Розпорядження на всесвітнє рибальство

1. Де після цього воскреслий Ісус знову появився своїм апостолам, і згідно з словами Матвія, що він сказав до них?

ОЧЕВИДНО, що це після повище згаданого, що воскреслий Ісус появився своїм вірним учням у Галілеї, цей раз перед усіма одинадцятьма вірними, не біля моря, але на горі. Там був апостол Матвій й він описує, що сталося: “Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус. І як вони його вгледіли, поклонились йому до землі, а дехто вагався. А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: ‘Дана мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і святого духа, навчаючи їх зберігати все те, що я вам заповів. І ото, я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку”.

2. (а) Чи робота навчати людей мала бути обмежена лише до вірних апостолів, і який доказ дається на відповідь? (б) В яких водах робота мала продовжатися?

² Здається, що там на горі було багато більше ніж лише одинадцять вірних апостолів. (Мат. 28:16—20) Це може бути оказія до якої пізніший апостол Павло відносився коли він сказав: “А потім з’явився нараз більше як п’ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили”. (1 Кор. 15:6) Робота робити учнів не мала бути обмежена лише до одинадцятьох вірних апостолів, і пізніші записи в Біблії показують, що вона дійсно не була обмежена лише до апостолів. Усі учні, включаючи й нових, мали брати участь ловити людей, так як Ісусова притча про невід доказує. Рибальство не мало бути обмежене лише до вод природних євреїв, але мало включати ціле море людства, “людей всіх народів”. Ця робота мала продовжатися аж до “часу кінця цього ладу”, в якому ми тепер є.

3. (а) Його рибальством на землі, скільки “риби” Ісус міг зловити перед святом П’ятидесятниці у 33 р. З.Д.? (б) Скільки риби зловилося того дня, і хто брав участь у цій роботі?

³ Ісусова робота тут на землі з допомогою його апостолів та учнів, зловила лише около сто й двадцять учнів. Принаймні стільки було в вищій кімнаті ранком дня свята П’ятидесятниці у 33 р. З.Д. А де були решта з тих п’ятсот, що бачили появу Ісуса в Галілейських горах? (Дії 1:15 до 2:4) Перед тим чудовим святом П’ятидесятниці Ісус Христос не збирав послідовників заснувати їх у християнські собори відмінні від єврейських синагогів. Але тепер, цього шостого дня місяця сівана у 33 р. З.Д. Ісусом вивчені рибалки почали ловити людей. Усі сто й двадцять у вищій кімнаті в Єрусалимі, посвячені Божим святим духом через Христа, почали брати участь у цій роботі, немов одною сіткою. Так як на двох інших оказіях спеціального рибальства на Галілейському морю, вони зловили багато символічної риби. Того дня около три тисячі було зловлено, бо всі ці прийняли хрещення водою в ім’я Господа Ісуса Христа. Вони трималися апостольських рибалків і сходилися на зібраннях.— Дії 2:5—47.

4. Коли ловлення риби почалося в міжнародних водах, і кого перше зловилося?

⁴ Около три роки, чотири місяці й десять днів пізніше, або в осени 36 р. З.Д., християнський невід був спущений в міжнародні води під проводом небесного Рибалки, прославленого Ісуса Христа. Це сталося коли рибалка Петро, разом із шістьома вірними християнськими євреями, був посланий до міста Кесарії проповідувати царську вістку італійському сотникові Корнилійові та іншим поганам, яких він запросив до свого дому. Бог благословив Петрову роботу, і через прославленого Ісуса Христа, вилив Свого святого духа на цих поган, які тепер увірували. Цим чином перша поганська “риба” була зловлена для царства небесного.— Дії 10:1 до 11:12.

ПРИ “ЗАКІНЧЕННЮ ЦЬОГО ЛАДУ”

5. Згідно з Ісусовою притчою про невід, до чого ми тепер наближаємося й що можна сказати про ловлення риби?

