Чи вам загрожують вулкани?

АКТИВНІ вулкани вивергають гарячий попіл і потоки розжареної лави; інколи такі виверження бувають винятково барвистими, феєричними виявами природної енергії Землі. Можливо, ви й не були самовидцем таких заграв, але приймали ванни з вод вулканічних гарячих джерел або ж ласували смачними овочами й фруктами, вирощеними на родючому ґрунті, удобреному вулканічним попелом. Дехто навіть користується геотермальною енергією у своїх домівках.

Однак недавно багато тих, що живуть поблизу активних вулканів, були очевидцями загибелі людей і руйнування у вулканічних катастрофах. Від часу несамовитого вибуху вулкана Сент-Гелен у південно-західній частині штату Вашингтон (США) 18 травня 1980 року в різних частинах світу відбувалися безжалісні фатальні вибухи вулканів. Кількість загинулих у тих катастрофах перевищувала загальну їх кількість протягом попередніх семи десятиріч, а збитки від таких вивержень сягають сотень мільйонів доларів США. Декілька разів до катастрофи було недалеко, коли вулканічний попіл потрапляв у двигуни літаків, що змушувало їх здійснювати негайну аварійну посадку.

Найнищівнішими були виверження вулкана Пінатубо, що на Філіппінах, у результаті яких селеві потоки знесли десятки тисяч домів, і вулкана Невадо-дель-Руїз (Колумбія), під час котрих загинуло 22 000 чоловік. Можливо, відбудеться й більше катастроф. Вулканознавці Роберт Тіллінґ та Пітер Ліпман з Геологічної інспекції США твердять, що «до 2000 року частка населення, котре житиме під загрозою вулканічної катастрофи, зросте щонайменше до 500 мільйонів».

Отже вам, либонь, добре було б запитати себе: чи живу я поблизу активного чи потенційно активного вулкана? Які виверження найнебезпечніші й чи можуть вони потягти за собою ще смертельнішу загрозу? Якщо я проживаю у вулканічній небезпечній зоні, то що мені робити, аби зменшити ризик?

Де розташовані активні вулкани?

Вас може здивувати факт, що ви живете поблизу заснулого вулкана й що він неминуче загрожуватиме вам, коли прокинеться. Вчені — дослідники вулканів (теж відомі як вулканологи) за останні десятиріччя досягнули багато успіхів не лише визначаючи активні та заснулі вулкани, але й з’ясовуючи причини виникнення вивержень у певних місцях.

Подивімося на карту (сторінка 17), де показано деякі з понад 500 активних вулканів. Чи ви живете поблизу одного з них? В інших місцях наявність заснулого вулкана виказують гейзери, фумароли та гарячі джерела, такий вулкан теж може стати активним у майбутньому. Більше половини активних вулканів вишикувались вздовж берегової зони Тихого океану у так званому вогненному кільці. Декотрі з таких вулканів розташовані на континентах, скажімо, у Каскадних горах Північної Америки та Андах, що в Південній Америці, тимчасом як інші утворюють низку океанічних островів, наприклад, Алеутські острови, Японію, Філіппіни та південь Індонезії. На вулкани теж можна натрапити в Середземномор’ї.

Учені виявили, що ці вулкани утворюються на межі велетенських рухливих платформ земної кори, особливо там, де океанічні платформи врізаються під континентальні. Такий процес називається підсувом. Тепло від такого процесу породжує в надрах землі магму (розплавлену породу), що підіймається на поверхню. До того ж раптові рухи між платформами викликають сильні землетруси у багатьох місцях, де трапляються виверження вулканів.

Вулкани можуть теж утворюватися в місцях розломів океанічних платформ. Багато таких вивержень відбувається на океанічному дні, і людина їх не бачить. А втім, якщо ви мешкаєте в острівній країні Ісландії, то ви перебуваєте на вершині хребта Рейк’янес, що сполучається з Серединно-Атлантичним хребтом, де платформи Північної й Південної Америки розходяться від платформ Європи та Африки. У декількох інших випадках окремі гарячі точки під геосинкліналями породжують великі вулкани на Гаваях та на африканському континенті.

У чому криється небезпека?

Ступінь можливої небезпеки від сили вулкана залежить від його недавньої активності, в тому числі від виверження та обсягу побічних збитків від нього. Про ризик теж можна судити по кількості населення та його готовності залишити небезпечну зону. Насамперед проаналізуймо небезпеку.

У цілому вулканічні вибухи більш небезпечні, коли магма збагачена кремнеземом. Густина такої магми висока, і тому вона може тимчасово заблокувати жерло вулкана, аж поки гази не створять достатній тиск, аби шугонути вгору й на друзки рознести таку загату. Збагачена кремнеземом магма утворює світлу породу й характерна переважно вулканам на краях геосинкліналей. Вибухи можуть теж статися, коли магма потрапляє у воду й умить ока перетворює її на пару. Гарячий попіл від вибухоподібного виверження потенційно небезпечний. За шестимісячний період 1902 року три вулкани в районі Карибських островів і Центральної Америки заподіяли смерть понад 36 000 людей.

З другого боку, океанічні вулкани в гарячих точках і в місцях розломів платформи та багато інших здебільшого утворені з темного базальту з низьким вмістом кремнезему, зате високим вмістом заліза та магнію. Магма з базальту рідка й загалом виходить з жерла під час невеличких вибухів або й без них і рухається повільно, так що людині порівняно легко її уникнути. Проте такі виверження довготривалі. Приміром, вулкан Кілауеа на Гаваях безперервно вивергає лаву ще з січня 1983 року. Хоча й він завдає багато матеріальних збитків, проте рідко є причиною поранення чи смерті людей.

