Хто повинен вирішувати розмір родини?

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У БРАЗИЛІЇ

ХЛОПЧИКОВІ, покинутому у целофановому кульку на станції метро, було тільки три дні. Але, писала одна бразильська газета, декілька родин одразу запропонувало усиновити дитину.

Хоча й випадки такого плану рідкісні, число небажаних і покинутих дітей по всьому світі зростає. Дуже часто батькам бракує почуття батьківської відповідальності. Чи цю проблему розв’яже контрацепція? Чи було б неправильним планувати розмір своєї родини?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 50 відсотків вагітностей у цілому світі є незапланованими. Часто вагітність не тільки незапланована, але й небажана.

Багато хто утримується від вагітності, можливо, через проблеми зі здоров’ям, житлом чи роботою. Тому набули поширення різні засоби контрацепції, як-от протизаплідні таблетки й презервативи. Як засоби контрацепції застосовуються також аборти та стерилізація. Про аборти в Бразилії газета «Естаду ді Сан-Паулу» повідомляє: «Всесвітня організація охорони здоров’я підрахувала, що 5 мільйонів жінок з 13 мільйонів вагітних у Бразилії щороку переривають вагітність нелегальним шляхом». А журнал «Тайм» повідомив, що 71 відсоток заміжніх бразилійок репродуктивного віку застосовують протизачаттєві засоби. З них 41 відсоток приймає таблетки, а 44 відсотки пройшли стерилізацію.

Результати певного дослідження показують: 75 відсотків бразильців уважають за необхідне планувати кількість дітей. Інші ж відкидають планування сім’ї, бо вірять у долю або думають, ніби то Божа воля, щоб родина мала «стільки дітей, скільки Бог пошле». Кому ж належить вирішальний голос у визначенні розмірів родини: самій родині чи національним або релігійним інтересам?

Чому тема запобігання вагітності дискусійна?

Найбільша релігія в Бразилії — римсько-католицька церква, хоча й дозволяє застосовувати календарний метод, виступає проти інших засобів контрацепції, незалежно від того, абортивні вони чи ні. Папа Павло VI заявив: «Кожний шлюбний акт [повинен] бути відкритим для продовження роду». А папа Іван Павло II сказав: «Якщо судити об’єктивно, то контрацепція настільки глибоко незаконна, що вона ніколи й нічим не може бути виправдана». Виходячи з цього, багато католиків не наважуються регулювати розмір своїх родин, розглядаючи контрацепцію як гріх.

З другого боку, медичний журнал «Ланцет» (англ.) визнає: «Мільйони проживуть своє життя без освіти, без роботи, без доступу до найелементарнішого медичного й санітарного обслуговування, соціального забезпечення, у поганих житлових умовах, а основною причиною цього є нестримний зріст населення». Отже, боячись перенаселеності та убозтва, деякі уряди заохочують планування сім’ї, незважаючи на несхвалення церкви. Наприклад, «Коста-Рика знизила середню кількість дітей [на одну родину] від 7 до 3»,— каже біолог Пол Ерліх.

Видання ООН «Факти з життя: проблема спілкування» (англ.) зазначає: «Після того як жінка народила четверо дітей, подальші вагітності несуть з собою вищий ризик для здоров’я й життя як матері, так і дитини. Жіночий організм легко може виснажитись повторними вагітностями, пологами, годуванням грудьми й догляданням малих дітей, надто ж тоді, коли між пологами не буде інтервалів у більш як два роки».

Багатодітні родини — все ще поширене явище там, де є високою дитяча смертність, особливо в сільських місцевостях Африки, Азії та Латинської Америки. Чому? Чимало людей не обізнані з засобами контрацепції. Ще одним фактором у деяких регіонах може бути те, що, за висловом одного правознавця, «чоловік уважає себе справжнім чоловіком тільки тоді, коли його дружина щороку вагітніє». «Жорнал да тарде» згадує інший можливий чинник, котрий має вагу особливо з жіночого погляду: «Діти є для них одним з небагатьох джерел задоволення, вони дають їм відчуття самореалізації». Крім того, Пауло Ноґєра Нето, колишній міністр навколишнього середовища Бразилії, сказав: «Діти — це соціальне забезпечення незаможних верств населення».

Що каже Біблія

Чи знали ви, що право вирішувати розмір родини Боже Слово, Біблія, залишає за чоловіком та дружиною? Вона також показує, що шлюб годиться брати як для продовження роду, так і для виразу взаємної прихильності за допомогою шанобливої інтимної близькості (1 Коринтян 7:3—5; Євреїв 13:4).