⁵ Відтоді коли не-єврейський Корнилій із Кесарії був зловлений в християнський невід, робота християнських рибалків по всіх водах продовжалася аж до цього “кінця ладу”. (Мат. 28:20) Символічна “вогненна піч” в яку Христові святі ангели кинуть недобру символічну рибу вже є дуже близько. (Мат. 13:47—50) Час стається все більше і більше критичний з переходом днів. Але духовне рибальство мусить далі продовжатися!

6. (а) Яка характерна риса вимагалася на закидання сітки у 1919 році? (б) Яке відновлення організації відбулося у 1919 р., і чи це було даремно чи ні?

⁶ Так як з Ісусовими апостолами на двох оказіях на Галілейському морі, це вимагало великої віри правдивим рибалкам послухати Христового наказу й закинути неводи у 1919 р. Це був перший рік після першої світової війни. Весною того року троє керівниківa і п’ять інших головних членів Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур із Пенсільванії були звільнені з федеральної в’язниці в Атланта, Джорджії, С.Ш.А., і цим способом свобідне урядування Товариства Міжнародних Студентів Біблії було відновлене. Тепер організація цих посвячених, хрещених християнів, яка була дуже пошкоджена по цілому світі під час І-ої світової війни релігійним переслідуванням та військовими урядовими елементами, була направлена. Немов пророк Йона, вони були вивергнуті з живота великої риби, далі проповідувати. А чому ці посвячені християни духовно воскресли? Щоб далі ловити рибу! Хоч Часи Поган закінчилися на початку весни у 1914 р., то світове ловлення людей ще не закінчилося. Неводи знову треба було закидати!

7. Як заповідь закидати сітки була дана, і як були вони закинені?

⁷ Для тієї цілі, такі статті як “Блаженні Відважні” друкувалися в числах Вартової Башти (анг.) 1 і 15-го серпня 1919 року; перша загальна конвенція на яку прибуло тисячі відбулася в Сідер Пойнт, Охайо, С.Ш.А., на початку вересня, і 1-го жовтня 1919 р., новий журнал Золотий Вік почався друкувати. В дійсності, ці посвячені християнські студенти Біблії дістали розказ: “Закиньте на полов свій невід”. Відважно корячись цьому наказові вони закинули невід у води де не було риби в часі першої світової війни, ревно ‘проповідуючи добру новину царства’ всьому ‘морю’ людства. (Мат. 24:14) Чи вони зловили щось?

8. Який звіт про “улов” був даний в Вартовій Башті в літі 1925 року?

⁸ Записи тих років і поширення роботи відповідають Так! Наприклад, у числі з 1-го вересня 1925 р., Вартова Башта (анг.), на сторінці 263, сказала слідуюче про число присутніх на світовому святкуванню Господньої вечері: “Нас дуже тішить, що число, яке бере участь у Спомині є таке велике, бо це показує, що є багато зацікавлення у правді кругом, і так повинно бути. Загальне число присутніх тепер є 90,434, а це є 25,329 більше ніж було рік тому назад”.

9. На початку відновлене рибальство мало ловити кого, і яке ім’я прийняли риболовці?

⁹ Більше як дванадцять років від 1919 р. ці християнські рибалки головно ловили символічну рибу для небесного царства, бути співспадкоємцями з Ісусом Христом у небесному царстві. У 1931 р. останок цих спадкоємців царства прийняли біблійне ім’я “Свідки Єгови”, починаючи в неділю пополудні, 26-го липня 1931 р., коли около 10,000 присутніх на міжнародній конвенції в Колумбусі, Охайо, прийняли резолюцію погоджуючись прийняти це ім’я, яке є засноване на Ісаї 43:10—12, НС. Собори цих спадкоємців царства по цілому світі наслідували їхній приклад.

10, 11. (а) Коли вся “риба” була зловлена, яка була добра для царства? (б) Що ті риболовці, які ще були в часі “кінця цього ладу” мали робити?

