Спостерігаємо світ

«Біла пляма в італійській культурі»

Біблія є «великою білою плямою в культурі італійців, релігійні люди не читають Святе Письмо безпосередньо». Згідно з італійською газетою «Ля Републіка», це був висновок, до якого прийшли минулого жовтня на семінарі в Болоньї, на котрому багатьма професорами й вченими в галузі Біблії розглядалась основна тема «Біблія, культура та школа в Італії». Нехтування Біблією в Італії, як пояснював один вчений, походить від заборони безпосередньо читати Біблію, що була прийнята в XVI столітті на соборі в Тренті. «Але навіть після Другого ватіканського собору,— твердив цей самий вчений,— ця Книга досі залишається інформацією, адресованою тільки до християнських громад, замість того щоб бути інформацією життєвої мудрості і книгою, яка не потребує жодних складних пояснень, щоб її розуміти».

Більгарціоз розповсюджується

Незважаючи на нові методи діагностики хвороб, випадки захворювання більгарціозом, або шистосоматозом, постійно зростають. Згідно з ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я), проблема полягає в тому, що найбільше стурбовані цією хворобою країни не мають можливості контролювати її. ВООЗ оплакує, що хоча й Празіквантел виявився ефективним препаратом проти цього захворювання, то «висока ціна цього лікарства у більшості випадків переважає загальний бюджет на одиницю населення більшості африканських міністерств охорони здоров’я». Народи Кенії, Малавії, Замбії та Нігерії, в котрих більше ніж 30 мільйонів людей хворі на шистосоматоз, благають ВООЗ, щоб вона подала прохання до підприємств, які випускають ліки, понизити ціну. По цілому світі приблизно 200 мільйонів людей заражені цією хворобою.

Діти та зброя

У Сполучених Штатах Америки кожного дня приблизно 8 дітей — це 3000 в рік — гинуть від вогнепальної зброї. Приблизно підраховано, що кількість поранень вогнепальною зброєю, яких можна уникнути, збільшилася в п’ять разів. Чому? «Коло половини всіх сімей у Сполучених Штатах мають вогнепальну зброю,— говориться у «Велнес Леттер» Берклійського університету в Каліфорнії.— Тільки подумайте: коли ваші діти або внуки відвідують сусідів, то п’ятдесят процентів ймовірності, що в них є вогнепальна зброя і у цих п’ятидесяти процентів є пістолети. І майже у всіх випадках зброя є надто легкодоступною». Діти дуже рискують не тільки тому, що вони граються іграшковими пістолетами, що нагадують справжні, але й тому, що на них впливають сцени з кіно або телевізора, де часто випадково вживають зброю. Тільки декілька дітей знають, як слід поводититись обережно зі зброєю; діти тяжче переносять поранення, тому що їхні внутрішні органи розташовані ближче один до одного й вони мають у пропорції більшу голову, ніж дорослі. «Щоб бути захищеним, не купуйте і не тримайте вогнепальної зброї у вашому домі»,— така порада поміщається у «Велнес Леттер».

«Перша у світі електронна таця»

Ви тепер можете персонально отримати вістку від папи «завдяки новому ватіканському телефонному коду номер 900», повідомляється в передовій статті газети «Монтезума Волей Джорнал», що в Кортезі, штат Колорадо (США). Ця звістка — це записані на плівку папські проповіді; згідно з ватіканською пресою, їх випустили, щоб «задовольнити зростаючий попит на слухання натхненних слів папи Івана Павла». «Його Святість надіється, що ці слова будуть корисні для вас, і ви зможете слухати їх кожен день,— говорить голос із самого початку.— Частина коштів [за хвилину 1,95 долара] від цих телефонних дзвінків іде на підтримку апостольскої місії Святого Отця, якщо ви слухаєте ці його слова, то вносите вклад у його працю». «Те, про що голос не згадує,— звертається увагу в передовій статті,— це те, куди йде інша частина коштів, приблизно половина,— до тої самої огранізації в Лас-Вегасі, що відома за те, що по телефону читає гороскоп, передає інформацію про лотерейні номери та рекламні передачі». Згідно з журналом «Нешинал Кетолик Ріпортер», організатори цього телефонного коду номер 900 називають його «першою у світі електронною тацею».

Неконтрольований туберкульоз

Поширення у Сполучених Штатах Америки особливо небезпечної форми туберкульозу змусило представників державної установи охорони здоров’я заявити, що ця хвороба неконтрольована. «У минулому туберкульоз ще не був таким загрозливим, як тепер,— говорить доктор Діксі Снайдер, експерт по туберкульозу в Центрі по контролю захворювань,— тому що в цій країні він є неконтрольованим». Незважаючи на те що 40 років назад туберкульоз був одним із найбільших вбивців, то все-таки його можна було контролювати, коли було впроваджено антибіотики, а також покращено місця проживання та санітарні умови. Але з 1984 року в більшості штатах повідомлялось про зріст кількості захворювань, включаючи випадки з підсиленою протидією найновішим лікам. Хвороба поширюється через повітря, якщо хтось, хто заражений нею, кашляє. Період інкубації бацил може тривати роками у здорових людей і не проявлятися, але якщо не лікувати інфекцію на ранній стадії, то істотна кількість людей, зрештою, поступиться перед хворобою.

