Спостерігаємо світ

Залізницю змушено змінити напрям

Коли на одній з головних залізниць Бразилії було впроваджено нову програму, щоб навчити нічних сторожів користуватися вогнепальною зброєю, двоє робітників зіткнулися з проблемою, що торкалася власного сумління. Як Свідки Єгови, що живуть відповідно до біблійної заповіді не «навчатись війни», вони були глибоко переконані, що вчитись користуватися смертоносною зброєю неправильно (Ісаї 2:4). Через такий підхід до справи їх поспішно звільнили за «непідкорення». Дирекція залізниці відхилила прохання залишити їх на старих місцях без проходження курсу навчання та підвищення заробітної плати. Однак у конституції Бразилії говориться: «Свобода совісті і віросповідання є недоторканними; законом гарантується свободу віросповідання». Реґіональний суд з розгляду трудових спорів звинуватив залізницю у неправомірному звільненні цих робітників без «юридичного розгляду» і змусив компанію виплатити належне відшкодування.

Хвороба Шагаса і торгівля кров’ю

Після декількох років затишшя нині хворобою Шагаса, котра викликається паразитами і спричиняє порок серця, заражено 18 мільйонів латиноамериканців. Часто ця хвороба передається через переливання недобре перевіреної крові. У газеті «Болівіан таймс» недавно пояснювалося: «Однією з причин того, чому кров не перевіряється у всіх випадках, є комерціалізація, що існує по цілому світі. Перевірка чи аналіз крові на будь-яку хворобу зменшує прибуток». У газеті «Діаріо» міста Ла-Паса 24 грудня 1993 року повідомлялося: «Болівійський Червоний Хрест застерігає, що у п’ятдесяти відсотках переливань крові у країні було використано кров, заражену наступними хворобами: американським трипаносомозом, малярією, гепатитом, сифілісом та СНІДом».

Ризик для дітей

Недавно у Японії спостерігався значний зріст кількості немовлят «повзункового віку», що проковтують отруту, повідомляє Міністерство охорони здоров’я і добробуту. Приблизно половина отруйних речовин, проковтнутих дітьми 1992 року,— це цигарки. Дехто з них випивав суміш цигаркових недопалків та попелу, що залишалися у бляшанках з-під напоїв чи у попільничках з рідиною. Інші небезпечні предмети, котрі ковталися немовлятами (перелік подається за частотою проковтування): ліки, іграшки, монети, продукти харчування та косметика. У декількох випадках немовлята серйозно занедужували. Це міністерство повідомляє, що, хоч як це дивно, найчастіше такі випадки трапляються у період між 17⁰⁰ і 21⁰⁰, коли більшість членів родини вдома і може стежити за дітьми.

Полеміка про хрещення

У місті Колорадо-Спрінґс (США), котре стало одним з головних центрів загальновизнаного християнства з проповідування Євангелія, недавно виникла полеміка про методи навернення дітей. За газетою «Денвер пост», Баптистська церква наріжного каменя користується колоною з 16 автобусів, щоб прочісувати терени, шукаючи дітей. Діти з радістю сідають в автобуси, коли їм обіцяють льодяники, содову воду та карнавал. Багато батьків дозволяють дітям їхати, але пізніше, дізнавшись від дітей, що їх охрестили, стають неприємно вражені. Здебільшого ці «проповідники» мають підписаний батьками письмовий дозвіл на охрещення дітей, але вряди-годи вони відходять від такої лінії поведінки. Згідно з вищезгаданою газетою, один служитель цієї церкви говорить про такі письмові дозволи: «Вони сповільнюють нашу діяльність».

Надзвичайна відданість футболові

Деякі болільники футболу надзвичайно віддані цій грі. Вони заповідають, щоб після смерті їхній попіл був розвіяний над футбольним полем, де грає їхня улюблена команда. Одна популярна футбольна команда щороку отримує по 25 таких заповітів. Це стало настільки поширеним явищем, що Англійська футбольна асоціація мусила застерегти футбольні клуби, щоб правильно розпилювати людський попіл. За газетою «Медикал пост», до її порад входило наступне: «Не потрібно розпилювати весь попіл. Розпилити можна лише трошки. Велика кількість може знищити траву. ...Розметіть попіл віником, щоб для трави був доступ світла».

Даосизм на піднесенні

«Найвеличніше за всю історію». Такими словами у журналі «Чайна тудей» за вересень 1993 року описувалось святкування церемонії великої молитви Ло-Шень — релігійний ритуал послідовників даосизму. Церемонію було проведено в Храмі білої хмари, що в Пекіні, й учасники прибули з даоських храмів Австралії, Гонконгу, Канади, Сполучених Штатів Америки та Тайваню. «Головна мета церемонії,— як пишеться в журналі,— попросити небо, щоб воно зіслало багато щастя для людей цілого світу». Було збудовано одинадцять вівтарів, монотонно читалися святі писання і виражалася відданість сотням богів, у тому числі богові-«спасителю», що має визволити людей від злиденної долі в житті. Один абат гонконгського храму сказав тим, хто зібрався, що даосизм є вище усього світського і не має нічого спільного з політикою. Голова даоського храму на Тайвані сказав журналістам, що даосизм підтримує патріотизм і братерство.