¹⁰ Число царської “риби”, яку ангели збирали продовж дев’ятнадцяти століть після свята П’ятидесятниці у 33 р. З.Д. нарешті мало досягнути 144,000 членів. (Об. 7:4—8; 14:1—5) Отже, тепер у часі “кінця цього ладу” коли Часи Поган закінчилися у 1914 р., остання з цієї царської “риби” мала бути зловлена в невід на сповнення Ісусової притчи в Матвія 13:47—50. Усі з цього останку, яких ловилося ангельськими сітками мали самі ставатися “ловцями людей”, так як апостоли сталися, яких Ісус покликав від професійного рибальства в Галілейському морі.b (Мат. 4:18, 19; Луки 5:10) Очевидно, що від 1931 до 1935 р., досить символічної риби доповнити те призначене число з 144,000 співспадкоємців із Христом було зловлено. (Мат. 22:10, 11) Тепер, чи посвячений останок мав перестати свою роботу? Чи вони тепер мали покинути свої неводи й чекати собі їхнього забрання до неба? Як же могли вони зробити це по-біблійному? Ми ще живемо в “часі кінця”. Не сміймо забути те, що Ісус сказав своїм послідовникам:

¹¹ “Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх . . . навчаючи їх зберігати все те, що я вам заповів. І ото, я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку”.

12. (а) У Матвія 28:19, 20, чи Ісус призначив час на закінчення роботи навчати людей? (б) Протягом 1938 р., скільки брало участь у рибальстві, і кого це число безсумнівно мусіло включати?

¹² Цими словами записані в Матвія 28:19, 20 Ісус не призначив ніякого дня в часі кінця цього ладу для класу рибалків, до якої він говорив, перестати їхню роботу навчати людей. Отже, люди, які не є зловлені для царства небесного, можуть ставатися учнями Ісуса Христа, хоч їм не є дана небесна надія, а можуть тішитися нагодою жити вічно у земному раю, яким буде урядувати небесне царство Боже. Отже це є проголошений факт, що від 1935 р. християнські “рибалки” почали звертати свою увагу на тих, яких Бог зробить спадкоємцями небесного раю. Цим можливість була дана знайти охорону в часі наступаючої останньої війни Армагеддон і пережити в праведний новий порядок на землі під Божим небесним царством.c У 1938 р. було 47,143 вісників, які брали участь у рибальстві по 52 країнах кругом світу. Без сумніву, ці включали багато посвячених християнів, яких надія була жити в земному раю.

13. Як вибух другої світової війни впливав на рибальство, і чому ловлення риби далі продовжалося в морі людства?

¹³ Вибух другої світової війни у вересні 1939 р. дуже перешкодив роботі рибальстві учнів Ісуса Христа. У той час риба ловилася в неспокійних водах; але незважаючи на війну та жорстоке переслідування ті “ловці людей” далі працювали ніби вночі. У кількох країнах воєнні уряди забороняли їм продовжати їхнє духовне рибальство. Але “рибалки” Бога Єгови не дістають свого дозволу або права від провідників цього світу. Псалма 95:3—5, НС, каже їм: “Єгова є великий Бог . . . море Його”. Також море людства належить до Нього, і Він дав Своїм посвяченим, хрещеним свідкам право ловити рибу в усіх водах незважаючи на заборону, яку звичайні люди стараються наложити по деяких частинах. Отже царська робота рибальства далі продовжалася, і коли потрібно, таємно. У 1941 р. царська вістка, яка приваблювала символічну рибу, проголошувалася у вісімдесят вісім мовах, друком як і усно.

14. Як це сталося, що зміна президента Товариства Вартової Башти була потрібна коли Америка вмішалася в другу світову війну?

¹⁴ 7-го грудня 1941 р. друга світова війна втягнула Сполучені Штати Америки, в якій то країні був центр духовного рибальства. Тридцять два дні пізніше старенький президент центральної організації в Бруклині, Нью-Йорку, помер. Таким чином серед світової війни зміна президента була потрібна, і 13-го січня 1942 р. відповідальність цієї посади впала на рамена посвяченого чоловіка на половину молодшого.

15. Який заклик даний на початку 1942 р. показав чи організація Єгови втратила свою відвагу або довір’я, і яке було відношення до неї?

