Що криється за маскою

ЛІСОВИК ПРОБИРАЄТЬСЯ ДО ПЕВНОГО ДЕРЕВА У ЦЕНТРАЛЬНОАФРИКАНСЬКОМУ ЛІСІ, У НЬОГО В РУЦІ СОКИРА. ВІН ВИКОНУЄ РЕЛІГІЙНУ МІСІЮ — МІСІЮ, КОТРА В АФРИЦІ ПРОТЯГОМ ТИСЯЧОРІЧ ВИКОНУВАЛАСЬ БЕЗЛІЧ РАЗІВ.

ЦЕЙ лісовик вірить, що всередині того дерева живе дух, гідний глибокої шани до себе. Аби захиститися від гніву того духа, лісовик заздалегідь звертається до шамана. Потім він виконує обряд очищення й приносить жертву духові того дерева.

Ударом сокири він надрубує це дерево. Відтак притуляє свої уста до зрубу і всмоктує трохи соку, щоб споріднитися з деревом. Після того як зрубане дерево валиться на землю, його залишають на декілька днів, аби дух мав достатньо часу на пошуки іншої домівки. Лісовик вірить, ніби дерево, попри факт, що дух відлетів, набуло власної сили. Ця сила настільки велика, що ті, хто пізніше оброблятиме його, мусять ретельно дотримуватися визначених традиційних ритуалів.

У майстерних руках різьбаря дерево перетворюється у маску. Вважається, що воно набуває особливої сили, коли з нього виготовляється маску. Різьбар не може надати масці довільної форми, він повинен дотримати традиційного вигляду, властивого маскам його плем’я. Бо інакше він ризикує вкрити ганьбою своє плем’я й викликати гнів духа маски.

Та ось маску виготовлено, й знахар виконує обряд посвячення, під час котрого намащує маску магічними сумішами. З цього часу, як вважається, маска набула надприродної сили й стала оселею духа, котрому вона посвячена. Відтак маску можна застосовувати у релігійних церемоніях.

Значення маски в Африці

У більшості африканських країн маски використовуються у поклонінні. У книжці «Маски: їхнє значення та функція» (англ.) пишеться: «Маска виконує дві функції: її можна використовувати у ролі амулета, як це буває у випадку мініатюрних масок, і її можна надівати на обличчя, у цьому разі на неї покладається завдання викликати пращурів, духів чи інших надприродних істот».

Вчений Джефрі Парріндер пояснює детальніше про них у своїй книжці «Релігія в Африці» (англ.): «[Африканські дерев’яні маски] є релігійними незалежно від того, натуралістичні вони, обрядові чи абстрактні. Вони репрезентують померлих або духів-помічників під час ритуалів чи «священні общини», пов’язані з померлими, або ж служать для захисту від чаклунства. З жахливим виразом чи без нього, химерні чи абстрактні — ці маски яскраво демонструють велич померлих, а також переконання у тому, що людське життя не закінчується смертю. Їх носять люди, щоб удавати померлого, вони переважно накидають на себе шати та надівають маску, й про таких осіб не говорять як про людей, а як про духів».

Маски використовуються не лише у поховальних ритуалах і для захисту від чаклунства, вони також відіграють важливу роль у церемоніях посвячення в таємницю, у святах, судових справах, обрядах родючості й у «контактах з померлими». Інколи маски використовуються під час святкування та в обрядах загальновизнаного християнства. Наприклад, у Сьєрра-Леоне «дияволи» в масках танцюють на церковному подвір’ї, аби вшанувати одружених. У всьому цьому маски відіграють однаково важливу роль. Вони є, як говориться у книжці «Африканські маски» (англ.), «урнами божественної сили, байдуже, чи їхня дія має бути потужною, чи незначною й розважальною».

З більше ніж 1000 африканських племен 100 виготовляють маски. У різних племен вони дуже різняться формами, а також призначенням. Однак, незважаючи на цю розмаїтість, у більшій частині Африки можна простежити сформовану подібність між ними. Приміром, маски, котрі зображають духів пращурів, відзначаються типовим безтурботним виразом, тоді як маски, що представляють нелюдських духів, часто мають химерний вигляд. Високе куполоподібне чоло зображає мудрість та глибоку духовність. Випуклі очі чи заціпенілий вираз обличчя зображає стан опанування духом. Біла пігментація говорить про духів померлих й про «неземні» якості. Маски, що зображають рогатих звірів, зокрема африканського буйвола та антилопу, притаманні обрядам вигнання духів, їхньому переселенню та чаклунству.

Маски в дії

Африканські маски не просто висять на стіні, їх використовують у ритуалах і танцях. Їх можуть надівати на обличчя або ж на цілу голову. А сама людина вдягається у довгі шати чи чіпляє на себе смужки з листків рафії мадагаскарської або волокна дерев’янистих рослин.

Вважається, що носій маски має безпосередній зв’язок з силою духа цієї маски. «Нова британська енциклопедія» (англ.) описує це так: «Після натягнення маски на обличчя у людини інколи відбуваються психічні зміни й у трансі вона набуває поведінки духа, що зображається маскою. Зазвичай ця людина стає «партнером» духа, роль якого вона вправно виконує... Схоже, що та людина часто повністю психологічно прив’язується до духа, чий образ вона створює. Вона втрачає свою індивідуальність і стає мов робот, без власної волі, впадаючи в цілковиту залежність від персонажа цієї маски».

