Океани в біді

ЛЮДСТВО в середньому за рік скидає близько 130 мільйонів літрів нафти в океани по цілому світі. Лише сама ця цифра приголомшує, хоч до неї навіть не входять такі випадкові гігантські виливи нафти, як у 1989 році, коли Ексон Волдез знищив побережжя Аляски (США), або катастрофа минулого грудня в Персидській затоці, в котру, очевидно, кожного дня виливається 160 мільйонів літрів нафти!

Але людина скидає в океани не тільки нафту. У Північне море з німецького побережжя скидаються виробничі хімікалії, які, як вважають спеціалісти, досягають токсичного рівня. Отруйні компоненти фарби, яку вживають, щоб захистити корпуси кораблів, відпливають у море аж на 200 кілометрів і забруднюють те, що океанографи називають мікрошаром. Цей важливий поверхневий шар океану є розплідником для сили-силенної рибної їкри, а також домом для мікроскопічних організмів, які є головним джерелом їжі багатьох морських живих істот.

На півдні Європи вчені побачили, що мікрошар Середземного моря також насичений хімічними речовинами, нафтою і стічними водами. Такі морські ссавці, як кити, особливо уражені через забруднення мікрошару, тому що вони повинні регулярно випливати на поверхню, щоб вдихати кисень. Таким чином, в основному через забруднення кожного року в Середземному морі вмирає 6000 морських ссавців. Протягом певного періоду часу сотні дельфінів були викинуті на берег Середземного моря і тільки на одному французькому березі викидало кожного тижня до 50 дельфінів. Цих гладеньких елегантних живих істот вразив вірус. Забруднення може створювати сприятливі умови для хвороби тому, що понижує імунітет дельфінів. Океанограф Жан-Мішел Кусто написав такі зловісні слова: «Якщо дельфіни можуть гинути від забруднення, то що говорити про нас?»

Такі передвіщення можуть звучати страшно. Але фактично забруднення вже загрожує людству в багатьох сферах. Наприклад, рятувальники в побережних водах Ньюфаундленду побачили, що забруднення перешкоджало їм шукати тих, хто вижив у авіакатастрофі. У той час винуватцем було сміття з пластику. Ним так був всіяний океан, що команда рятувальників не могла відрізнити уламків від аварії од відходів. Вони так і не знайшли жодного, хто б вижив.

Сумна історія, чи не так? Але тільки подумайте: якщо криза забруднення обтяжує людське серце, то як повинен почувати себе той, хто створив «моря та все, що в них»? (Неемії 9:6). Безсумнівно, дуже швидко наближається той час, коли він «знищить тих, хто нищить землю» (Об’явлення 11:18).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 31]

Mike Baytoff/Black Star