Безпечне заглиблення у світ під хвилями

Від нашого кореспондента в Австралії

ІСНУЄ чарівний світ, безпосередньо в якому побувало порівняно мало людей. Він лежить відразу під поверхнею моря. Світ під хвилями готовий, аби ви заглибилися у нього. «Але наскільки безпечна така прогулянка?— питаєте ви.— Чи потрібно мені бути добрим плавцем, щоб відвідати цей чарівний підводний світ? Чи забути про це, якщо я не вмію плавати?»

Два методи заглиблення

Існують два головних популярних методи заглиблення у підводний світ, а саме: пірнання з дихальною трубкою та занурення з аквалангомa.

Дихальна трубка — це пристосування, що являє собою зігнуту трубку, котра вставляється в уста плавця, який плаває на воді із зануреним обличчям, і виступає з води. Вона дає плавцю можливість дихати, не піднімаючи голови, аби вдихнути повітря. Маска захищає його очі.

З другого боку, акваланг складається з одного або й більше балонів зі стисненим повітрям, прикріплених до дихального апарата. Отже, занурення з аквалангом вочевидь розраховане на тих, кому цікаво пірнати глибше, це знаряддя значно складніше і може бути досить-таки дорогим.

Простіше і значно дешевше хобі із дихальною трубкою дасть вам змогу милуватися підводним світом навіть з поверхні. Один любитель плавання з дихальною трубкою описав своє перше враження: «Як сьогодні пам’ятаю, коли вперше я пропливав з дихальною трубкою через масивний косяк міріад маленьких рибок, тоді мені було лише 14 років. Здавалось, що риба утворювала для мене живий тунель, через котрий я плавно пропливав. Їхні сріблисті тільця зайчиками віддзеркалювали сонце, створюючи чудовий ефект. Я був у захваті від цього видовища. З того часу я полюбив плавання із дихальною трубкою».

Але чи воно дійсно безпечне?

Один любитель плавання з дихальною трубкою, що безпечно займається цим хобі ось уже понад 20 років, каже, що найнебезпечніше у цьому — це доїхати до пляжу! А коли людина у воді, то безпечність залежить не від діяльності, а здебільшого від самої людини. Якщо ви недосвідчений плавець, то вам не слід запливати за межі спокійної мілкої води і не слід переходити свою глибину. По суті, можна багато чого побачити лише на метр від поверхні. А з часом, коли ви поліпшите своє уміння та почуватиметеся впевненіше, то зможете безпечно зануритися на більшу глибину, але вам завжди потрібно мати умілого супутника. Найдосвідченіші водолази поставили собі за правило ніколи не відпливати від берега чи занурюватися дуже глибоко наодинці. А на додачу до безпеки, набагато приємніше і радісніше ділитися враженнями з товаришем.

Щоправда, аби дихати через трубку, коли обличчя занурене під воду, потрібно деяких навичок, але якщо ви наполегливі, то зрозумієте, що це зовсім не важко. Декотрі початківці практикуються у плавальному басейні чи у мілкій воді коло пляжу, де нема хвиль. Дехто тренується навіть у ванні.

Що вам потрібно для цього

Обладнання для плавання з трубкою і справді просте й недороге: маска для плавання, пара ластів і, звичайно ж, дихальна трубка. Ясна річ, якщо ви плануєте плавати із дихальною трубкою взимку чи тоді, коли вода занадто холодна для звичайного плавання, то вам, либонь, потрібно буде гідрокостюм, а це вагомо вплине на видатки. Зважмо на три необхідні головні речі.

Маска повинна бути потрібного розміру, герметична і м’яко прилягати до обличчя. Вона також повинна мати вирівнювач, цебто декілька заглиблень, якими затискується ніс. Пізніше буде пояснено, навіщо це потрібно. Маска повинна мати добре поле зору і бути малої місткості, тобто скло повинно якомога ближче прилягати до обличчя, зменшуючи місткість повітря всередині. Найзручніші маски виготовлені із силікону. Нині можливо придбати оптично відкореговані маски навіть для короткозорих.

Також вам потрібні ласти на кожну ногу. Вони, як правило, виготовленні з ґуми і подібні до лопатей, їх одягається на ноги, щоб плавець міг швидше плавати. У вас для вибору є два типи: ласти, що закривають ногу, і ласти з відкритою п’яткою. Якщо слід бути взутими, бо переходитимете кам’янисте узбережжя з вусоногими ракоподібними чи мілководні коралові рифи, щоб дістатись до глибшої води, то вам потрібні ласти з відкритою п’яткою. Це дасть вам можливість натягнути ласти просто на взуття і почати плавати. Ласти, що закривають ногу, взуваються безпосередньо на ногу і ними можна користуватися тоді, коли не потрібно ніякого додаткового взуття.

