Чи ловлення риби дрифтерними сітями закінчується?

ГЕНЕРАЛЬНА Асамблея ООН у Нью-Йорку назвала його «дуже неперебірливим і марнотратним». Європейський відділ Міжнародного інституту середовища і розвитку, що знаходиться у Лондоні, описує його як «основну загрозу для життя в морі». Шістнадцять народів Тихого океану осудили його як «неоправданий грабіж». Зрозуміло, що ловлення риби дрифтерними сітями знаходиться під всесвітньою атакою. Чому?

Дрифтерні сіті — вертикально звисаючі сіті, які дрейфують разом із судном як завіси — закидаються у прибережні води вже протягом тисячоліть. Однак в кінці 1970-х років пелагічне, або ловлення риби дрифтерними сітями у відкритому морі, набуло такого надзвичайного поширення, що сьогодні у Тихому, Атлантичному та Індійському океанах за кальмарами, тунцем, каймановими рибами та лососем шукає армада з понад 1000 японських, тайванських і південнокорейських рибальських суден. Оскільки, за деякими підрахунками, кожне судно використовує гігантські сіті, які звисають на 11 метрів у глибину і покривають приблизно 50 кілометрів, спільна довжина сітей флотилії охопила б 50 000 кілометрів, а це більше ніж довжина екватора землі!

«Завіси смерті»

Ці майже невидимі нейлонові сіті є такими ефективними, що згідно з бюлетенем «Перспективи Міжнародного інституту середовища й розвитку», «при збереженні сьогоднішніх тенденцій сіті можуть ліквідувати рибальство на тунця у південній частині Тихого океану за два роки». Ловлення за допомогою дрифтерних сітей, каже морський біолог Сам Лабе́д, є таке ж нерозбірливе, як «повна вирубка лісу, щоб зібрати врожай з одного виду дерев або зрубування дуба з метою зібрати жолуді». Дійсно, при роботі ця найбільша риболовна флотилія у світі підбирає тонни непотрібних їм тварин таких видів, як звичайний і стрибаючий тунець, марлин, меч-риба та мігруючий лосось.

За словами Джеймса М. Коу, дослідника з Національної служби морського рибальства у Сполучених Штатах, існують докази того, що азіатською флотилією нелегально виловлюється велика кількість лосося, який вже не дійде до рідних, північноамериканських течій, щоб там метати ікру.

Справа погіршується ще й тим, що дрифтерні сіті заплутують, калічать і витягують тисячі видр, тюленів, дельфінів, бурих дельфінів, китів, морських черепах і морських птахів. Не дивно, що все більше дослідників називають ловлення дрифтерними сітями «морським відкритим видобутком», а самі дрифтерні сіті «завісами смерті»!

Здається, що ці епітети правильні. У недавньому повідомленні комерційного секретаря США говорилось, що протягом всього трьох риболовецьких експедицій три судна випадково зловили «одного смугастого дельфіна, 8 бурих дельфінів, 18 північних тюленів, 19 тихоокеанських білобоких дельфінів і 65 північних китових дельфінів».

Минулого року у рапорті, поданому на розгляд Організації Об’єднаних Націй, говорилося, що при виловленні 106 мільйонів кальмарів японським рибним промислом було знищено 39 мільйонів риб, непотрібних рибалкам. Окрім того, серед цього небажаного улову було 700 000 акул, 270 000 морських птахів, 26 000 морських тварин і 406 морських черепах, які є під загрозою.

Морські біологи впевнені, що якщо ловлення дрифтерними сітями буде безконтрольно продовжуватися, воно «неминуче вичерпає природні ресурси, які раніше вважалися невичерпними». В дійсності, велике спустошення вже, можливо, є нанесене. У 1988 році один капітан риболовецького судна сказав біологові Лабе́ду: «Ми вже вбиваємо далеко не так багато дельфінів, як раніше». Лабе́д зауважив: «Це, напевно, тому, що їх вже не залишилось так багато».

Світові узгодження випливають на поверхню

Однак недавно заклики до дій проти рибальства за допомогою дрифтерних сітей пролунали від Лондона до міста Вашінгтона, від Аляски до Нової Зеландії. Було вжито деяких заходів з метою створити тиск на рибалок, щоб вони скоротили свої флотилії і назавжди витягли деякі сіті. Наведемо деякі з цих заходів: група країн південної частини Тихого океану прийняла так звану Велінгтонську (Ново-Зеландську) конвенцію, яка дозволяє їм ліквідувати виловлення риби дрифтерними сітями у своїх 320-кілометрових рибальських зонах і заборонити своїм рибалкам використання дрифтерних сітей будь-де у південній частині Тихого океану.

У грудні 1989 року ООН прийняла резолюцію, у якій рекомендувався мораторій на виловлення риби дрифтерними сітями у великих масштабах у морях за межами територіальних вод до 30 червня 1992 року. Світовий інститут спостереження заявив, що без скорочення виловлення риби дрифтерними сітями «людство буде мати невелику надію на збереження своїх морів для майбутніх поколінь». Він додає: «Ми мусимо розробити всебічні світові угоди». Країни південної частини Тихого океану, зібрані на Форумі рибальських агенств, запропонували створення міжнародної комісії, яка регулювала б справи рибальства і спонукувала б рибалок приєднатися до розумних дій.

Але чи міжнародний натиск має якийсь вплив? Так, дійсно має!

26 листопада 1991 року Японія погодилася «прийняти мораторій ООН на використання у північній частині Тихого океану велетенських рибальських сітей, винуватих, як кажуть вчені, у винищенні морського життя». Це рішення «припинило полеміку, яка загрожувала далі псувати репутацію Японії у справах навколишнього середовища». Японія погодилася припинити половину усіх операцій з дрифтерними сітями до червня 1992 року і другу половину до кінця цього року.

Наступного дня у передовій статті газети «Нью-Йорк таймс» говорилося: «Солодкою перемогою світового навколишнього середовища» назвав один окрилений морський біолог повідомлення Японії у вівторок про те, що вона зупинить свою індустрію виловлення риби дрифтерними сітями до кінця наступного року [1992]».

Як повідомив журнал «Тайм» за 9 грудня 1991 року, Тайвань і Республіка Корея пообіцяли, що вони теж припинять своє використання дрифтерних сітей.

«Ось море велике й розлогошироке,— там плазуни [рухливі істоти, НС], й числа їм немає, звірина [живі створіння, НС] мала та велика!» (Псалом 104:25).

[Ілюстрації на сторінці 15]

Судно з дрифтерними сітями в дії.

[Відомості про джерело]

Фото: Steve Ignell, ABL

Скелет морської видри, що заплуталась у загубленій дрифтерній сіті.

[Відомості про джерело]

Фото: T. Merrell

[Ілюстрації на сторінці 16]

Морські птахи, зловлені і вбиті дрифтерними сітями.

[Відомості про джерело]

Фото: A. Degànge

Випадково зловлений бурий дельфін.

[Відомості про джерело]

Фото: N. Stone