Чому ви вірите в Трійцю?
ЧЕРЕЗ століття мільйони людей вірили в Трійцю, як доктрину, котра навчає “в єдність Божества із Трьох Осіб, Отця, Сина, і Святого Духа, що ці Три Особі є дійсно відмінні одна від одної. Отже, в словах Віровчення Анастасія: ‘Отець є Бог, Син є Бог, і Святий Дух є Бог, а однак нема три Боги, але один Бог’ ”. (Католицька Енцикльопедія) Чи ви вірите в цю доктрину? Чому?
Багато людей думає, що Трійця є християнське навчання основане на Слові Божім, Біблії. Отже, ранні римо-католицькі писателі не вагалися признати, що Трійцю не можливо доказати самим Писанням. Наводимо кардинала Госіюса, котрий мав сказати: “Ми віримо в доктрину про триєдиного Бога, тому що ми отримали її через традицію, хоч про неї не згадується зовсім в Писаннях”. (Конф. Катол. Фідеї, Розділ XXVI) Інші люди, також так щиро заявляють, що наука про Трійцю була започаткована поганами. Артур Вейґалл, в своїй книжці Поганство в Нашім Християнстві, зазначує: Ісус Христос ніколи не згадував про таке явище, й ніде в Новім Завіті слово ‘Трійця’ не являється”. Він каже, що ідея про спів-рівну Трійцю “була прийнята через (римо-католицьку) Церкву три сотні років по смерті нашого Господа; й початок такого поняття є цілковито поганський”.
На стороні 198 його книжки Вейґалл подає коротку історію про доктрину Трійці, кажучи: “В четвертому століттю перед Хр. Аристотель писав: ‘Всі речі є в трьох: Отже вживаймо це число в почитанні богів; бо, як це піфагорінці кажуть, все й всі речі звязані трьома, бо кінець, середина й початок мають це число у всьому, й це означає число Трійці’. Старинні єгиптяни, котрих вплив на початкові релігійні думки були глибокі, звичайно зображали своїх богів або богинь в трійці: от була трійця з Осіріс, Ісіс, й Горус, трійця, що складалась з Амена, Мута, й Кхонзу, трійця з Кхнума, Сатіса, й Анукіса, й так дальше. Гіндуська трійця складалась з Брагмана, Сіва, й Вішну. Є ще інші багато й широко розповсюднені случаї цього теольогічного поняття. Отже, ранні християни на початку й не думали пристосовувати цю ідею до їх віри. Вони віддали свою посвяту Богу Отцю й Ісусу Христу, Синові Божому, й вони признали таємниче й неокреслене існування Святого Духа; але тоді не було думки про ці три, що становили дійсну Трійцю, співрівну й з’єднану в Одно, та й Апостолське Вірую, що було перше сформоване з артикулів християнської віри, не згадує про це”.
Є ще люди, котрі наполягають, що доктрина про Трійцю є християнська доктрина основана на Святім Писанню. Отже в коротці перегляньмо й побачимо.
Найперше зі всього слова “Трійця”, “триєдиний”, “Бог-чоловік”, “перша особа”, “друга особа”, “три особі”, не являються ніде в натхнених текстах ні в католицькій, ані протестантській Біблії. Ніде в Біблії ми не знаходимо таких висловів як “Бог Син”, або “Бог Святий Дух”, а радше ми читаємо “Син Божий”, “дух Божий”, або тільки “святий дух”. Ніде в Писаннях Бог не є відкритий в трьох особах, але завжди як один Бог. Тепер, коли слова, які є конечні, щоб висказати доктрину про Трійцю, не являються в Святих Писаннях, то як можемо сподіватись, що ця доктрина знаходиться як навчання в них? Це неможливе!
Є три тексти (1 Йоана 5:7, АВ; Маттея 28:19; 2 Коринтян 13:14) де говориться про Отця, Сина і святого духа у формальнім зв’язку, але ні один із них не каже нічого про Трійцю. Коли доктрина про Трійцю є осередком доктрини “християнської” релігії, то чому, із 31,173 віршів в Біблії були тільки три, що ужили Отець, Син і святий дух у формальнім зв’язку, й один із тих, то є, 1 Йоана 5:7 є підроблений? Йоан написав цей лист в грецькій мові в першому століттю, але текста 1 Йоана 5:7 не можна знайти в жоднім грецькім рукописі, що був написаний раніше як в п’ятнадцятім століттю. Відносно вірша, єпіскоп Ловт каже: “Я вірую, що тут нема нікого між нами, що в найменшій мірі є обізнаний святою критикою, й маючи вирозуміння, що був би готовий признати правдивість цього вірша в 1 Йоана 5:7”. Д-р Адам Кларк, в своїм Коментарі, закінчує довшою дискусією науковою розвідкою про цей вірш оцими словами: “Вкоротці, він не стоїть на жоднім авторитеті, щоб він був автентичним (правдивим) як часть відкриття, що прийшло від Бога”. Отже, 1 Йоана 5:7 є відкинене всіма безсторонними вченими Слова Божого.
А щодо Маттея 28:19 і 2 Коринтян 13:14,— ті тексти не кажуть нічого, що є три рівні особи в одному Богу. Вони не кажуть, що кожний із них є Бог. Вони не кажуть, що всі три є рівні в сутності, силі й вічності. Вони не кажуть, що всі повинні бути почитані. Коли ж вони не кажуть цього, тоді вони й не навчають про Трійцю, бо ж всі ті сказання є пристосовані до Трійці. Пебоді, один високо поважний писатель, в книжці Лєкції про Християнську Доктрину, сторона 41, каже: “Я готовий зазначити, без страху заперечності, що доктрина про рівність Отця, Сина і святого Духа не знаходиться в дійсних християнських творах з перших трьох століть, й що там не можна знайти відносно Божественної натури ніякого дійсного християнського твору з перших двох століть, жодної заяви про доктрину, що бодай приблизно рівняється або погоджується з новочасною доктриною про Трійцю”. Чому це так? Тому, що доктрина про Трійцю походить від поган, як це історики вказують. Ранні християни першого століття не вірили в неї. Вони не почитали триєдиного Бога. В Писаннях абсолютно нема основи для вірування в Трійцю. Традиція єдина не є вистачальною, тому, що Ісус зазначив, що “знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого”.— Матт. 15:6.
Вірні слуги Божі вірили в Бога як в одну особу: “Єгова, Бог наш, єдиний Єгова”! сказав Мойсей. (5 Мойс. 6:4) Ісус Христос сказав ту саму правду в Марка 12:29. Це є важне, щоб ми почитали правдивого Бога, Єгову, тому що нема спасення в жодному іншому: “І буде, що всякий хто призиватиме ім’я Єгови, той спасеться”, сказав Петро. Вповайте на нього, почитайте Єгову, набирайте знання про правдивого Бога і Ісуса Христа, тому, що це значить життя вічне.— Діян. 2:21; Йоан 17:3.