Молоді люди запитують...
Як я можу пристосуватись до життя з дідусем та бабусею?
ТИ ЗАВЖДИ себе почував добре, коли був з дідусем та бабусею. Час, який ти з ними проводив, був особливо радісним. Але тепер вони переїхали до твоєї родини.
Коли дідусь із бабусею переїжджають до вас, то це означає, що кожному потрібно до цього пристосуватисяa. Всім потрібно пристосуватися один до одного. Але ситуація далеко не безнадійна. Якщо ти застосовуватимеш біблійні принципи, то допоможеш своїй родині з’єднатися, а не роз’єднатися.
Сила любові
Одним зі способів зменшити напруження в родині є застосовування принципу із 1 Коринтян 16:14: «Хай з любов’ю все робиться в вас». Християнська любов «покриває багато гріхів» (1 Петра 4:8). І як показали дослідження в журналі «Родинні стосунки» (англ.), справжня любов і прихильність до старших людей має практичну цінність; вона знижує стреси і напруження опікунства.
На жаль, не всі молоді люди почувають таку прихильність до своїх дідуся та бабусі. Деякі дивляться на них зі зневагою як на старих і нікому непотрібних. Але християнська молодь дивиться на них не так. Вона пам’ятає слова з Приповістей 20:29: «Пишність старих — сивина». Так, твій дідусь та бабуся є зрілими та досвідченими. Вони можуть бути чудовим джерелом порад і керівництва, особливо якщо вони є християнами. І як більшість дідусів та бабусь, вони, мабуть, турбуються тобою значно більше, ніж ти думаєш (Приповістей 17:6).
Якщо твої взаємини ще досі не є такими тісними, то чому ж не постаратись змінити ситуацію? Одна дівчина-підліток вирішила зробити дружній вчинок. Вона пригадує: «Я купила своїй бабусі шкарпетки такого кольору, який, на мою думку, мав їй сподобатись. Вона показувала ці шкарпетки кожному, хто приходив до неї!» У цьому ж напрямку ти можеш постаратися відкладати декілька хвилин кожного дня, щоб розмовляти з ними. Або ти можеш запропонувати виконати якісь їхні доручення. Роблячи так, ти робиш все, щоб наблизитись до них.
Згодись, що обставини можуть випробувати любов кожного. Старшим може бути важко пристосуватися до нового середовища. Вони можуть бути хворими і не завжди в чудовому настрої. І в той час, коли ти, мабуть, у деякій мірі пристосовуєшся до свого нового стилю життя, можливо, навіть жертвуєш чимсь, то усвідом, що твоїм дідусеві та бабусі також несолодко живеться. Дійсно, для них це вже «злі дні» (Екклезіястова 12:1). Визнай те, що саме вони колись піклувалися твоїми батьками, коли ті були дітьми. Бог дивиться на турботу про дідуся та бабусю як на «належне віддячення» і як на вираз відданості йому (1 Тимофія 5:4, НС; Якова 1:27).
Мистецтво компромісу
Часто можна уникнути проблем, коли несамолюбно приділяти своїм дідусеві та бабусі увагу (Филип’ян 2:4). Наприклад, ти можеш пам’ятати, що старші люди дуже чутливі до звуків; гучна музика може виводити їх із рівноваги (Екклезіястова 12:4). Їх також може дратувати те, коли в тебе є друзі і ви галасуєте. Такий галас легко може стати джерелом суперечки. Але Біблія нагадує нам, що «мудрість, що зверху вона,.. спокійна, лагідна» (Якова 3:17).
Мирна особа сприяє миру. Вона не бажатиме свого, навіть якщо це буде на шкоду їй особистим вигодам, завжди буде підтримувати добрі стосунки з іншими. Подібно і лагідна особа не настоюватиме на своєму весь час, але вона готова поступитися перед поглядом інших. Маючи це все на увазі, старайся спокійно поводитися із своїм дідусем та бабусею. Старайся іти на компроміс, замість вимагати своїх «прав».
Можливо, твої друзі можуть приходити до тебе тоді, коли дідусь та бабуся ідуть у магазин. Або, можливо, вони будуть більш толерантними до шуму передусім тоді, коли твої друзі просто приходимуть до тебе не так пізно. Безумовно, не завжди можна дійти згоди і, мабуть, простіше поступитися перед їхніми перевагами. Можливо, ти можеш бачитися зі своїми друзями в іншому місці або коли ти бажаєш слухати музику, то слухай її в навушниках. Незручно? Без сумніву. Але коли ти так робиш, то зберігаєш спокій.