Витрати на запобігання катастрофі

Скільки витрат піде на те, аби запобігти катастрофічній зміні клімату планети, якої боїться багато вчених? Клаус-Петер Мюллер, директор Інституту системного дослідження імені Едуарда Пестела (Ганновер, Німеччина) підрахував, що таким змінам можна запобігти, якщо користуватися сучасною технологією. Згідно з німецькою газетою «Зюддойче цайтунґ», Мюллеровий план вимагає 75-відсоткового зменшення споживання такого природного палива, як вугілля, нафта і газ, та заміни його альтернативним паливом, яке не виділятиме вуглекислого газу. А що сказати про витрати? За Мюллеровими підрахунками, їх розміри сягатимуть 22,5 трильйона доларів США, або близько 4000 доларів на кожного нинішнього чоловіка, жінку і дитину. Ця газета доходить висновку, що такі заходи «вимагають від цілого людства здійснення подвигу неймовірних масштабів».

Хто побачив його першим?

Папа Іоанн Павло II недавно висловився у підтримку традиційного припущення, що «після воскресіння Ісус спочатку з’явився Богородиці — ще перед тим, як ангели сповістили про цю подію іншим жінкам», говориться в «Кор’єре делла сера». Така думка зовсім не узгоджується з Євангеліями і викликає неабияке збентеження серед деяких людей. Італійський католицький письменник Сержо Квінтцио коментує думки папи і роль Марії в католицькій традиції, зазначаючи, що «загальнопоширена відданість» Марії завжди схиляла католиків бачити «більше, ніж написано для нас у Святому Письмі». Це останнє «доктринерське формулювання,— каже він,— приписує [біблійним] текстам більше інформації, ніж вони фактично містять».

«Лизання жаб» замінюється «курінням жаб»

Кажуть, що у світі наркоманів вже давно відомо, що шкірне виділення певних жаб містить у собі галюциногенну хімічну речовину, котра називається буфотенін. Однак ця речовина до того ж токсична, і то настільки, що інколи навіть подихає пес, який, злапавши цю жабу, з’їдає її. Тому, повідомляється в «Уолл-стрит джорнел», деякі наркомани бояться «лизати жаб» і вдаються до «куріння жаб». Вони висушують отруйний жаб’ячий слиз і курять його, вважаючи, що тепло знешкодить його токсичність. Але так чи інакше, нині заборонено зловживати жабами. У Сполучених Штатах Америки буфотенін належить до небезпечних і нелегальних наркотиків. Було арештовано одного торговця наркотиками. Його жаб’ячу ферму конфісковано, говориться у цьому журналі.

Зростає кількість француженок, хворих на рак

У Франції як ніколи багато жінок палять цигарки. Серед курців-підлітків дівчат більше, ніж юнаків, а кількість жінок, що запекло палять (понад 20 цигарок на день), подвоїлась від 1977 року. Не дивно, що тепер також починає зростати кількість жінок, які хворіють на рак через паління. Паризька газета «Фіґаро» повідомляє, що у Франції щороку фіксується 20 000 захворювань на рак легенів, а по цілому світі — понад 800 000. Кількість смертей від раку бронхів серед жінок потроїлась у Сполучених Штатах Америки та Канаді і зросла більше ніж удвічі в Британії, Японії і Швеції. Недавно в Парижі на з’їзді з питань раку дихальних шляхів лікарі наголошували, що, безперечно, «найефективніша зброя проти раку, зумовленого палінням,— кинути палити».

Занепад церкви у Нідерландах

Якщо нинішня тенденція не спадатиме, то на порозі 2020 року три чверті голландців не належатимуть до жодної церкви, повідомляє «Штатскурант», офіційна газета голландського уряду. Результати недавніх досліджень під назвою «Секуляризація в Нідерландах 1966—1991 років» (голл.) виокремили серед голландців чотири категорії: 28 відсотків не мали релігійного виховання, 33 відсотки дістали таке виховання, але залишили церкву, у 28 відсотків було релігійне виховання, але вони рідко відвідують церкву, якщо й взагалі її відвідують, і лише 11 відсотків часто відвідують церкву. «Штатскурант» зазначає, що особливо помітно, як люди залишають церкву серед римо-католиків, і далі зауважує: «Здається, погляди римо-католиків не сходяться з поглядами їхніх релігійних керівників. Складається враження, що члени церкви іґнорують їхню владу».