Телескоп Галілея — це тільки початок!

КОЛИ Галілео спрямував на небо свій недавно винайдений телескоп, то небачена картина постала перед його очима. Він міг побачити в десять разів більше зір, ніж будь-яка людина, яка коли-небудь жила. Молочний Шлях тепер виглядав не як однорідна маса, але як калейдоскоп безлічі великих і малих зір. Поверхня Місяця перетворилась перед його очима з блискучого фарфору в мозаїку гір, кратерів і безводного моря.

Через кілька місяців він відкрив чотири місяці Юпітера. Потім він побачив прекрасні кільця Сатурна. Навівши свій телескоп на Венеру, він помітив деякі фази планети, маленькі зміни в її освітленні та обрисах. Ці фази можна було б пояснити тільки при умові, що планета рухається навколо Сонця. Вчений зробив такий висновок: якщо одна планета рухається навколо Сонця, то й інші, включаючи Землю, повинні теж рухатись. Він мав рацію. Таким чином, у 1609 році Землю скинули з почесного п’єдесталу уявного центру всесвіту.

Але відмовитися від шанованих переконань було не так легко. Католицька церква постановила, що «погляд, що Земля не є центром всесвіту і що вона щоденно обертається є... принаймні помилковим». Галілео був притягнений до відповідальності перед інквізицією і провів останні роки свого життя під домашнім арештом. Але релігійний догматизм не міг стримати цікавість, яку викликало винайдення телескопу. Можливість розкрити таємниці Всесвіту приваблювала все більше і більше вчених.

Сьгодні, після майже чотирьох століть інтенсивних досліджень, наші знання про всесвіт разюче зросли. Було відкрито різні типи зір — червоні гіганти, білі карлики, пульсари. Недавно в космічному просторі було зареєстровано квазари — загадкові об’єкти, які випромінюють надзвичайну кількість енергії. Також вважають, що таємничі, надзвичайно могутні космічні вири — чорні діри — невидимо присутні в багатьох галактиках.

Потужні оптичні телескопи дають астрономам можливість заглядати далеко в простір і, таким чином, по суті, подорожувати в минуле на мільярди років, до самого краю видимого всесвіту. Було відкрито безліч зір і галактик, деякі з них розташовані так далеко, що, згідно з підрахунками, потрібно більше ніж 15 мільярдів років, щоб їхнє світло дійшло до насa.

Хоча звичайні зорі — це слабі джерела радіохвиль, інші небесні тіла, такі як пульсари і квазари, було відкрито, в основному, за допомогою радіотелескопів. Як можна здогадатися з назви, ці телескопи реагують не на світлові, а на радіохвилі. З 1961 року було виявлено сотні квазарів, багато з яких знаходяться в зовнішньому просторі відомого всесвіту.

Створити карту зоряного неба було важчим завданням, ніж Галілео міг собі уявити. Тільки в цьому столітті людина почала усвідомлювати грандіозність космосу, мільярди галактик, з яких він складається, і неймовірні відстані, що відділяють їх.

Щоб допомогти нам уявити космічні відстані, фізик Роберт Ястров запропонував таку аналогію. Уявіть собі Сонце, зменшене до розміру апельсина. Тоді Земля була б завбільшки з піщинку, яка крутиться по орбіті навколо Сонця на віддалі 9 метрів. Юпітер був би з кісточку вишні, яка оберталася б навколо апельсина на віддалі міського кварталу, а Плутон був би ще одною пісчинкою на відстані десяти кварталів від нашого уявного апельсина-Сонця. Найближчий сусід Сонця — Альфа Центавра — у цьому ж масштабі знаходилась би на відстані 2100 кілометрів, а ввесь Молочний Шлях був би окремим скупченням апельсинів, розташованих на відстані 3200 кілометрів один від одного, діаметром 30 мільйонів кілометрів. Навіть при дуже зменшеному масштабі, уявити собі ці відстані дуже важко.

Але вражають не тільки відстані. Коли вчені відхилили завісу деяких таємниць всесвіту, вони виявили надзвичайні феномени. Наприклад, існують нейтронні зорі, щільність матерії яких настільки велика, що чайна ложечка цієї матерії важила б стільки ж, скільки важать 20 мільйонів слонів. Існують теж маленькі зірки, так звані пульсари, кожна з яких блимає близько 600 разів на секунду. Ну і, звичайно, є теж ті загадкові чорні діри, відносно яких учені тільки роблять припущення. Самі діри побачити неможливо, але їхній ненаситний апетит до світла й матерії може видавати їхню таємну присутність.

Звичайно, багато чого все ще залишається таємницею, оповитою неосяжними відстанями і вічністю. Але чого вчені вже навчились про всесвіт? І чи їхні знання дають відповіді на запитання, як і чому існує всесвіт?

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 4]

Телескоп Йодрел Банк, створений у 1957 році в Англії, був першим повністю керованим апаратом, пристроєм, приладом.

[Відомості про джерело]

З дозволу Jodrell Bank Radio Telescope