¹⁵ Хоч люди вмлівали від жаху найбільшої війни до того часу, то одначе “рибалки” в організації Єгови не тратили їхньої відваги. Від їхнього земного центру пішов заклик до “рибалків” по всіх водах: “Закидати на полов свій невід”. Цей заклик прийшов у формі головної статті у числі Вартової Башти (анг.) з 1-го лютого 1942 р., яка вживала за тему стих із Єремії 16:16, (АП), де є сказано: “Оце Я пошлю по численних рибалок,— говорить ГОСПОДЬ,— і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх із усіх гір, і з усякого взгір’я, і зо скельних розщілин”.d Параграф 28-ий, (сторінка 42) цієї хвилюючої статті відносився до заклику “рибалків” про яких говориться в Матвія 4:18—22 і Луки 5:1—11. Без різниці чи в неспокійних водах війною пораженого моря людства була символічна риба чи ні, то неводи були закинені з повною вірою в Головного Рибалку, Ісуса Христа.

16. (а) Чи того воєнного 1942 р. був “улов”? (б) Що там було показати постанову далі поширювати рибальство?

¹⁶ Чи це було чудо чи ні, то багато риби було зловлено. Хоч у тому сумному воєнному 1942 році, не було можливо дістати повного звіту від усіх рибалків, то однак около 100,000 вісників було оголошено, які регулярно брали участь у духовному рибальстві й з цих 7,624 були піонерами, які відкладали ввесь час бути “ловцями людей”. (Річна Книжка Свідків Єгови на 1943 р., сторінка 221) Тепер знову робота подорожуючих представників відвідувати собори “ловців людей” була відновлена. Від 18 до 20 вересня 1942 р. відбулася Теократична Конвенція Нового Світу, де п’ятдесят одно місто були сполучені з головним містом, Клівлендом, Охайо, і та сама програма передавалася по двадцять шістьох інших чужих містах. У публічнім викладі, “Мир — Чи Він Може Тривати” був передсказаний мир, який мав прийти після другої світової війни у 1945 р., а також відновлення міжнародної організації навести світовий мир та безпечність, яка то організація тепер називається Організація Об’єднаних Націй. У 1942 р. плани були сформовані збудувати нову фабрику в Бруклині й започаткувати біблійну школу Ґілеад для науки місіонерських рибалків.

17. Що сталося показати, що тоді зловили багато риби всупереч другої світової війни, яка закінчилася у 1945 році?

¹⁷ Усі ці плановані речі здійснилися. Закинення невода придбало багато риби, хоч такого влова і не сподівалися. У 1939 р. було 61,589 “ловців людей” закидаючи неводи по цілому світі; але у 1945 р., у вересні коли друга світова війна закінчилася, було 127,478, що регулярно щомісяця ловили рибу й з цих 6,719 були повночасні піонери. Ця інформація була отримана з неповних звітів. Більшість цієї символічної риби були учнями Христа з надією жити на райській землі.

18. До 1947 р., що показувало, що більшість тих зловлених мали земну надію?

¹⁸ Відповідно, число тих, які мали свідоцтво Божого духа, які належали до небесного Царства, почало дуже меншитися. Також, коли число “ловців людей” на землі сталося більше від 144,000 спадкоємців Царства, то це був доказ, що символічна риба, яку учні тепер ловили, мала надію жити вічно на землі під Божим небесним царством. Цей факт стався ясний у 1947 р., більше як двадцять років тому назад коли число регулярних риболовців було 181,071, по 86 країнах.

19. (а) Чи ми даремно закидали наші сітки від 1945 року? (б) Чому ця пора ловити рибу незадовго закінчиться?

¹⁹ Наша слухняність закидати невід за наказом Головного Риболовця, Ісуса Христа, не була даремна. У цих після-воєнних роках від 1945 р. сотні тисячі символічної риби було зловлено. Сьогодні около мільйон такої риби є посвяченими, хрещеними учнями Христа і стаються висвяченими “ловцями людей”. Незабаром ця пора ловити рибу закінчиться. Її кінець прийде у “війні великого дня Бога Всемогущого” в Армагеддоні, де “недобра” риба буде знищена в “огненній печі”. (Об. 16:14—16) “Кінець цього ладу” мусить прийти, в якому то часі Головний Риболовець Єгови, Ісус Христос, з його святими ангелами, дають розказ закидати невід. Цей страшний кінець уже наближається, як можна бачити з біблійних та світських доказів. Це не є причина для нас “рибалків” виходити на беріг, вішати наші бездіяльні неводи, та покидати нашу призначену роботу ловити рибу.