Мексіка визнає церкви

«У Мексіці після більш ніж 70 років ворожості до церков законодавці прийняли закон, який дозволяє офіційне визнання релігійних установ,— повідомляється в журналі «Крищин Сенчорі».— Хоч інші віросповідання також входять до цих законних реформ, то священик, що головує над цією урядовою дією, належить до римсько-католицької церкви». Конституційні зміни дозволили католицькій церкві створювати парафіяльні школи, мати приватну власність з іменем церкви й критикувати уряд. Священикам дозволяється бути у своїх рясах прилюдно та брати участь у голосуванні, але їм не дозволяється мати громадські посади. Вони також повинні платити прибуткові податки. Конституція революції 1917 року наклала обмеження на величезний вплив та владу католицької церкви. Католицька церква в той час була власником близько половини земель у Мексиці; задоволені землевласники, яким добре жилось, протидіяли руху незалежності. Проте більшість обмежень ніколи не були впроваджені в життя й у великій мірі ігнорувались. Все ще перед очима, як говорить журнал «Крищин Сенчорі», «національний фресковий живопис революційного художника Дієґо Рівера, що в гротескному стилі зображував товстих священослужителів, які обдирають тяжкозароблені прибутки селян, які навіть нічого не підозрюють».

Смирний спрут

Восьминіг, можливо, має зловісний вигляд, але, згідно з журналом «Африкен Вайлдлайф», він зовсім не такий. Хоча й восьминіг буде захищати себе, якщо на нього навмисно нападати, то, в дійсності, він є лякливим та мирним. Більш того: він досить розумно вирішує проблеми. Одного разу вчені помістили до двох восьминогів омара в скляній банці. Незабаром кожен навчився відкривати банку. У цьому журналі далі розповідається, як один домашній восьминіг вимагав для себе їжу: «Його завжди кормили перед сімейною вечерею. Інколи вони забували давати йому їжу, і їхній улюбленець перед тим, як вони сідатимуть за стіл, присмокчеться всіма своїми вісьмома щупальцями до скла та буде міняти кольори, щоб привабити до себе увагу. Якщо це не буде діяти, то він підбере камінець із дна акваріуму й наполегливо постукуватиме по шклі доти, доки його не накормлять».

«Ми покладаємось на Бога» — чи насправді?

Слова «Ми покладаємось на Бога» почали карбуватись на американських монетах 127 років назад. Журнал «Тайм» запитує: «Яким чином почали поєднувати Бога та американські гроші?» Ці слова взяли із кінцевого куплету національного гімну «Зорями всіяний стяг», у котрому говорилось: «Це буде наш девіз — «Ми покладаємось на Бога». Потім, коли почалась громадянська війна (1861—1865 роки), М. Р. Воткінсон, баптистський пастор, подав прохання, що якщо союз, якого представляли північні штати, зазнає поразки, то на монетах повинно залишитись те, щоб знали, що все залежить від Бога. Президент Авраам Лінкольн та секретар державної казни Салмон Чейст були згідні з тим і скорочену фразу «Ми покладаємось на Бога» почали карбувати на монетах у 1864-му році. Проте ця фраза не з’являлася на паперових грошах аж до 1955-го року, а потім у наступному році її зробили національним девізом. Хоча цей девіз вживається, коли викликають до суду, то більшість погодяться з колишнім верховним суддею Вільямом Бренаном, який написав, що це гасло «загубило правдивий релігійний зміст».

Відмовляються годувати грудьми

Як показує нове дослідження, у США велика кількість жінок, що з немовлятами, відмовляються годувати їх грудьми. Число тих, хто годує грудьми, знизилось від 60 відсотків у 1984 році до 52 відсотків в 1989 році. «Це дуже небезпечна тенденція,— сказав доктор Дейвід Раш, спеціаліст тафтського університету по годуванню, що був співавтором цього дослідження.— Годування грудьми є дуже корисним для дитини навіть у багатих західних країнах». У той час як більшість жінок знає, що годування грудьми є найкращим для них і для їхніх дітей, то часто вони вважають це трудним і спантеличуються, тому що ніхто їм не дав практичної поради. У багатьох випадках їх виписують із родильного дому перед тим, як у них починає вироблятися молоко і вони просто на дорогу отримують пакет сухої суміші. Також немає підтримки вдома, тому що часто їхні власні матері теж годували їх з пляшечки. Інститут медицини рекомендує, щоб немовлят від чотирьох до шести місяців годувати виключно грудьми, і навіть коли дитині дають більш тверду їжу, то слід продовжувати годувати грудьми принаймні до року.