 55:8, 9).

Нас не дивує те, що неможливо знати кожну деталь про Бога. Наприклад, хоч наше знання всесвіту постійно збільшується, науковці визнають, що вони, напевно, ніколи не досягнуть вершини таємниці того, що безмежно мале або безмежно велике. Отже, як будь-яке створіння може повністю знати глибину мудрості Бога, Творця? Йов визнав перед Єговою: «Не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його». (Йова 42:3; порівняйте Римлян 11:33). Отже повністю знати Бога в деяких відношеннях неможливо через наше обмежене розуміння. Проте вчення багатьох церков виходять за межі цих простих зауважень.

Чи занадто таємничо?

У недавно виданій католицькій енциклопедії «Тео» сказано: «У вченнях церкви термін «таємниця» може також стосуватися того, що Бог виявляє про Себе, наприклад, відносно Свого триєдиного існування». Як і в багатьох інших теологічних книжках, суть поняття, яке тут розробляється, така: «Оскільки знання про Бога є неминуче таємничим, ми не повинні дивуватися тому, що Бог є Трійцею і що Трійця є таємницею». Чи такі доводи обгрунтовані?

По-перше, багато книжок, в тому числі «Нова британська енциклопедія», визнають, що «ні слово Трійця, ні чітко висловлений самий догмат не знаходяться в Новому Завіті». Крім того, історія цього вчення показує, що воно складається з багатьох ідей, узятих з язичеських філософій, які через кілька десятиліть після смерті апостолів були введені до кредо церкви. Отже, немає обгрунтованих доказів того, що таємниця Трійці грунтується на Бібліїa.

Подумайте: Оскільки неможливо знати все про Бога, чи була б якась розумна підстава того, щоб Єгова замасковував Себе? Ні, Він хоче, щоб всі люди знали Його. (Івана 17:3; порівняйте Євреїв 8:11). А чи була б якась розумна підстава на те, щоб ті, хто дійсно хоче задовольняти Його, замасковували Його? Наприклад, якби людина мала нагоду бачити прекрасний пейзаж у сільській місцевості тільки через вікно, чи було б розсудливо дмухати на вікно, кажучи: «Нехай воно стане запотілим, оскільки ми все одно не можемо бачити деталей?» Певно, що ні! Біблія та здоровий глузд говорять, що наше знання про Бога обов’язково обмежене. Але ці межі зовсім не є достатньою підставою того, щоб замінити наше знання про Бога таємничим вченням, як, наприклад, про Трійцю, що тільки заплутує наше розуміння Його.

Язичеські та християнські таємниці

Крім того, там, де термін «таємниця» знаходиться у Святому Письмі, він не має значення «приховане знання», як це звичайно розуміють його. Як правильно пригадує нам твір «Тео»: «Термін таємниця тут не має того самого значення. Для християн він означає щось, звичайно приховане або недоступне, але й те, що Бог хоче їм сказати... і хоче, щоб вони відчували».

Грецьке слово ми·сте́ рі·он («таємниця» або «свята таємниця») вживалось 20 разів апостолом Павлом у конкретному значенні. Він вживав його відносно святої таємниці, що довгий час була прихована, але яку Бог виявив, коли послав Ісуса на землю. Ісус Христос, Спаситель людства, був основною складовою частиною обітованого «потомства», Якого Бог мав використати, щоб викупити людство; через Нього «всі народи землі... будуть благословляти себе», і Він матиме співспадкоємців у небі (Буття 3:15, Хоменко; 22:18; Римлян 8:17). Ці затаєні або таємничі факти були невідомі Божим слугам до часу християн, але у відповідний час Єгова виявив їх (Ефесян 1:9; Колосян 1:26). На щастя, це знання не зберігається тільки для кількох вибраних осіб, як це стається з релігійними таємницями в деяких релігіях, але має проголошуватися без розрізнювання стільком людям, наскільки можливо (Ефесян 6:19, 20).

Поклонятися Богові в правді

Біблія містить досить інформації про те, як поклонятися Богові способом, який подобається Йому. Вона далеко не навчає про Трійцю, а чітко виявляє вищість Єгови й підлеглість Ісуса. Наприклад, Ісус сказав: «Більший за Мене Отець» (Івана 14:28; 1 Коринтян 15:28). Біблія також вказує на те, що святий дух — активна сила Бога, яка керує Його вірними слугами (Дії 2:1​-4).

У розмові із самарянкою Ісус показав, що треба поклонятися Богові «в дусі та в правді», щоб задовольнити Його. Він додав, що «Отець Собі прагне таких богомільців» (Івана 4:21​-24). Якщо маємо надію на Боже Слово, а не приймаємо створені людьми таємничі традиції, які зраджують Його, то в кожного з нас є відповідальність шукати цього точного знання, яке дасть нам благословення.

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]

Усі права захищені.