Молоді люди запитують...
Чому наші дідусь та бабуся переїхали до нас?
ТИ БУВ один у своїй власній кімнаті. Тепер ти розділяєш її з твоїм братом чи сестрою. Ти міг запрошувати гостей. Тепер ти не можеш, тому що вони «роблять багато галасу». Ти мав час для веселощів та відпочинку. Тепер багато того часу забирає різна домашня робота. Твої батьки були ненапруженими і з ними було легко спілкуватись. Тепер вони вразливі, нетерплячі. Так, твої дідусь та бабуся переїхали до вас, і все вже не таке, яким було раніше.
Це не тому, що ти не любиш свого дідуся та бабусю. Але бути з ними не завжди легко. Ти відчуваєш, що втрачаєш терпіння, стаєш надміру роздратованим неважливими справами. Дівчинка, яку звуть Вікторія, висказалася про це так: «Старші люди мають особливу манеру поведінки. Моя бабуся проситиме мене принести її ослінчик для ніг, навіть якщо її крісло на колесах має щось для цього. Або я прийду додому втомленою, бажаючи полежати якийсь час, а вона хоче порозмовляти зі мною. Моя бабуся розмовлятиме в той час, як ми дивимося телевізійну програму. Якщо вона дивиться, то неправильно розуміє всі деталі, і тому ми пояснюємо їх для неї».
Якщо один або двоє, дідусь та бабуся, переїжджають до твого дому, то, ймовірно, що ти також дещо напружуєшся та метушишся. Проте не турбуйся — твоя сім’я не розпадається. Це просто пристосування до тяжкої ситуації. І ти можеш зробити багато для того, щоб забезпечити своє власне щастя та душевний спокій (1) розумінням і прийняттям своїх сімейних обов’язків та (2) розвиненням дійсного «братолюбства» до своїх батьків і дідуся з бабусею (1 Петра 3:8).
Християнський обов’язок
Не тільки твоя сім’я зустрічається з такою ситуацією. У Сполучених Штатах, наприклад, більшість старих людей приймають деяку допомогу та підтримку від своїх дорослих дітей; порівняно небагато людей похилого віку знаходиться в таких установах, як приватні лікарніa. Арлін С. Сколнік у творі «Близьке оточення» заявляє: «Переважна більшість старих людей підтримує зв’язки зі своїми дітьми, бачить їх часто і повертається до них, коли стає важко».
Хоч природно мати відчуття обов’язку перед своїми батьками, християни мають ще більше таке відчуття стосовно Бога. Апостол Павло сказав: «Як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам [і дідусеві та бабусі, НС], бо це Богові вгодно. Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного». (1 Тимофія 5:4, 8; порівняй Марка 7:10-13). Зверни увагу на те, що дітям та внукам дано наказ брати участь у піклуванні «за своїми».
Сам Ісус Христос дав зразок щодо цього. Вмираючи важкою смертю на стовбі тортур, Ісус, незважаючи на свої власні турботи, попіклувався про свою літню матір, доручаючи своєму двоюрідному братові Іванові доглядати її. Хоч Іван як апостол мав важливі обов’язки, він узяв Ісусову матір до свого дому «з тієї години» (Івана 19:26, 27).
Шанування своїх батьків є, отже, християнською відповідальністю та привілеєм (Ефесян 6:2). Батька або матір не покидають через те, що він чи вона постарілися або потребують особливого піклування (Приповістей 23:22). Біблія також говорить нам ставитися з належною повагою до похилих віком, зважаючи на їхню мудрість і досвід (Левит 19:32; Приповістей 16:31). Сам Єгова ласкаво поводиться зі старими людьми та продовжує використовувати їх у своєму служінні! (Порівняй Йоіла 3:1; Дії 2:17).
«Я не думав, що могло бути так важко»
Зважаючи на все це, ти можеш краще зрозуміти, чому твої батьки запросили твого дідуся та бабусю жити разом з тобою. Спочатку ти, безсумнівно, намагався бути оптимістичним або принаймні неупередженим відносно всього. Ти знав, що тобі потрібно буде зробити деякі зміни, навіть пожертвувати чимось. Але ти завжди мав дружні стосунки з твоїм дідусем та бабусею і вважав, що той добрий зв’язок міг би продовжуватися. Тепер вони переїхали до твого дому і ти знаходиш, що ситуація стає набагато важчою, ніж ти собі уявляв.