Здатність іти на компроміс також придасться тоді, коли дідусь і бабуся мають звичку турбувати тебе. Наприклад, вони можуть не поважати твоєї самоти. Можливо, вони бажають порозмовляти з тобою тоді, коли ти виконуєш домашнє завдання. Замість того щоб роздратуватися, подумай, що вони, мабуть, трішки самотні і просто бажають побути з тобою. Відокремлення або зневажливе ставлення до них тільки загострюватиме ситуацію і показуватиме брак поваги до них (Приповістей 18:1). Дев’ятнадцятилітній Кріс пішов на компроміс. Він сказав: «Я проявляю ініціативу, щоб розмовляти з моєю бабусею у зручний для нас час».
Будь зрівноваженим
А що, коли твій дідусь і бабуся потребують особистої уваги і піклування? Любити своїх дідуся і бабусю не означає нести самому відповідальність піклування. Справді, Біблія показує, що такі обов’язки повинні розділятися серед християнських «дітей чи внучат» (1 Тимофія 5:4). Твої батьки мають першорядну відповідальність щодо цього і можуть встановити справедливий поділ роботи. Окрім того, в 1 Петра 1:13 спонукується християн «бути тверезими» або, як робиться посилання до цього вірша в Біблії Перекладу Нового світу (англ.), «бути зрівноваженими». Надмірна участь у цій праці могла б виснажити тебе і, кінець кінцем, утворити почуття образи.
Християнська врівноваженість також допомагатиме тобі справлятися як із своїми власними недоліками, так із недоліками інших членів родини. В дійсності, всі повинні докладати особливих зусиль, щоб виявляти «плід [Божого] духа» (Галатів 5:22, 23). Але члени родини, незважаючи на найкращі наміри, мають схильність втрачати своє терпіння. Замість того щоб обурюватися, погодься з фактом, що «багато ми всі помиляємося. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло» (Якова 3:2). Періодичні родинні тертя в дійсності не є серйозною причиною для тривоги.
Довірлива розмова
Багато добра може принести те, якщо ти просто будеш підтримувати спілкування зі своїми батьками. «Ламаються задуми без браку поради [довірливої розмови, НС]» (Приповістей 15:22). Наприклад, чи ти відчуваєш напруження або роздратування тому, що в тебе більше немає власної кімнати? Чи ти стривожений тому, що вважаєш, що маєш несправедливу частку тягаря піклування своїми дідусем та бабусею? Розкажи батькам про свої почуття, замість того щоб сердитися або засмучуватися.
Безумовно, твої батьки самі можуть бути у стресі і можуть мати небагато сил, щоб щось змінити. Отже, вибери відповідний час, щоб у спокійному тоні порозмовляти з ними, говори, нічого не вимагаючи, підходь до проблеми, як до звичайної (Приповістей 15:23). Будь правдивим і чітко визнач, що тебе турбує (Ефесян 4:25). Якщо ти вже зачепив цю справу, то ти, принаймні, будеш співчутливо вислуханим. А навіть, можливо, будуть знайдені практичні рішення.
Можливо, для твоїх потреб тобі виділять спеціальне місце в домі для того, щоб ти міг на самоті читати або вивчати. Або ти можеш ділитися своїм тягарем, якщо в тебе є брати і сестри. В одній родині було вирішено, щоб син-підліток читав своїй бабусі те, що вони обоє любили і на що чекали. А його дві сестри були призначеними доглядати за її одягом і прати його.
Корисний досвід
Без сумніву, жити з дідусем і бабусею вдома є чимось новим у їхньому і твоєму житті. Але якщо всі будуть проявляти терпіння, любов і бажання поступитися перед іншим, то це може бути дуже корисним досвідом у твоєму житті. Ти, мабуть, матимеш нагоду розвивати теплий, люблячий зв’язок з двома мудрими і досвідченими людьми, які дійсно турбуються тобою. Така дружба приноситиме значно більше задоволення, аніж короткочасні стосунки з ровесниками. І це також може допомогти тобі вдосконалюватися як особі. Одна молода жінка, що зветься Беверлі, говорить: «Я дивлюсь на допомогу моєму дідусеві і бабусі як на нагоду навчитися якостей самопожертвування, яких буде потрібно мені пізніше в житті».
Юнак, який називається Ерон, зробив подібне відкриття. Він говорить: «Час, якого я проводив з моєю бабусею, навчив мене розмовляти зі старшими особами в моєму зборі. Я колись тільки вітався з ними. Тепер я приділяю по декілька хвилин, щоб поговорити з кожним із них окремо. Я радію цим! І я почав дивитися на цих старших осіб, як на своїх друзів».
Отже, роби щось більше, ніж тільки примирись зі ситуацією — використовуй її якнайкраще! Колись, можливо, настане той день, коли ти будеш дякувати за те, що до вас переїхали твій дідусь і бабуся.
[Примітка]
a Дивись статтю «Чому наші дідусь та бабуся переїхали до нас?», що в журналі за 8 серпня 1992.
[Ілюстрація на сторінці 22]
Твоя дружба з дідусем і бабусею може приносити багато задоволення.