Лист до мами і тата

НАСКІЛЬКИ важливими є добрі батьки? Нижчеподаний лист дорослого сина до матері та батька демонструє їх цінність:

«Дорогі мама і тато!

З того часу як я покинув дім, вже минуло 16 років, отже, вам може здаватися трохи дивним те, що ви отримали такий лист від мене тепер. Але після довгого роздумування я вирішив, що повинен написати його. Багато років тому, коли я покинув ваш дім, я забрав зі собою багато речей, ніколи не просивши дозволу на це. Ви, мабуть, навіть і не помітили, що їх не стало. Фактично я настільки потаємно взяв їх, що не усвідомлював їх наявності в мене, аж поки не пройшли роки. Я поміщаю їх список:

Любов до добра: О, як вона захищає мене!

Любов до людей: Розміри, зовнішній вигляд та колір не враховуються. Важливо лише те, що всередині.

Чесність: Те, що моє власне, я можу роздавати іншим. Те, що мають інші, нехай залишається у них.

Рішучість: Коли в моєму житті були важкі хвилини, вона допомагала їх пережити.

Терпіння: Ви поводились зі мною дуже ввічливо, з любов’ю і терпінням. Ви ніколи не розчаровувалися в мені.

Виховання: Ви ніколи не були занадто суворими або занадто ліберальними. Але тоді я цього не усвідомлював. Чи ви пробачите мені за це?

Свобода: Свобода від тої болі, з якою виростало багато інших дітей, — болі фізичної, розумової та емоційної через неправильну поведінку батьків. Ви ніколи не бажали мені нічого іншого, окрім добра, ви захистили мене від зла. Я ніколи не забуду того, що ви зробили для мене.

Любов до звичайних речей: Гори, річки, голубе небо, прогулянка, життя в наметі. Ви робили життя дуже приємним. Немає двох інших батьків, які б зробили більше, ніж ви. І ви ніколи не зважали на труднощі.

Обережність: Ви не дуже швидко вірите почутому. Але коли вірите, то, незважаючи ні на що, дотримуєтеся цього.

Правда з Божого Слова: Найважливіша за все. Це мій спадок. Гроші, човни, доми або будь-яку іншу приватну власність не можна порівняти з цим. Це дасть мені те, що є найважливішим, — вічне життя.

Важко визначити цінність перерахованого вище. Все це безцінне. Я користуюсь цим у великій мірі. І я хочу надалі користуватися ним, якщо я не маю повернути вам це назад. Я надіюся, що ви не маєте нічого проти, якщо я надалі даватиму їх своїм малим синам. Я знаю, що вони послужать моїм синам так само, як послужили мені. І я завжди їм говорю про те, від кого отримав ці речі — від дідуся та бабусі.

Ваш син...»

(На прохання ім’я не подається).