Це досить типово. У багатьох країнах три покоління — дідусь з бабусею, батьки та діти — звичайно живуть в одному домі. Піклування про хворих або кволих батьків є частиною їхньої культури і не розглядається як суворе випробовування. Але у країнах Заходу, де сім’ї звичайно живуть у власних окремих домах, переїзд старих людей часто сприймається як порушення порядку. Проте будь впевненим, що не тільки в тебе одного життя перевернулось догори дном. Справді, може бути, що для твоїх батьків та дідуся з бабусею ситуація стає важчою, ніж для тебе.
Тягар на твоїх батьків
Спочатку подумай про своїх батьків. Як, на твою думку, ти почував би себе, коли б тобі треба було спостерігати, як воні старіють і як занепадають фізично, розумово та душевно? Як могло б це впливати на тебе, коли б ті, на яких ти завжди надіявся, поступово ставали нездатними доглядати за собою? Чи то не було б болісним пережиттям, від якого рветься серце? Отже, ти можеш добре уявити собі, як твої батьки почувають себе, коли бачать, що таке трапилося з їхніми батьками. Зрозуміло, чому вони інколи здаються сумними або роздратованими.
Твої батьки, мабуть, також усвідомлюють, що не завжди легко жити разом з твоїм дідусем і бабусею. Старші люди часто знову поводяться зі своїми дорослими нащадками як із маленькими дітьми. (Іншими словами, можливо, що не тільки тобі одному в домі наказують «зберігати тишу!»). Деякі старі люди схильні скаржитися на догляд за ними, часом звинувачуючи дуже старанних дітей у нехтуванні. Деякі також мають звичку висказувати вголос свої думки щодо виховання дітей, обвинувачуючи своїх дорослих нащадків у слабкості або надмірній суворості. Твої батьки, можливо, добре знають, що твої дідусь з бабусею не намагаються бути злими або жорстокими. Але оскільки вони вже багато чим пожертвували заради них, то твої батьки можуть гірко обурюватися через їхній критицизм. І коли вони реагують так, що ставляться до твого дідуся та бабусі з меншою любов’ю чи терпінням, то можуть відчувати провину або гнів на самих себе.
Твої батьки можуть також почуватися нещасливими через зміни у стилі життя, які вони повинні були зробити. Може ледве вистачати грошей для задоволення потреб родини. Якщо батьки працюють удвох, то збільшені вимоги щодо піклування можуть довести їх до втрати терпіння та до втоми. Вони можуть також стати примушеними не так, як звикли, відпочивати та проводити дозвілля. І також існує сімейна напруга, яка може бути результатом цього, особливо якщо один із батьків відчуває, що він чи вона несе несправедливу частину тягара, пов’язаного з піклуванням.
Життєва ситуація дідуся та бабусі
Ситуація може бути не менш напруженою і для твоїх дідуся та бабусі. Біблія називає похилий вік «лихими днями» (Екклезіястова 12:1-7, Хоменко). Справді, дуже тяжко бачити, як погіршується власне здоров’я. До того ж напруження з’являється, коли людина раптово опиняється в новому оточенні. Більшість старих людей віддає перевагу самотності та незалежності. Так книжка «Близьке оточення» посилається на двох експертів, які сказали: «Більшість старих людей бажає любові та уваги від своїх дітей, але не обов’язково їхньої допомоги грошима, забезпеченням житлом або інших милосердних дій. Дійсно, дехто віддає перевагу тому, щоб робити щось своїм дітям та внукам, ніж отримати щось від них».
Таким чином, твоєму дідусеві та бабусі важко переживати втрату своєї незалежності — бути примушеними стати залежними від тих, хто колись залежав від них. Отже, не дивно, що вони часом є трохи важкими у спілкуванні. І мавши свій власний дім — і мир і спокій — протягом багатьох років, вони можуть зрозуміти, що важко бути оточеними буйними підлітками. Гучна музика та розмова можуть дратувати їх.
Одна річ ясна: Пристосовуватися до ситуації є важким завданням для кожного. Проте інші християнські сім’ї мають подібні проблеми і справляються з ними успішно. (Порівняй 1 Петра 5:9). Ключ до розв’язання пробеми є в тому, щоб ти намагався виявляти «плід духа» та «нового чоловіка» все більше і більше (Галатів 5:22, 23; Ефесян 4:24; Колосян 3:13, 14). Замість того щоб роз’єднуватися, єднайтеся цілою сім’єю. Наш наступний випуск буде присвячений способам, якими це можна зробити.
[Примітка]
a Часом необхідний медичний догляд. Навіть якщо й так, діти повинні регулярно відвідувати своїх батьків і підтримувати їх настільки, наскільки це можливо. Дивися «Вартову Башту» за 1 червня 1987 (англ.).
[Ілюстрація на сторінці 27]
Якщо твої дідусь та бабуся переїхали до вас, це може означати, що ти позбудешся своєї самотності.