«Солодка» історія бджільництва

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ГРЕЦІЇ

ВРАНІШНІ промені неквапно засвічують небосхил. Прохолодного туманного ранку біля підніжжя гірського схилу нечутно зупиняється вантажівка. З неї виходять дві темні фігури: люди в рукавицях, великих черевиках, бавовняних халатах і крислатих капелюхах з сітками. Рухаючись обережно, але енергійно, вони вантажать у машину багато дерев’яних ящиків. Може, це злодії зі своєю здобиччю? Ні, це двоє бджолярів, які дбають про своїх дорогоцінних бджіл, вони переїжджають з ними в інше місце, де багато рослин-медоносів.

Бджолярі — це особливі люди, які твердять, що мають близькі взаємини з особливими комахами. Такі взаємини корисні для обидвох сторін. З одного боку, медоносні бджоли є, мабуть, матеріально найціннішими комахами, котрі виробляють мед і віск, а також запилюють різноманітні види сільськогосподарських культур. З іншого ж боку, люди, які живуть з бджільництва, люблять цих комах і, як сказав один бджоляр, «розуміють їхню поведінку».

Доглядальник «щоденного чуда»

Здається, що стати бджолярем дуже легко: треба придбати вулики з бджолосім’ями, розташувати їх у місцевості з рослинами-медоносами й через кілька місяців повернутися, щоб зібрати продукти діяльності бджіл. Але насправді це далеко не так. Аби взнати, якою ж насправді є праця бджолярів, ми порозмовляли з Джоном і Марією, професійними бджолярами, котрі з радістю розповіли про своє улюблене заняття.

«Бджільництво — це спостереження за щоденним чудом,— сказав Джон, нахилившись над відкритим вуликом.— До цього часу ніхто не знає всього достеменно про складну структуру спільного життя бджіл, їхні передові засоби спілкування й видатні робочі навички».

Розповідаючи про історію професійного бджільництва, Джон згадує, що в минулому бджолярі збирали мед, руйнуючи бджоляні гнізда у дуплах дерев або інших порожнинах. Однак 1851 року Лоренцо Лорейн Ланґстрот, американський бджолознавець, виявив, що між восковими стільниками бджоли залишають приблизно шестиміліметрову відстань. Так стали виготовляти саморобні дерев’яні вулики, в яких залишали таку ж відстань між стільниковими рамками. Тепер люди могли виймати з вуликів окремі рамки й збирати мед і віск, не знищуючи бджоляної сім’ї.

«Щоб мати успіх у бджільництві,— продовжує Джон,— треба любити свої бджоляні рої. Треба по-батьківськи ставитися до своїх бджіл, і я вважаю, що вони усвідомлюють це й відповідно реагують. Також необхідно стати їхнім лікарем, доглядальником і годувальником у тяжкі зимові часи».

Марія додає: «Добрий бджоляр може багато сказати, лише подивившись на вулик, в якому звичайно живе від 8 до 80 тисяч бджіл. Досвідчений бджоляр, відкривши вулик, по гудінню бджіл скаже, чи сім’я почуває себе добре, є плідна і «щаслива», чи вона голодна, чи «посиротіла» через те, що померла її матка, чи вона роздражнена чимось неприємним і ще багато чого іншого».

Важливі чинники успішного бджільництва

«Надзвичайно важливо старанно вибирати місце для вуликів,— пояснює Джон.— Ми докладаємо багато зусиль, щоб знайти квітучі пасовиська, де для бджіл буде вдосталь їжі.

Бджоляр може відшукати квітучі апельсинові дерева й липи, щоб бджоли були зайняті. Влітку й восени добре знайти місцевість з хвойними деревами, тоді бджоли вироблятимуть мед високої якості червонястого кольору, який користується великим попитом на ринку. Якщо знайти поля дикого чебрецю, то бджоли зроблять найкращий мед — королівський, як називають його бджолярі. Бджоли також люблять білу конюшину, жовтий буркун і люцерну».

У бджільництві надзвичайно важливо бути кмітливим. Марія пояснює: «Коли ми вивозимо вулики у гористу місцевість, то найкраще поставити їх поблизу підніжжя гори. Тоді бджоли летять на гору до квітучих дерев, а потім їм легше летіти з узятком вниз до вуликів. Якщо ж вулики поставити вгорі вище дерев, то бджоли швидко знесиляться й через це знизиться їхня продуктивність».