20. (а) Хоч виглядає, що в декотрих водах працюється забагато і що в них нема риби, то що вірне закинення невода придбало? (б) Куди рибалки з таких околиць можуть піти зазнати більшого улова?

²⁰ Здається, що у декотрих водах працюється забагато і виглядає, що в них уже нема “риби”. Правда, по таких місцях може бути менше риби, одначе вірним закиданням невода царським проповідуванням, наукою та тренуванням завжди зловиться деяких осіб, що стаються посвяченими, хрещеними учнями Головного Риболовця Ісуса Христа. Це є правда навіть у деяких народних водах де число рибалків в організації не зменшується, ані збільшується. Якщо можливо, то нехай ті, що можуть беруть свої “човни” в води до місць де треба більше “ловців людей” доглядати великий улов, який є можливий в таких водах.

21. Хто далі керує рибальством, і чому ми повинні продовжати закидати наші неводи на полов?

²¹ Той, що покликав нас до цієї роботи, Ісус Христос, керує цією службою. Він знає куди він провадить нас. Він може благословити нашу нібито безплідну роботу дивним уловом. Ми можемо бути певні, що він виловить усю свою “рибу”, яка станеться його посвяченими, хрещеними учнями, перед тим ніж все недобре створіння моря людства буде вкинене в “огненну піч” в Армагеддоні, а вірні, терплячі “ловці людей” будуть нагороджені життя-даючими привілеями у Божому новому порядкові під Його небесним царством з миром та щастям. Перед тим ніж той час прийде на виконування божественного суду “закидайте на полов свій невід”.

[Примітки]

“Рясність риби в Палестинських водах заохочувала рибальство, до якого Біблія часто відноситься: У Стародавньому Заповіті ці натяки набирають метафоричний характер, зображаючи навернення (Єремія 16:16; Єзекіїля 47:10), або знищення (Єзекіїля 29:3; Екклезіястова 9:12; Амоса 4:2; Авакума 1:14) ворогів Божих. У Старому Заповіті ці натяки у більшости є історичного характеру . . . хоч метафоричний характер далі залишається в Матвія 13:47.

The Holy Bible Commentary Ф. Ц. Кук, яку надрукували Charles Scribner’s Sons, Нью-Йорк, 1886 р., каже, в 5-му Томі, на сторінці 414, про Єремії 16:16: “. . . Духовно, отці пояснюють, що Апостоли були ‘ловцями людей’. Так то Оріґен, ‘Апостоли є Ловцями, які з божественного Письма плетуть неводи, якими вони ловлять людей з морської глибини світського життя, щоб Бог дав їм краще життя, навіть на горах, із пророками й їхнім Господом, який перемінився на горі, і на горі навчав людей Його блаженства: і там мисливці — це ангели, які сходять одержувати їхні душі коли вони виходять із їхніх тіл’ (Origen in Gr. Ghislerii,’ II, 430)”.

З несприятливої сторони M’Clintock and Strong’s Biblical Cyclopœdia, 3-ій Том, каже під заголовком “Рибалка”, сторінка 580, колона 1:

“Вислів, який тут уживається, незважаючи на його буквальне значення . . . у фразі ‘ловці людей’ . . . який є пристосований нашим Спасителем до апостолів . . . покликуючи їх до їхньої посади; і подібним символічним способом, але в несприятливому сенсі, слово знаходиться в Єремії 16:16. Пристосованця фігури стається ясним”.

Декотрі коментатори думають, що стихи 14, 15 з 16-го розділу Єремії перерванням пророцтва, які то стихи повторюються з малою зміною в розділі 23, стихах 7, 8. Відповідно, книжка An American Translation (Смит і Ґудспід) кладе стихи 14, 15 у дужки, а переклад Біблії д-ра Якова Мофата цілком пропускає стихи 14, 15. Коли так прочитається 16-ий стих зараз після 13-го, то він дає несприятливе значення до Божих стародавніх ізраїльтян, які були під угодою.