І зрештою вам потрібна сама дихальна трубка. Найліпша, особливо для початківців, дихальна трубка має J-подібну форму, бо найважливіше, щоб було легко дихати. Один посібник з пірнання каже, що найприйнятливіший тип дихальної трубки — трубка з внутрішнім діаметром 2 сантиметри і завдовжки 30—35 сантиметрів.

Корисні поради, як користуватися дихальною трубкою

Як уже говорилося, трубка дозволяє вам дихати під час плавання на поверхні води, не піднімаючи голови. Але що сказати про пірнання? Це теж можливо, проте спочатку вам слід глибоко вдихнути повітря. Звичайно, що, коли ви пірнете під воду, в дихальну трубку зайде вода. Можливо, ви бачили, як у нирців, коли вони випливають на поверхню, з дихальної трубки фонтаном вибризкується вода. Цей метод усунення води називається продувкою. Насправді його дуже легко навчитися, але він вимагає різкого видиху повітря, тому вам потрібно випливати на поверхню із все ще достатньою кількістю повітря в легенях, щоб добре видути воду з дихальної трубки.

Дехто уподобав собі метод витіснення, але для цього потрібно трошки більше потренуватися. Що це за метод? Коли ви підпливаєте до поверхні, дивіться прямо вгору. Кінчик вашої дихальної трубки тепер повинен бути трохи нахилений. Маючи голову в такій позиції, потрібно лише легкого струменя повітря, щоб витіснити воду з трубки. Тримайте голову в такій позиції аж до того часу, коли ось-ось маєте торкнутися поверхні води. Тоді оберніться обличчям донизу і видихніть повітря. Порожня дихальна трубка залишатиметься порожньою і вам не потрібно буде жодних зусиль, аби вільно дихати.

Не панікуйте, якщо вряди-годи у дихальну трубку потраплятиме вода від хвиль, навіть коли ви не пірнули. Якщо це трапиться, то просто різко видуйте повітря, і в трубці не позостанеться жодної води.

Насолоджуйтесь плаванням з дихальною трубкою

Ще на суші пробуйте навчитися дихати рівномірно — глибокий вдих і рівномірний видих. Вашим легеням це піде лише на добро. Пам’ятайте, що секрет приємного плавання з дихальною трубкою не в тому, наскільки далеко ви запливаєте чи наскільки швидко ви пливете, а в тому, скільки ви побачите і дізнаєтесь цікавого. Коли таки бажаєте пірнути глибше, навчіться розслаблюватись і зберігати якомога більше кисню, бо таким чином ви зможете довше перебувати під водою. Але не намагайтесь побивати рекорди витривалості!

Коли ви повільно пливете, нехай руки вільно дрейфують по обох боках. Відштовхуйтесь ластами довгими рівномірними помахами, тримаючи коліна трішки зігнутими. Спочатку вам потрібно буде сконцентровуватися на цьому, а згодом це перейде в автоматизм. Але що вам робити, коли запотіє маска? Найпростіший метод запобігти цьому, перш ніж її надіти: легенько протріть скло маски слиною. Сполощіть її від слини і побачите, що маска у вас довгий час не запотіватиме.

Інколи ви відчуватимете біль у середньому вусі під час пірнання. Це називається тиском у середньому вусі. Спричиняється він різницею тиску з обох боків барабанної перетинки. Він починається переважно на глибині 1—2 метрів. Не ігноруйте цим болем, сподіваючись, що він перейде, коли ви спускатиметеся далі. З глибиною він посилюватиметься, і ви навіть можете прорвати барабанну перетинку. У журналі для нирців «Педі дайвер менюал» радиться вирівнювати тиск кожен метр чи менше, перш ніж ви відчуєте біль. Це можна зробити, стиснувши ніс і легенько дмухнувши в нього. Тому потрібно, щоб маска мала вирівнювач, аби ви могли стиснути ніс у масці. З досвідом ця методика стане досить легкою, майже другою натурою. А коли у вас з’явився біль, то ліпше виплисти на поверхню, бо цього дискомфорту вже не зніме жодне вирівнювання тиску.

Плавання з дихальною трубкою є здоровою, освітньою і приємною формою дозвілля. Бо фактично для людей будь-якого віку це чудовий спосіб відпочити, до котрого входять фізичні вправи, свіже повітря та сонце. Лише навчіться розпізнавати хоча б невелику кількість підводних морських істот, а це ціле поле вивчення тим, хто схильний зайнятися плаванням із дихальною трубкою. Однак для більшості, як і для Тоні, що повернувся з Фіджі, де плавав з дихальною трубкою, це заняття приносить справжню насолоду «побувати в іншому світі разючих кольорів», і воно варте уваги. Його подруга Лєна погоджується: «Я настільки захоплювалась довколишньою красою, що забувала, де була!»

А що сказати про занурення з аквалангом?