«Кожен бджоляр усвідомлює, наскільки матка впливає на благополуччя й продуктивність сім’ї,— говорить Джон, обережно тримаючи в руках рамку з вулика з молодою маткою в центрі.— Якщо вулики дають малу кількість меду і потомства, то матку треба вбити й замінити іншою. Найбільше меду виробляють сім’ї з молодою маткою. До того ж, якщо ми хочемо утворити нову бджолосім’ю, то беремо подвійний вулик, повний здорових бджіл, і відділяємо верхній ящик від нижнього. В одній половині вже є матка, тому в іншу ми саджаємо молоду запліднену матку. Коли почнуть цвісти квіти, нова матка вже відкладатиме яйця, заповнюючи вулик молодими робочими бджолами».

А скільки живе бджола? Нам сказали, що тривалість життя робочої бджоли обернено пропорційна її працьовитості. Влітку, коли бджола літає від квітки до квітки десь 15 годин на день зі швидкістю близько 21 кілометра за годину, вона живе лише шість тижнів. Взимку настає спокійніший час для бджіл, оскільки вони працюють лише дві-три години на день і тому можуть жити кілька місяців.

Різноманітні продукти

Перше, що спадає на думку, коли ми говоримо про бджільництво, це, безумовно, мед. Ця солодка тягуча рідина зроблена з квіткового нектару робочою бджолою. У середньому бджоли з одного вулика виробляють за рік 29 кілограмів меду. Віск — це інший дорогоцінний продукт діяльності бджіл. Медовий стільник використовується десь від п’яти до шести років. Але потім він темніє внаслідок діяльності різних мікробів і паразитів, які живуть у ньому, тому його треба замінити. Непридатні стільники переробляють на віск. У середньому на кожну тонну меду припадає від 9 до 18 кілограмів воску.

Пилок — основне джерело білків, вітамінів, мінеральних речовин і жиру для матки, робочої бджоли та трутня. Він також використовується деякими людьми як чудові природні ліки проти багатьох фізичних захворювань. З одного вулика можна зібрати коло 5 кілограмів пилку за рік. Прополіс — це речовина, яку бджоли використовують для утеплення своїх вуликів та для обліплювання сторонніх предметів, які є надто великими, щоб їх винести.

Прямо чи непрямо близько чверті їжі, яку ми споживаємо, залежить від здатності медоносної бджоли запилювати рослини. Врожай яблук, мигдалю, кавунів, слив, груш, огірків та різних видів ягід залежить від запилення бджолою. Так само бджоли запилюють різні насіннєві культури, в тому числі моркву, цибулю й навіть соняшники. М’ясо й молочні продукти також дістаються нам завдяки бджолі, оскільки вона запилює люцерну, яку споживає велика рогата худоба.

«Інстинктивно мудрі»

«Я вважаю, що більшість бджолярів вірять у Бога»,— говорить Марія, нагадуючи нам про неспроможність пояснити складнощі суспільної структури бджіл, їхній захопливий розвиток спільного життя та чудове вміння орієнтуватися й спілкуватися. Багато людей, що вивчають бджіл і дбають про них, приходять до висновку, що бджоли «інстинктивно мудрі», а заклав у них цей інстинкт наш Величний Творець, Бог Єгова. (Порівняйте Приповістей 30:24, НС).

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 26]

Від квітки в полі до меду на вашому столі

1 Польова бджола летить до квітки й збирає нектар.

Літаючи від квітки до квітки, бджола збирає нектар у свій зобик, який є продовженням її стравоходу. Бджола мусить облетіти від 1000 до 1500 квіток, щоб наповнити свій зобик.

2 У вулику нектар складається у комірки стільника.

Залетівши у вулик, польова бджола відригує те, що назбирала у зобик, до рота молодої робочої бджоли. Потім робоча бджола перекладає нектар у комірку й виконує необхідний процес, щоб він перетворився на мед.

3 Бджоляр збирає мед.

Розігрітим лезом бджоляр зрізає шар воску, який покриває комірки кожної рамки. Потім він вкладає рамки у медогонку, де під дією центробіжної сили мед відділяється від воску.

4 Мед розкладають у банки.

Етикетки на баночках говорять, з яких рослин бджоли зібрали мед. Якщо банка прозора, то ви можете перевірити якість меду за його кольором.

5 Мед корисний для вашого здоров’я!

Мед легко засвоюється організмом і швидко перетворюється на енергію. За повідомленнями, мед використовують для лікування опіків і різних ран на тілі.