Спостерігаємо світ

Дитяча смертність

За словами газети «Даллас морнінґ ньюс», для дитини у Сполучених Штатах Америки ризик загинути від вогнепальної зброї в 12 разів вищий, ніж у 25 інших індустріалізованих країнах, ризик померти від насилля вдома вп’ятеро вищий, а ризик стати жертвою самогубства вдвічі вищий. «Ми гадали, що ця частка у США виявиться більшою, але така велика розбіжність вражає»,— говорить Етьєн Круґ, координатор звітів у Центрі контролю за хворобами в Атланті (штат Джорджія). З насильницькою смертю дітей пов’язують такі фактори, як наркотики, бідність, розбиті сім’ї та мало можливостей здобути освіту.

Інфекції, що передаються з харчовими продуктами

За повідомленням ДжАМА («Журнал Американської медичної асоціації»), такі чинники, як збільшений попит на «велику кількість свіжих продуктів цілий рік» та «світовий ринок, що дозволяє в одну ніч переміщати продукти по світу», сприяють появі у Сполучених Штатах Америки нових захворювань, котрі передаються з харчовими продуктами. Спираючись на результати досліджень, проведених за останніх десять років, вчені підрахували, що мікроби, які живуть у продуктах харчування, «щорічно викликають хвороби в 6,5—81 мільйона чоловік та спричиняють біля 9000 смертей у Сполучених Штатах Америки». Деякі фахівці вважають також, що ця проблема може загострюватися через зріст споживання продуктів, вирощених з допомогою органічних добрив (продуктів, які удобрювалися гноєм). Згідно з надрукованим у ДжАМА, «кишечна паличка може жити в коров’ячому гної 70 днів, крім того, вона розмножується у продуктах, котрі удобрюють гноєм, якщо ці продукти не проходять теплової обробки або для знищення мікробів не використовуються сіль чи інші консерванти».

Пошесть «святих» мавп

За словами Іґбал Малік, фахівця, що вивчає приматів, макаки резус живуть у Вріндавані (Індія) стільки, скільки пам’ятають люди. Багато вважають мавп святими, тому тварини вільно, без жодного страху блукають вулицями святого індійського міста — правильніше сказати, без страху блукали до останнього часу. Як говориться у журналі «Новий вчений» (англ.), популяція макак за минулі роки дуже зросла, оскільки збільшилася кількість пілігримів, які їх годують. Є повір’я, що той, хто годує мавп, розбагатіє. Проте з бігом часу мавпи стали майже цілком залежними від подачок людей, бо рослинності в місті дуже мало. «Вони почали красти сумки та залазити в доми, шукаючи їжі». Мешканці міста ухвалили відловити 60 відсотків популяції мавп та відправити їх у сільські райони. Іґбал Малік каже: «Боги стали пошестю».

Вузька нога?

Хоч кістки наших стіп перестають рости в останні роки підліткового віку, наша нога змінюється протягом усього життя. Ніл Ковен, президент Канадської асоціації медицини стіп, говорить: «З часом, коли ми старіємо, наші стопи робляться трохи пласкішими і більш вивернутими, тож вони довшають і ширшають. Це відбувається тому, що наші зв’я́зки стають слабшими або менш еластичними». За спостереженнями фахівців, приблизно половина дорослих носить взуття не того розміру, якого їм треба, що спричиняє мозолі, нарости, бурсит та деформації пальців ноги. Найчастіше помиляються, добираючи ширину взуття. Чи ваше взуття не завузьке? «Станьте босими ногами на листок паперу і обведіть олівцем контури стіп. Тоді поставте зверху на малюнок свої туфлі й обведіть їх також. Порівнюючи контури, ви зможете побачити, чи сильно туфлі стискають ваші ноги»,— радиться у газеті «Торонто стар». Щоб взуття пасувало якнайкраще, вимірюйте розмір ноги щоразу, коли купуєте туфлі, причому міряйте їх увечері чи після обіду, саме тоді, коли ви вже провели певний час на ногах.

Пошук «невідомого ворога»

Газета «Кор’єре делла сера» розповідає, що у 1997 році в мешканців Рима (Італія) спалах алергії або сінної гарячки почався на два місяці раніше, ніж звичайно. На думку одного фахівця з лікування алергії, такий ранній «напад» пилку був викликаний «загальним підвищенням середньої температури планети, яке відчутно скоротило зиму». Газета завважує, що «теплі дні принесли невідомі види пилку, котрим фахівці не можуть протидіяти». «Пошук невідомої причини» вже почався, але поки що «пацієнти страждають від алергії, причину якої встановити не вдалося».