Для глядачів, котрих допустили на цю церемонію — майже завжди тільки чоловіків, маска не просто репрезентує надприродну істоту. Вони вірять, що жива надприродна істота втілилась у маску. Звідси маска як така робиться святою, і той, хто ламає ці ритуали, суворо карається представниками общини — інколи навіть на смерть. Для власної безпеки той, хто надів маску, подібно до вищезгаданих лісовика та різьбаря, мусить дотримуватися усталених процедур.

Значення маски для колекціонера

Особливо за минулих останніх 100 років африканські маски стали предметом запального колекціонування по цілому світі. Колекціонер ставиться до маски зовсім по-іншому, ніж людина, котра сповідує традиційну релігію в Африці.

Замість уважати маску чимось святим, релігійним, колекціонери дивляться на неї як на витвір мистецтва, у котрому віддзеркалюється африканська культура. Вони оцінюють маску за її експресивністю, жвавістю чи емоційністю, а не за її роллю в общині. Колекціонерів цікавить зокрема, чи з відчуттям різьбар ставився до дерева, його текстури і візерунка. А ще: наскільки різьбар творчо та майстерно підходив до справи і водночас дотримувався стилю, нав’язаного культурною традицією?

Ясна річ, колекціонер також враховує роль релігії в якості праці. Переважно, у зв’язку з різними мотивами різьбаря, існує велика різниця між масками для поклоніння й копією, вирізьбленою для туристів. Книжка «Маски чорної Африки» (англ.) пише: «Різьбар... здобуває елементи натхнення від свого глибокого переконання, від благоговіння перед призначеним йому завданням надати форми всемогутній духовній істоті й у такій ролі виконати свій особливий соціальний обов’язок. Як тільки таке релігійне переконання... тьмяніє, його праця, незважаючи на техніку виконання, стає неживою й має нижчу мистецьку цінність».

Той, хто збирає маски для музею, переважно звертає більше уваги на роль маски в общині, де її було виготовлено, ніж колекціонер творів мистецтва. Проте така конкретна інформація не завжди доступна, бо маски впродовж літ потрапляли до колекціонерів різними шляхами. Декотрі з них були куплені як сувеніри, інші були трофеями каральних акцій, а ще інші у великих кількостях потрапляли до рук колекціонерів через комерційний ринок. Унаслідок цього первісне значення й використання окремих масок часто невідоме.

Значення маски для християн

Отже, маски мають одне значення для тих, хто сповідує традиційну релігію, та інше значення для тих, хто колекціонує їх як витвори мистецтва й культури. Для християн вони мають ще інше значення.

Біблія чітко пояснює, що ні в масці, ні в дереві, з котрого вона виготовлена, немає жодної надприродної сили. Пророк Ісая описує безглуздя людини, що використовує частину дерева, аби зварити собі їжу та зігрітися, а потім із залишків вирізьблює собі бога, до якого звертається за допомогою (Ісаї 44:9—20). Цей самий принцип застосовний до релігійних масок.

А втім, християни визнають, що існують «піднебесні духи злоби» (Ефесян 6:12). Під владою Сатани вони зводять людей за допомогою фальшивої релігії (Об’явлення 12:9).

А ще християни усвідомлюють, що демони послуговуються матеріальними предметами, аби контактувати з людьми. Тому Божі слуги не тримають у себе вдома нічого причетного до спіритичної релігії, нехай це буде талісман, амулет, магічний обруч чи маска. У цьому вони наслідують приклад ранніх християн в Ефесі. Біблія говорить про них: «Багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п’ятдесят тисяч драхм» (Дії 19:19).

Той, хто бажає служити Єгові, не використовує й не тримає вдома масок чи інших предметів, пов’язаних з фальшивою релігією. Типовим є коментар Піуса, християнського старійшини з Нігерії: «Маски віддзеркалюють релігійне мислення тих, хто користується ними. Маски мають назви, їх вшановують, їх бояться залежно від бога, котрого вони репрезентують. Я б ніколи не поставив маску в себе вдома, бо це не подобається Єгові, й на додачу гості могли б подумати, що я погоджуюсь з релігійним віровченням, яке криється за такою маскою».

Правдиві християни знають, що Божий закон, даний ізраїльтянам, був недвозначний: «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний [«що вимагає виключної відданості», НС]» (Вихід 20:4, 5).

[Рамка на сторінці 23]

Маски в багатьох культурах

Що ви розумієте під словом «маска»? У деяких культурах цей термін є о́бразним і ним описують щось замасковане. Якщо ви цікавитесь спортом, то для вас маска — це засіб захисту обличчя від удару, як-от у бейсболі чи фехтуванні. Можливо, у вашій уяві постає протигаз, хірургічна пов’язка на обличчі чи маскарадна маска.

Зате для багатьох нинішніх людей маска — це релігія. У «Новій британський енциклопедії» говориться: «У релігійних танцях маски репрезентують добродійні й шкідливі, священні й святі сили — зокрема в буддійських монастирях Непалу, Тибету і Японії та в більшості примітивних общин — їх відносять до розряду священних предметів-представників. Їм поклоняються саме так, як поклоняються статуеткам».

Релігійні маски можна побачити у всіх культурах і часах ще з сивої давнини. Для наших пращурів вони, либонь, відігравали важливу роль у релігії та суспільному житті. У книжці «Маски: їхнє значення та функція» говориться: «Кожна маска колись несла у собі багатий зміст, і вона чи людина, що її натягала, представляла якогось духа».