Банан — чудовий фрукт
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ГОНДУРАСІ
ГРЕКИ й араби називали його «чудовим фруктовим деревом». У 327 році до н. е. він був знайдений в Індії армією Александра Македонського. За переказами, індійські мудреці відпочивали у його затінку і споживали його плоди. Тож воно називалось «плодом мудрих мужів». Що це таке? Ба, та це ж банан!
Але яким чином банан проклав собі шлях з Азії до Карібського моря? Стародавні араби-крамарі привезли корінь цієї рослини з Азії до східного узбережжя Африки. У 1482 році португальські дослідники знайшли банан, який там ріс, і завезли корінь рослини та її африканську назву — банан — до португальських колоній на Канарських островах. Наступний крок — подорож через Атлантичний океан до Нового світу. Це було 1516 року, через декілька років після Колумбових морських подорожей. Іспанські місіонери перевезли бананову рослину до різних островів і тропічного уебережжя Карібського моря. Отже, цей чудовий фрукт мусив об’їхати півсвіту, щоб досягнути Центральної та Південної Америки.
Існують відомості, що 1690 року банан з островів Карібського моря вперше потрапив в Нову Англію (США). Пуритани варили дивний фрукт, і він їм не подобався. Однак у південно- та центральноамериканських країнах, а також в інших тропічних краях мільйони людей варять зелені банани і їдять їх з великою насолодою.
Бананові плантації
У період між 1870 і 1880 роками багато європейських та північноамериканських купців зацікавилися можливістю експортувати банани. Вони утворили компанії і заклали бананові плантації, що звалися фінками. Робітники та інженери повинні були розчищати джунглі, прокладати дороги і будувати залізниці та комунікаційні системи. Для робітників та їхніх родин будувалися села з будинками, школами й навіть лікарнями. Було прокладено корабельні шляхи, щоб транспортувати банани у різні кінці земної кулі. З розвитком промисловості компанії закупляли в країнах, де культивувалися банани, дедалі більше землі.
Нині латиноамериканські країни постачають більше як 90 відсотків бананів, що споживаються в Північній Америці. Ведучим експортером бананів є Бразилія. Гондурас посідає шосте місце, експортуючи близько мільярда кілограмів щороку.
Як ростуть банани
Бананова рослина не є деревом. Вона не належить до деревних порід. Натомість вона є трав’янистою рослиною великого розміру й має вигляд пальми. Клімат і ґрунт визначають швидкість росту й величину рослини. Найліпше банани ростуть в умовах жаркого, вогкого клімату, а найсприятливіший для них ґрунт повинен бути родючим, піщаним, жирним і глинистим, з добрим осушенням. Для найкращого їх росту температура ні в якому разі не повинна надовго впасти нижче 20 градусів за Цельсієм.
Щоб виростити цю рослину, вам потрібно посадити живці, або кореневі паростки, відрізані од кореня дорослої рослини. Ямки викопують 0,3 метра завглибшки і на відстані 5 метрів одна від одної. За три-чотири тижні з’являються зелені паростки, і туго скручені зелені листочки ростуть та розгортаються у міру свого росту. Бананова рослина росте дуже швидко: близько 3 сантиметрів щодня. Через десять місяців рослина досягає повної зрілості й скидається на пальму, здіймаючись угору на 3—6 метрів.
На дорослій рослині зі зрослих піхов листків росте велика брунька з малесенькими пурпурними листочками. Потім з’являються пучки маленьких квіточок. Рослина дає лише одне супліддя, яке важить від 30 до 50 кілограмів і складається з 9—16 пучків плодів. Кожен пучок, що зветься рукою, має від 10 до 20 бананів, а отже, банани називають пальцями.
Попервах банани ростуть донизу, до землі, а пізніше — убік та догори, набираючи добре відомої дещо серповидної форми. А що сказати про їхнє живлення та захист під час росту? З часом приходить робітник і усуває бруньку з тим, щоб банани одержували від рослини всю енергію. Відтак він вкриває фрукти поліетиленовим мішком, щоб перекрити комахам доступ до них. Оскільки банани ростуть угору і стають дуже важкими, рослину прикріплюють до основи сусідньої, аби запобігти дії вітру або не допустити, щоб під вагою плодів рослина впала. І врешті-решт до кожної рослини прикріплюють стрічку, щоб визначити, коли фрукти будуть готовими для збору врожаю.