Унаслідок деяких вивержень звільнюється небачена кількість попелу, котрий, осівши вулканічних схилах, може спричинити обвали, або ж, коли попіл змішається з великою кількістю снігу, криги чи води, можуть утворитися лавини пульпи, що здатні вмить змити долини. Такі селеві потоки (відомі за назвою лагари, від індонезійського відповідника слова лава) течуть на багато кілометрів від вулкана довгий час після викиду магми.

Особливо небезпечними, хоч і не частими, є цунамі — велетенські океанічні хвилі, що зароджуються в результаті вивержень вулканів в океані або від підводного зсуву схилів вулкана, що розростається в розмірах. Такі потужні хвилі можуть нестися зі швидкістю декілька сотень кілометрів за годину. Хоч і цунамі невисокі у відкритому океані й фактично нічим не загрожують кораблям, та біля суші вони швидко зростають вгору. Ці хвилі вищі від багатьох будинків. У 1883 році вибух вулкана Кракатау породив величезні цунамі, що, неначе водяний таран, ударили в узбережжя Яви й Суматри, забравши життя у 36 000 чоловік.

До інших вулканічних небезпек для життя людей входять: випадання вулканічного попелу та лапілі, повітряні ударні хвилі від вулканічного вибуху, отруйні випари, кислотні дощі та землетруси. У зв’язку з тим, що по цілому світі існує багато десятків небезпечних та міріади потенційно небезпечних вулканів, достовірна оцінка небезпеки від вулканів і справді є складним та нелегким завданням.

Чи ви спроможні зменшити ризик?

З ростом світового населення дедалі більше людей проживає у потенційно небезпечних вулканічних зонах землі. З цієї причини, а також через недавню активізацію вулканічної діяльності Землі, вулканологи помножують свої зусилля, аби зменшити небезпеку від вулканів. У декотрих випадках прогнози та передбачення про виверження успішні, завдяки чому рятується життя людей. На чому ж базуються такі прогнози?

Як правило, перед виверженням відбуваються струси землі на вулкані чи біля нього, що є сигналом піднімання магми. Коли магма підіймається вгору, створюється тиск. Виходять гази, а температура та кислотність ґрунтових вод зростає. Перед великим вибухом можуть виникати маленькі виверження. Усю цю діяльність можна простежити.

Ще задовго до виверження, проаналізувавши породу, геологи можуть дістати уявлення про потенційну небезпеку вулкана. Неодноразово тип вулканічних потоків та небезпека побічних явищ повторювалися або ж виверження нагадували виверження тих вулканів, які вивчались науковцями. Спираючись на такі дані, вулканознавці створили карти, на котрих вказано ділянки земної кулі, де вулкани складають найбільшу небезпеку.

Отже, ключ до успішного рятування людей від вулканічних катастроф полягає в оцінці небезпеки вулкана, аналізі здобутих вулканологами даних та завчасного застереження місцевими органами влади про навислу небезпеку. На відміну від землетрусів, які здебільшого неможливо передбачити, про вулкани можна збирати детальні дані — достатні, аби людей можна було заздалегідь евакуювати з небезпечних зон. Вельми важливо залишити таку зону, бо будівлі фактично не в силі захистити людину від несамовитості розпечених потоків вулканічної лави, вибухів, руйнівної сили зсувів, селів та цунамі.

Хоч і багато чого було зроблено, аби зменшити кількість людських жертв від вулканічних вивержень та їх побічних наслідків, людина не може передбачити виверження та пов’язані з ними катастрофи з повною точністю для стопроцентної безпеки. Бували випадки, коли у непередбачених виверженнях гинули й ті, хто знімав дані вулкана. А втім, якщо ви живете поблизу потенційно активного вулкана, вам слід прислуха́тися до всіх застережень місцевих органів влади. Якщо ви не будете нехтувати ними, то істотно збільшите свої шанси пережити вулканічну катастрофу. (Надіслано астрогеологом).

[Рамка на сторінці 18]

Прогнозування із космосу вулканічних вивержень

Уявімо собі вимірювання рухів вулканічної породи з точністю до одного сантиметра зі супутника, що перебуває за 20 000 кілометрів від Землі й рухається зі швидкістю не менше як 5 кілометрів за секунду! Це стало можливим через Систему глобального визначення місця, що складається із декількох супутників та розташованих на землі у стратегічних місцях радіоприймачів. Для кожного виміру детально вираховується позиція принаймні чотирьох супутників. Час відраховується за допомогою надзвичайно точного квантового годинника. Такі вимірювання можна провадити за будь-якої погоди, і вони перевершують наземні методи вимірювання. Ця система істотно вдосконалить прогнозування вулканічних вивержень, яке може на роки випередити виверження. Ця техніка вже використовується для прогнозування активності вулканів Ісландії, Італії, Японії та Сполучених Штатів Америки.

[Карта на сторінці 17]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Активні вулкани та геосинкліналі землі

Активні вулкани.

Краї геосинкліналей.

Вище зображено деякі з понад 500 активних вулканів.

[Відомості про джерело]

Mountain High Maps ™ copyright © 1993 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Опадання попелу з вулкана Унцен (Японія) на житловий район.

[Відомості про джерело]

Orion Press-Sipa Press

[Ілюстрація на сторінці 16]

Виверження вулкана Сент-Гелен.

[Відомості про джерело]

USGS, David A. Johnston, Cascades Volcano Observatory

[Ілюстрація на сторінці 16]

Вулкан Етна (Сицилія) недавно вивергав лаву протягом 15 місяців.

[Відомості про джерело]

Jacques Durieux/Sipa Press

[Ілюстрація на сторінці 17]

Вулкан Кілауса, що на Гаваях, збільшив площу острова на 200 гектарів.

[Відомості про джерело]

©Soames Summerhays/ Photo Researchers