Від наших читачів

Рок-концерти Мені здається, що стаття «Молоді люди запитують... Чи слід мені ходити на рок-концерти?» (за 22 грудня 1995 року, англ.) була трохи упередженою. Я ходила з мамою на рок-концерт. Це був концерт старої групи, і публіка поводилась добре. Але в статті навіть не згадувалося про можливість відшукати порядний концерт.

С. А., Сполучені Штати Америки

Стаття дійсно зосереджувалася на потенційних небезпеках рок-концертів. Проте ми не засуджували огульно відвідування таких виступів. Ми порадили читачам: «Якщо ви збираєтесь піти на концерт, спочатку добре розпитайте про нього». Отже цю інформацію було надруковано, щоб допомогти юнакам та їхнім батькам зробити обдумане рішення. (Ред.)

Я хочу подякувати вам за статтю. Буквально за кілька тижнів до того, як ми отримали цей журнал, дехто з нас пішов на концерт. Там панувало безладдя і було багато п’яних; це, безумовно, було місце не для християн. Мені та, сподіваюся, й іншим це послужило добрим уроком.

М. І., Сполучені Штати Америки

Коста-Рика Я б хотів уточнити дещо стосовно статті «Коста-Рика. Маленька країна, велика різноманітність» (за 8 липня 1995 року, англ.). Ви написали, що в цій країні «під захистом є майже 27 відсотків суходолу і ця частка пропорційно більша, ніж у будь-якій країні світу». Проте згідно зі «Світовим альманахом» (англ.), Еквадор відділив під заповідники майже 40 відсотків суходолу.

М. І., Еквадор

Дякуємо за уточнення. (Ред.)

Малі Я заплакав від радості, коли прочитав статтю «Вперше на Малі» (за 22 грудня 1995 року, англ.). Дух співробітництва ваших співвіруючих на Малі зміцняє віру. Я вже почав вивчати Біблію зі Свідками Єгови й твердо вирішив приєднатися до членів вашої релігії, щоб поклонятися Богу.

Д. С. А., Нігерія

Синдром Туретта Хочу висловити свою вдячність за вашу статтю «Як жити з синдромом Туретта» (за 22 грудня 1995 року, англ.). У мене симптоми цієї хвороби зникли наприкінці підліткового віку. Але таке щастя випадає далеко не всім. Ця стаття дуже допоможе тим, хто має цей синдром, та їхнім сім’ям.

Й. Л., Франція

Я знаю хлопця, який має цей синдром, і до цього часу завжди уникала його, бо почувалася незручно в його товаристві. Досі я не розуміла, що йому, напевно, ще більш незручно, ніж мені!

П. М., Італія

Я страждаю через синдром Туретта з п’яти років, і це дуже мене засмучує. В мене сіпаються м’язи, та я заїкаюсь. Ніхто не міг зрозуміти, звідки з’явилися ці судороги; батьки боялися, що, може, вони якось неправильно мене ростили. Я молилася до Єгови, щоб він допоміг мені зрозуміти цю проблему, і він відповів на мою молитву через цю статтю. Мене дуже підбадьорили розповіді про інших Свідків Єгови, які мають такий самий розлад.

Й. К., Японія

Я прожила з цим розладом майже ціле своє життя, але тільки в 1983 році змогла дізнатися, що зі мною. Коли я була малою, інші діти часто сміялися з мене. Але брати й сестри в Залі Царства завжди ставились з великою любов’ю і сприймали мене такою, як я була. Пізніше я закохалась у одного молодого християнина. Він добре усвідомлював мою проблему. Хоч мій батько думав, що наш шлюб довго не протриває, я можу з радістю сказати, що ми щасливо живемо з чоловіком вже 30 років. Мій чоловік завжди ставився до мене, як до дорогоцінного скарбу, й ніколи не почувався незручно через мою проблему.

Ф. Г., Канада