Повернення до початків у боротьбі з малярією
Увага світової громадськості зосереджена на громадянських війнах, злочинності, безробітті та інших кризах, тож повідомлення про випадки смертей внаслідок малярії рідко з’являються у вечірніх випусках новин. А втім, за словами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), малярія загрожує майже половині населення світу і щороку десь від 300 до 500 мільйонів чоловік підхоплюють цю недугу, тим-то малярія є однією з «найпоширеніших тропічних хвороб з найвищою смертністю». Наскільки ж висока смертність від цієї хвороби?
Що 20 секунд хтось помирає від малярії. За рік це виходить понад 1,5 мільйона смертей — цифра, яка дорівнює кількості усього населення африканської країни Ботсвани. З десяти смертей від малярії дев’ять стається в тропічній Африці, де переважна більшість жертв — малі діти. За підрахунками ВООЗ, у Південній та Північній Америці найбільша кількість випадків малярії припадає на територію Амазонії. У цій частині світу внаслідок знищення лісів та інших екологічних змін дедалі збільшується кількість жертв малярії. У деяких громадах бразильської Амазонії проблема стала настільки серйозною, що на кожних 1000 мешканців припадає понад 500 інфікованих.
Чи то в Африці, в Америці, Азії, чи деінде малярія завдає шкоди переважно найбіднішим людям. Як повідомляє ВООЗ, ці люди «майже не мають доступу до медичного обслуговування, не можуть дозволити собі користуватися засобами безпосереднього захисту, й на них мало позначається діяльність організацій по боротьбі з малярією». І все ж становище цих бідних людей не є безнадійним. У «ТДР ньюс», інформаційному бюлетені досліджень тропічних хвороб, говориться, що в останні роки один з найефективніших методів боротьби з малярією став приступнішим для широкого загалу. Як же називається цей рятівний засіб? Протимоскітні сітки, просякнуті інсектицидами.
Переваги сіток
Хоча використання протимоскітних сіток на ліжка є поверненням до початків у боротьбі з малярією, однак д-р Ібрагім Самба, директор філіалу ВООЗ в Африці, сказав кореспонденту інформаційного бюлетеня «Панос фічерс» інституту «Па́нос», що досліди по визначенню ефективності протимоскітних сіток у боротьбі з малярією дали «надзвичайно чудові результати». Приміром, у Кенії внаслідок використання протимоскітних сіток, просякнутих інсектицидами, що підлягають біологічному розкладу, серед дітей до п’яти років на одну третю зменшилася загальна смертність (а не лише смертність від малярії). Сітки не тільки рятують життя, «вони можуть суттєво зменшити навантаження на служби медичного обслуговування», оскільки менше пацієнтів потребуватимуть стаціонарного лікування від малярії.
Проте ще одна проблема вимагає вирішення: хто платитиме за сітки? Коли в одній африканській країні громадськість закликалося зробити пожертви, то більшість людей відмовилися. І не дивно, адже для тих, хто мешкає у країнах, де в середньому на одну людину держава витрачає за рік менше 5 американських доларів на медичне обслуговування, навіть протимоскітна сітка, чи то з інсектицидами, чи то без них, є предметом розкоші. Але оскільки цей метод боротьби обійдеться урядам дешевше, ніж лікування хворих на малярію, то фахівці ООН говорять, що «було б розумно витратити кошти з невеликого державного бюджету для купівлі й розповсюдження протимоскітних сіток, просякнутих інсектицидами». Авжеж, для урядів купівля сіток може означати заощадження коштів. А для мільйонів бідних громадян це означатиме набагато більше — врятоване життя.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 31]
CDC, Atlanta, Ga.