Щодня над плантацією кружляють літаки, обприскуючи листки рослин. Це захищає їх від трьох основних хвороб. Одна з них називається панама, її спричиняє грибок, який уражає деякі рослини. Але хворі рослини замінюються стійкими до хвороби сортами. Інша хвороба за назвою мако викликається бактерією. Їй запобігають, усуваючи уражені рослини та усі квітки, що приваблюють певні види комах, які розносять хворобу. І врешті — сіґатока — хвороба, що руйнує листя рослини, але не шкодить бананам, якщо вчасно було використано хімічні засоби захисту. Бананам потрібно багато води, котру вони одержують за рахунок зрошування і розпилювальної системи, при роботі якої використовується високий тиск. Можна також згадати, що плантацію очищають від трави й бур’янів.
Шлях з плантації на ваш стіл
Тоді, коли колір стрічки показує, що банани готові для збору врожаю, їх спершу вимірюють, щоб упевнитися, чи досягли вони потрібних розмірів. Вартий уваги той факт, що банани ніколи не залишають дозрівати на рослині, навіть для місцевого споживання. Чому так? Тому що вони втратять свій смак і аромат. Перш ніж вирішити, коли збирати плоди, слід зважити на відстань і засоби транспортування. Пізніше робітник зрізає супліддя своїм мачете, і вони відсилаються на консервний завод. А що відбувається з банановою рослиною після збору врожаю? Її зрізають і використовують для удобрювання нових рослин, які ростимуть на її місці.
На консервному заводі банани миють, побиті фрукти відокремлюють — їх з’їдять робітники та їхні родини. Невеличкі банани буде використано для виготовлення ароматичних речовин і продуктів дитячого харчування. Найкращі банани пакуються у коробки по 18 кілограмів і відсилаються у різні напрямки рефрижераторами і кораблями.
Після того як корабель причалить до пристані, якість бананів перевіряється і вимірюється їхня температура. Фрукти повинні бути зеленими доти, доки вони не досягнуть ринку. Оскільки банани швидко псуються, їх потрібно зривати, перевозити і продавати за період від 10 до 20 днів. Фрукти зберігаються охолодженими при температурі 12—13 градусів за Цельсієм, щоб вони не дозріли. Завдяки сучасним транспортним засобам банани можливо доставляти з Центральної та Південної Америки в Канаду і Європу без жодних проблем.
Практична цінність та поживність
Існує сто, а то й більше видів бананів. Поширеним є карликовий вид банана, плоди якого експортуються головним чином в Європу, Канаду та Сполучені Штати. Достаток менш поширених видів бананів, що мають занадто тонку шкірку, щоб експортуватися, є в Гондурасі. Вони відомі як manzana («Яблуко») і «Червона Ямайка».
Листки банана містять практичне з багатьох поглядів волокно і використовуються з різними цілями в тропічних країнах. Відвідавши ринок, можна часто побачити листки, поскладані на продаж прямо на вулиці, в які загортають гарячу товчену кукурудзу з м’ясом та червоним перцем — надзвичайно популярну страву в різних країнах.
Багато людей у Гондурасі люблять їсти банани разом з іншими стравами. Смачна страва, якою усолоджуються на північному узбережжі Гондурасу, називається махука. Її готують так: неспілий плодовий банан розминають у ступці, додають приправи і цю суміш варять з крабами у кокосовій олії.
У Сполучених Штатах з’їдається приблизно 11 мільярдів бананів. Велика їх кількість йде в Канаду, Англію та інші країни Європи. Яка ж поживна цінність банана? Банани багаті на вітаміни А і С, вуглеводи, фосфор та калій.
Сфера застосування банана надзвичайно широка. Не придумати чогось кращого для легкої закуски, ранкової каші з хлібних злаків, фруктових коктейлів, пирогів, тортів і, звісна річ, для знаменитого бананового «спліт». Але наступного разу, коли ви будете їсти спілий банан, подумайте про його цікаві властивості. Цей фрукт має власне упакування. Він багатий на вітаміни та мінеральні речовини. І до того ж банан, можливо, об’їхав півсвіту, щоб потрапити на ваш стіл.