Для добрих плавців і тих, кого принаджують глибоководні дива, чи тих, хто хоче зробити підводні фотографії, занурення з аквалангом буде наступним кроком. Якщо у вас хороше здоров’я, добре підготовлене обладнання і ви дотримуєтесь найважливіших правил, то можете ступити у воду з впевненістю. Проте вам ніколи не слід занурюватись з аквалангом без пройдення належних уроків, і, якщо це вимагається законом, вироблення посвідчення водолаза у солідного інструктора. Навіть тоді вам не слід переходити межу глибини, вказану у вашому посвідченні. І завжди занурюйтесь з товаришем. У декотрих країнах, як, скажімо, в Австралії, закон вимагає, щоб ви перед початком таких уроків пройшли спеціальну медкомісію.

Водолазне обладнання досить-таки дороге. Окрім головних речей, що використовуються для плавання з дихальною трубкою (маска і дихальна трубка), вам майже завжди потрібно гідрокостюм, хіба що ви плаватимете у теплих тропічних водах. Вам також буде потрібен пристрій контролювання плавучості, баластний пояс, ніж, дихальний пристрій (з запасною трубкою для товариша, в разі якщо в нього закінчиться повітря) і балон зі стиснутим повітрям. Вам також слід мати дуже важливі знаряддя, зокрема, водолазний годинник, прилад для вимірювання глибини і підводний вимірювач тиску повітря у балоні, щоб ви знали, скільки у вас залишилось іще повітря. На багатьох водолазних станціях це знаряддя можна брати напрокат, що часто вигідніше, ніж купляти в тому разі, коли ви не часто вдаєтесь до цієї форми відпочинку.

Повага до океану та його істот

«Я плавав з дихальною трубкою на рифі біля Калондра, що на Сонячному узбережжі Квінсленду, спостерігаючи за кольоровою рибою-метеликом, котра була на відстані близько двох метрів од мене,— пригадує один любитель плавання із дихальною трубкою.— Аж ось зненацька з глухим звуком брутально блиснув холодний сталевий гарпун. Миттю цю рибку було приштрикнуто через зябра до підводної скелі, вона тріпалась, але вже було пізно. Той молодик, що вчинив це, сказав, що вбив гарненьку рибку лише для того, аби попрактикуватись попадати в ціль! Вона замаленька, щоб її можна було їсти». На жаль, такі безглузді дії у світі чимраз частішають.

Забруднення також вносить свою частку. Мальовничі місця часто обертаються у не що інше, як смітники, захаращені поліетиленовими мішечками та використаними бляшанками з-під напоїв. У декотрих країнах чимраз відчутнішою проблемою стають навіть шкідливі хімічні стоки. Збільшення всілякого брухту та сміття витісняє рибу в інші місця, а корали гинуть.

При зануренні з аквалангом було б добре виробити собі звичку вдягати рукавиці. Але й у цьому разі завжди варто зважати на те, до чого торкаєтесь. Приміром, повсюдний морський їжак виставляє голкоподібні колючки, що можуть проколоти шкіру незахищеної руки. А також грайлива червонокрилка, хоч і маленька, таки застерігає своїми гонорово виставленими напоказ червоними і білими смужками: «Не підпливайте. Це моя територія!» Її замасковані промені спинного хребта покриті отруйним слизом. Якщо ви навіть і легенько проведете рукою проти них, то відчуєте біль.

Інших істот дуже важко помітити. Наприклад, тонкий морський дракон неперевершений у маскуванні. Він скидається на кавалок рослини і наче дражнить нирця: «Ану, розпізнай!». На противагу цьому на вишукані яскраві фарби голозябрового молюска просто неможливо не звернути уваги. Але чи він справді ласий шматок? Хижаки, що надумають поласувати ним, швидко міняють свою думку, бо він озброєний жалючими хімічними речовинами.

Багато вартих уваги цікавих речей

Для плавців з дихальною трубкою й аквалангістів океан і справді кишить життям. Коралові рифи являють собою цілу гаму незліченних морських істот та кольорів, і все це за декілька лінивих поштовхів ластами від берега. «Ні з чим не можливо порівняти радість від перебування в оточенні барвистих риб різної форми та різного розміру, декотрі з яких навіть беруть їжу з ваших рук. Це дуже зворушливі почуття,— сказав один нирець і додав:— Перебувати серед них, висячи майже в невагомості,— справді незрівнянне відчуття».

Отже, якщо вам колись випаде нагода плавати з дихальною трубкою чи занурюватись з аквалангом, пам’ятайте, що це можна робити досить безпечно, коли лише дотримуватися елементарної техніки безпеки, рекомендованої досвідченими нирцями. Можливо, колись і ви спробуєте збагатити свої знання, заглибившись у чарівний світ під хвилями.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 16]

Червонокрилка.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Cyphoma gibbosum

[Ілюстрація на сторінці 17]

Acanthurus coerulus

[Ілюстрація на сторінці 17]

Голозябровий молюск на коралі.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]

З люб’язного дозволу Australian International Public Affairs