Автобусна експедиція у серце Австралії

Від нашого кореспондента в Австралії

ЧИ ВИ колись подорожували річкою, переповненою крокодилами, чи співали місячної ночі за сотні кілометрів від цивілізації та мали християнські зібрання на автостраді на швидкості 100 кілометрів за годину? Це лише дещо з того, що пережили сотні делегатів з різних місцевостей, які вирушили в автобусну експедицію на обласний конгрес Свідків Єгови в Аліс-Спрінгс, що лежить у випаленому сонцем центрі Австралії.

«Слово «експедиція» вибрано влучно,— сказав один делегат,— тому що ми спали у двоспальних наметах просто неба. Коли ми прибули до Аліс-Спрінгса, ми розбивали свої намети не довше, ніж за три хвилини! Це було щось подібне до відеозапису, який прокручувався у прискореному темпі: автобуси зупинялись і на порожній галявині раптово виростали десятки маленьких наметів».

Ласкаво просимо до «Аліси»

Аліс-Спрінгс (місцеві називають його «Аліса») — це багатий оазис, із усіх боків оточений червоною пустелею. Там живе 23 000 чоловік, і він лежить на півдні географічного центру Австралійського континенту. Сьогодні це туристичний центр, що здебільшого відомий через австралійських аборигенів та їхнє єдине у своєму роді мистецтво.

Проте для Свідків головна причина усієї експедиції полягала в самому триденному конгресі. Для декого з них ця подія стала нагодою для багатьох радісних зустрічей з друзями. Чашка паруючого, гарячого чаю є одним із символів гостинності малонаселених районів Австралії, і в дні конгресу ця традиція не забулася — ночівля в наметі та чай, заварений в унікальному бляшаному похідному казанку, з прісною, спеченою на золі, паляницею. Чай, заварений у бляшаному похідному казанку,— це простий чай, приготовлений на багатті в почорнілій від диму бляшаній посудині, відомій як казанок. Інколи чай, що насипається до окропу, розмішується гілочкою евкаліпта. Потім гілочка кладеться зверху на казанок, щоб дим від багаття не попадав у чай.

Прісна паляниця — це простий хліб. Все, що потрібно для цього,— це млинцеве борошно, вода і сіль. Паляниця ще гарячою розрізається на великі кавалки і зверху грубо намазується маслом та золотавою патокою. Намет з чаєм, завареним у казанку, і прісною паляницею був одним з найпопулярніших місць зустрічей делегатів конгресу.

Вірно служачи у віддалених околицях

Збір в Аліс-Спрінгсі складається із 72 Свідків і опрацьовує територію у 200 000 квадратних кілометрів. Місто Дарвін лежить близько за 1800 кілометрів на північ від Аліс-Спрінгса, а Аделаїда майже за 1600 кілометрів на південь. Делегати конгресу були вражені, коли на власні очі побачили, які труднощі створює життя в необжитій місцевості, якщо зважити на колосальні відстані, постійну жару, пилюку та віддаленість околиці.

Визначним прикладом цього служить містечко Джабіру, де живуть робітники уранового родовища. Там є тільки один Свідок, і вона належить до найближчого збору, що за 260 кілометрів від неї. А втім, життя у віддаленій околиці не послабило її духовно. Те, що вона була присутня на конгресі, підбадьорило багатьох інших делегатів. Також чотири дослідники Біблії з віддаленої околиці аборигенів, Джілкмінґет, що на окраїні Арнемленда у Північній території, прибули на конгрес і були у числі 26 охрещених на ньому.

Делегати сяяли своїм світлом

По закінченні конгресу всі автобусні експедиції рушили до крайньої північної точки Австралійського континенту. Мета цієї експедиції полягала в подорожі чистими водами національного парку «Катрін Джордж» до іншого відомого національного парку «Какаду». Цей маршрут дав можливість екскурсантам перший раз побачити крокодилів на волі. Захопливо, але трохи страшно! Потім після приємної ночівлі в столиці Північної території — Дарвіні — наступна зупинка відбулася в містечку Матаранка, відомому за гарячі джерела з кришталево чистою водою і басейни, оточені пальмами.

Проте відвідування визначних місцевостей не загальмувало духовної діяльності. Автобуси стали пересувними Залами Царства. Кожного для проводились обговорення біблійного вірша та коментаря з брошури і звичайні щотижневі зборові зібрання. Одного водія автобуса, який не був Свідком, це настільки вразило, що він навіть купив з власної ініціативи продовжувач, мікрофон і штепсель, аби під’єднати все це до системи озвучення автобуса, щоб можна було чіткіше чути тих, хто коментує.

Під час екскурсії одна літня мандрівниця захворіла, і її негайно відвезли в місцеву лікарню. Її товаришка залишилася з нею, але автобуси мусили їхати далі. Через два дні, одужавши, вона та її подруга були засмученими і дуже розчарованими тим, що пропустили продовження експедиції. Але християнська любов не дозволила їм довго сумувати.

Два місцевих Свідки, пілоти, побачили їхню ситуацію. І все відбулось дуже швидко. Всі четверо піднялися в повітря на невеликому літаку і полетіли до містечка Порт-Огаста, щоб наздогнати автобуси. Одна екскурсантка піднесено вигукнула: «Ми сповнені любов’ю та вдячністю за чудове братство, до якого ми належимо!» Але це ще не все. По прибутті літака багато делегатів з власної ініціативи дали пожертви, щоб покрити витрати пілотів! Водій нашого автобуса був дуже зворушений таким проявом братерської приязні, сказавши, що ніколи не бачив чогось подібного у своєму житті.

«Згадуючи про три тижні туристичної мандрівки «Аліс-Спрінгс»,— сказав один з екскурсантів,— я бачу, що це була подорож, від якої зміцнилась моя віра; така подорож у мене була перший раз. Найвидатнішим, що було у нас,— це дух єдності. Не було б значення, які куточки землі ми б відвідували: справжнім нашим скарбом була єдність духу та розуму!»

[Карта на сторінці 18]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Маршрут автобусної експедиції на конгрес в Аліс-Спрінгс і назад.

Західна Австралія

Північна територія

Квінсленд

Новий Південний Уельс

Південна Австралія

Вікторія

Тасманія

Дарвін

Перт

Аліс-Спрінгс

Брісбен

Сідней

Аделаїда

Мельбурн

Хобарт

Улуру (Ейрс-Рок)

Порт-Огаста

Національний парк «Какаду»

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

На обласному конгресі в Аліс-Спрінгсі на хрещення також чекали аборигени.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Табірне багаття з чаєм у казанку та прісною паляницею

[Ілюстрація на сторінці 17]

Крокодил гріється на сонці в національному парку «Какаду».

[Ілюстрації на сторінці 18]

Улуру (Ейрс-Рок), що за 470 кілометрів на південний захід від Аліс-Спрінгса.

Типова сцена в національному парку «Какаду», що в Північній території.