Від наших читачів

Виснаження Дякую вам за серію статей «Чи ви страждаєте від виснаження?» (за 8 січня 1995 року). Хоч я й служу піонером, у мене бувають довгі періоди виснаження і браку стимулу. З цієї статті я почерпнула деякі думки й тепер намагатимуся втілювати їх у житті, особливо пораду не критикувати інших.

М. С., Німеччина

Ці статті мали для мене особливе значення, бо врешті-решт я зрозуміла свою проблему. Я дружина, мати чотирьох дітей, і в мене багато роботи. На жаль, у родині майже ніхто не цінує моєї праці. Тепер я почуваюсь ліпше, бо розумію, що ця проблема притаманна чутливим людям. Ніколи не переставайте публікувати статті такого типу!

Дж. М., Італія

Мене мучать втома, відсутність ентузіазму, почуття безпорадності, безвиході і нездужання. Прочитавши статтю, я збагнула причини такого стану. Я хочу повідомити вам, наскільки приємно знати, що хтось таки розуміє мене й що Єгова та його організація турбується достатньо людьми, аби писати такі статті.

З. Л., Сполучені Штати Америки

Я полишив служіння в Бетелі, а згодом і піонерування головним чином через виснаження. Я вже був недалеко від того, щоб полишити служіння старійшини! Тепер я розумію, що в минулому я не спілкувався, як належить. Я вдосконалився у цьому, й мій склад думок значно поліпшився.

Е. Р., Сполучені Штати Америки

Дуже підбадьорило те, що інші християнські служителі також зносять цю проблему і долають її.

К. Л., Швейцарія

Одинокі матері Дякую вам за статтю «Молоді люди запитують... Як одиноким матерям давати собі раду?» (за 8 жовтня 1994 року). Ви також кажете, що вагітність у даному випадку є результатом поганої поведінки. Але замість зупинятись на цьому та ще більше пригнічувати дівчину, ви даєте практичні й корисні поради.

Дж. Д., Сполучені Штати Америки

Я стала одинокою матір’ю десять років тому. Але з допомогою Єгови й моїх християнських батьків у мене все гаразд. Після школи протягом шести років я була повночасною служителькою й одружилася з християнином, що нині служить старійшиною. Я відчуваю велике милосердя Єгови і його доброзичливість; тепер я можу зі свого власного досвіду давати іншим корисні поради.

А. М., Сполучені Штати Америки

Я не могла стримати сліз, коли читала статтю. Я пережила саме те, що ви описуєте. Нині я є християнкою й тішуся, що можу виховувати свою доньку з розумінням справи.

С. Р. С., Бразилія

Хропіння Стаття «Чи ви хропите?» (за 8 вересня 1994 року) застерігає, що хропіння може зашкодити здоров’ю. Ви застерегли, що коли хтось сильно хропить, то має апное під час сну. Але це не обов’язково так. З роками зростає ймовірність того, що людина хроптиме. Хропіння також може виникнути в результаті алергії чи негараздів з норицею. Але коли сильне хропіння поєднується з періодами затримок дихання та задихання й пихтіння, а вдень людина відчуває недосипання та втому, то винуватцем у цьому напевно є апное під час сну. Найпопулярніше лікування полягає не в операції, а в застосуванні пристрою, котрий використовує стиснене повітря, аби утримувати дихальні шляхи людини від закупорення.

К. С., Сполучені Штати Америки

Ми вдячні за цей коментар і шкодуємо, що наша стаття спричинила непорозуміння. Медики погоджуються, що періодичне хропіння не є відхиленням. Як зі всіма іншими недугами, для правильного лікування важливо, аби діагноз поставив лікар. (Ред.)