Та хіба Бог не сказав Адамові та Єві в Раю: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю»? (Буття 1:28). Так, одначе ніщо в Біблії не вказує на те, що цей наказ стосується нас нині. Письменник Рікардо Лезкано зазначив: «Виглядає дещо суперечливим застосовування до [мільярдів] людей тієї самої формули, яка була застосована до єдиних двох мешканців планети». Навіть якщо подружжя вирішило не мати дітей узагалі, то це їхній особистий вибір, який слід поважати.

Цікаво, що «Нова католицька енциклопедія» (англ.) відзначає: погляд, який мають на це Свідки Єгови, ґрунтується на Біблії. Вона пише: «Якщо не брати до уваги засобів запобігання вагітності, вибір котрих вони залишають за подружжям, то їхня шлюбна й статева мораль досить сувора». І далі: «Вони розглядають Біблію як єдине джерело своїх переконань і норм поведінки».

Чи всі методи обмеження розмірів родини правомірні? Ні. Оскільки життя є святим, Божий закон, даний Ізраїлю, вимагав, щоб той, хто спричинив викидень, розцінювався як убивця (Вихід 20:13; 21:22, 23). Рішення у випадку стерилізації, виконаної, наприклад, шляхом вазектомії, є справою особистого сумління людини, оскільки Біблія нічого конкретного про це не говорить. «Кожен нестиме свій власний тягар» (Галатів 6:5)a. І позаяк існує чимало різних методів запобігання вагітності, порада лікаря допоможе подружжю вирішити, вдаватися до того або іншого з них чи ні.

Робіть такі рішення, з якими зможете миритися

Не все у житті можна спланувати. Але чи будете ви купувати машину чи будинок, не задумавшись серйозно над усіма пов’язаними з такою покупкою моментами? Машину чи будинок можна знову продати, дітей же не повертають назад. Тому коли планується вагітність, чи не слід зважувати здатність чоловіка з дружиною забезпечувати життєві потреби?

Звісна річ, нам би не хотілося, щоб наша родина недоїдала чи була тягарем для інших (1 Тимофія 5:8). Водночас, крім їжі та даху над головою, дітям потрібно освіти, моральних цінностей і любові.

На додаток до підрахунків, чого вимагається з погляду роботи, грошей і терпіння, повинно враховуватися й здоров’я дружини. Відповідні проміжки між вагітностями здатні зберегти її життя та здоров’я. У публікації «Факти з життя» говориться: «Одним з найефективніших способів знизити ризик, пов’язаний з вагітністю й пологами, як для матері, так і для дитини, є планування проміжків між вагітностями. Ризик, пов’язаний з дітородінням, вищий, коли майбутній матері ще немає 18-ти або більше 35-ти, коли вона попередньо перенесла чотири або більше вагітностей або коли від попередніх пологів не минуло двох років».

Подружжя, котрі зважують можливість народження дітей, повинні врахувати те, що, як передрекла Біблія, ми живемо у світі, наповненому злочинами, голодом, війнами та економічною нестабільністю (Матвія 24:3—12; 2 Тимофія 3:1—5, 13; Об’явлення 6:5, 6). Справжня любов до дітей допоможе подружнім парам реалістично дивитися на світ, в якому ми живемо, розуміючи, що вирощувати дітей у наші часи дуже важко. Тож замість просто пустити все на самоплив і народжувати стільки дітей, скільки виходить, сподіваючись, що все буде гаразд, багато хто воліє спланувати розмір своїх родин так, щоб їхні діти могли почуватися щасливішими й безпечнішими.

Крім того, що Боже Слово допомагає нам робити мудрі рішення щодо родинних справ, воно дає нам обґрунтовану надію на майбутнє. Біблія показує, що Творець має намір, аби люди жили вічно у мирі й щасті на райській землі. Щоб досягнути цього, Бог скоро покладе край цій злій системі речей. Тоді у праведному новому світі, вільному від убогості та перенаселення, діти більше ніколи не викидатимуться як непотріб (Ісаї 45:18; 65:17, 20—25; Матвія 6:9, 10).

Ясно, що турбота одне про одного та про дітей, а також збалансований підхід до продовження роду допоможе подружнім парам вирішити розмір своєї родини. Замість того щоб пускати все на самоплив, вони повинні у молитовному дусі шукати Божого керівництва. «Благословення Господнє — воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою» (Приповістей 10:22).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 12]

Мільйони дітей покинуті.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Дітям потрібна ніжна турбота.