Погляд біблії

Чи можуть правдиві християни сподіватися на божественний захист?

ЩОБ доставити допомогу своїм співпоклонникам, християни, помолившись, поїхали транспортною колоною у супроводі конвою через пошматовані війною райони, де їх могли вбити. На превелике здивування воюючих армій, їм вдалося безпечно досягти своєї мети. Чи Божий ангел охороняв їх?

Одне християнське подружжя, яке служило Богу багато років, загинуло тоді, коли літак врізався в землю там, де вони проповідували добру новину від дому до дому. Чому Божий ангел не захистив їх саме у той момент або не направив літак в якесь інше місце? (Порівняйте Дії 8:26).

Порівнюючи ці два випадки, ми могли б запитати: чому деякі християни вмирають, виконуючи Божу волю, у той час як інші часто в дуже небезпечних умовах залишаються живими? Чи можуть християни сподіватися на божественний захист, особливо в ці критичні «останні дні»? (2 Тимофія 3:1).

Мета божественного захисту

Бог Єгова обіцяв благословляти та захищати свій народ (Вихід 19:3—6; Ісаї 54:17). Він робив це у визначний спосіб у першому столітті, коли християнський збір був тільки-но заснований. У той період відбувалось багато чудес. Ісус разом зі своїми послідовниками збільшував кількість їжі, щоб нагодувати тисячі людей, а також зціляв різні хвороби та немочі, виганяв надлюдських духів з опанованих демонами людей і навіть воскрешав мертвих. Під божественним керівництвом новозаснований збір зріс і був міцно встановлений. Проте, незважаючи на всю явну Божу допомогу, багато вірних християн зазнало передчасної смерті. (Порівняйте Псалом 90:10).

Розгляньмо приклади Якова та Івана, синів Зеведеєвих. Як вибрані апостоли, вони разом з Петром були серед найближчих друзів Христаa. Однак Яків став мучеником у 44 році н. е., в той час як його брат Іван жив аж до кінця першого століття. Очевидно, що обидва вони виконували Божу волю. Чому було допущено, аби Якова вбили, а Івана залишили в живих?

Всемогутній Бог напевно був у змозі спасти життя Якову. І справді, незабаром після Якового мучеництва ангел Єгови врятував Петра від смерті. Чому ангел не визволив Якова? (Дії 12:1—11).

Використані для здійснення Божого наміру

Щоб зрозуміти, чому надається божественний захист, нам необхідно усвідомити, що він надається не лише для того, аби окремі особи мали змогу жити довше, але щоб захищати щось набагато важливіше — здійснення Божого наміру. Наприклад, гарантується збереження християнського збору в цілому, тому що він тісно пов’язаний з виконанням того наміру. Проте Христос прямо сказав своїм учням, що вони як окремі особи можуть зазнати смерті через свою віру. Після цього Ісус наголосив не на чудодійному визволенні, але на ‘терпінні аж до кінця’ (Матвія 24:9, 13). Той факт, що деякі особи були захищені, в той час як інші ні, не вказує на те, що Бог є небезсторонній. Бог просто використав особу, яка відповідала певним вимогам, щоб здійснити його намір, котрий зрештою принесе благословення усьому людству.

Оскільки передчасна смерть у Божому служінні є реальною можливістю, християнам треба мати такий же поміркований погляд на це, який мали три вірні євреї, котрих засудили на смерть за поклоніння Богові. Вони сказали вавилонському цареві: «Бог наш, котрому ми служимо, може нас із палаючої печі й з руки твоєї, царю, визволити; А коли б се й не сталось, то нехай тобі, царю, буде звісно, що ми твоїм богам служити не будемо й золотій подобинї, котру ти поставив, не поклонимось!» (Даниїла 3:17, 18, Куліш).

Єгова зберіг життя Петрові та Іванові через їхню ключову роль у здійсненні його наміру. Обов’язки Петра полягали в тому, щоб ‘зміцнити’ збір, виконуючи пастирську працю, яка включала в себе також і написання двох натхнених книг Біблії (Луки 22:32). Іван написав п’ять біблійних книг і був ‘стовпом’ у ранньому зборі (Галатів 2:9; Івана 21:15—23).

Як Єгова визначає, коли саме і в який спосіб він втрутиться у життя своїх служителів, передбачити неможливо. Можна з певністю сказати лише те, що Христос пообіцяв бути зі своїми послідовниками «повсякденно аж до кінця віку [«до закінчення системи речей», НС]» (Матвія 28:20). Зокрема він буде «з нами» через ангельське керівництво проповідницької праці (Матвія 13:36—43; Об’явлення 14:6). Крім цих загальних запевнень, ми не можемо передбачити точно, яким чином божественна допомога буде виявлятися або хто може отримати божественний захист. А що, коли християнин відчуває, що має Божий захист і керівництво? Оскільки це неможливо повністю довести або спростувати, жоден не повинен осуджувати таке щире твердження іншої людини.

Чи Бог безсердечний?

Чи факт, що Бог дозволяє християнам гинути, свідчить про те, що він у чомусь є безсердечним? Зовсім ні (Екклезіяста 9:11). Єгова діє з наміром зберегти наше життя не тільки на декілька років або навіть десятиліть, але навіки. Зі свого вищого становища він контролює події заради вічного благополуччя кожної особи, яка любить його або приходить до нього. (Порівняйте Матвія 18:14). Здійснення його наміру означатиме цілковите усунення усього, від чого ми страждаємо у цій системі речей, навіть смерті. Божі діла є незбагненні й досконалі, тому апостол Павло був спонуканий вигукнути: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!» (Римлян 11:33).

Оскільки ніщо не може відлучити нас від Божої любові, християнам не слід запитувати: «Чи я матиму божественний захист?», але: «Чи я маю благословення Єгови?» Якщо так, то незалежно від того, що трапляється з нами в цій системі речей, він дасть нам вічне життя. У порівнянні з вічністю досконалого життя будь-які страждання, а навіть смерть у цій системі будуть здаватися ‘короткочасними і легкими’ (2 Коринтян 4:17, Деркач).

[Примітка]