Наглядачі за вафлями

Католицька церква св. Карла в місті Пікейюнь (штат Міссісіпі) почала ставити наглядачів, які мають стежити, щоб ніхто не вийшов, не проковтнувши вафлю причастя. До цього кроку церква вдалася після того, як люди декілька разів виносили з церкви вафлю, або облатку, що її католики вважають святою. Згідно з газетою «Даллас морнінґ ньюс», представник духівництва Джон Нун твердить, що «поклонники Сатани хочуть дістати облатку», аби «осквернити» її. В обов’язки охоронців причастя входить стежити за парафіянами і дивитися, щоб вони дійсно проковтнули вафлю. Якщо ж парафіяни цього не роблять, то їх ввічливо просять або проковтнути облатку, або віддати її.

«Спалах» відеокліпів

Згідно з одним твердженням, опублікованим у журналі «Педіатрія» (англ.), «декілька експериментальних досліджень виявляють, що музичні відеокліпи можуть досить сильно впливати на поведінку, роблячи глядачів менш чутливими до насилля та заохочуючи підлітків більш схвально ставитися до дошлюбного сексу». Особливо тривожать батьків слова пісень у стилях «хеві метал» та «ґанґста реп». «Для невеликої групи підлітків музичні уподобання можуть мати велике значення. Численні вивчення показують, що, коли підлітки надають перевагу музиці у стилі «хеві метал», у їхньому віці це може виразно вказувати на відчуженість, шкідливі звички, психічні розлади, можливість самогубства, створення певних стереотипів сексуальної поведінки або пошук ризику». У повідомленні, зробленому на основі матеріалів, які вісім лікарів збирали протягом 1995—1996 років, говориться: «Якщо глядачі чують пісню після того, як вони побачили відеокліп, в їхній уяві негайно «спалахує» побачене на екрані».

Папір із слонового посліду

Побачивши, як Мік Буґара варить в садку у горщиках слоновий гній, його сусіди стривожилися, що цілком зрозуміло. Дехто гадав, що Мік займається чаклунством, але насправді він робив папір. Пан Буґара спочатку виготовляв папір з листя бананів, кукурудзи та евкаліптів. Проте велика кількість багатих на клітковину екскрементів кенійської популяції слонів надихнула цього ревного прихильника природи на думку робити папір з посліду. Він вирішив, що це допоможе підвищити «усвідомлення людьми того, наскільки важливо охороняти види»,— повідомляє журнал «Новий вчений». Тепер з цього паперу виготовляють картки-запрошення на 50-річчя, яке цього року відзначатиме Кенійська служба живої природи.

Ритуали харчування

Телебачення є «центральним пунктом багатьох сучасних ритуалів поведінки»,— говорить газета «Нью-Йорк таймс». Як приклад наводиться звичка їсти, дивлячись телевізор,— сьогодні це вже стало ритуалом у країнах по цілому світі. Наприклад, у Мексиці багато сімей вечеряють, дивлячись «мильні опери». Недавнє опитування, проведене у Франції, виявило, що «62 відсотки сніданків, обідів та вечер їдяться перед включеним телевізором». У Китаї глядачі переглядають цікаві програми телебачення, лузаючи підсмажене насіння кавуна. Серед телеглядачів Ізраїлю також популярне це чорне насіння, а також насіння соняшника та фісташки. Закуска телеглядачів на Філіппінах включає підсмажені курячі ніжки, вуха свині та приготовані на рожні курячі нутрощі. Найулюбленішою закускою є балут — «невилуплений зародок качки, зварений в шкаралупі, який їдять, трохи підсоливши»,— говорить «Нью-Йорк таймс».

Безплатне запобігання холері

Науковці гадають, що їм вдалося знайти безкоштовний метод запобігання холері — треба лише проціджувати питну воду крізь сарі! Дослідники з Мерілендського університету (США) та Міжнародного центру досліджень хвороб, які супроводжуються діареєю, у місті Дакка (Бангладеш) виявили, що бактерія, котра викликає холеру, оселяється у нутрощах веслоногих ракоподібних. Ці ракоподібні схожі на планктон і живуть у воді. Якщо процідити воду через чотири шари матеріалу, з котрого робиться сарі, то видаляється понад 99 відсотків бактерій холери. Сарі після цього можна знезаразити, розклавши його на сонці на дві години або обробивши його дешевим дезінфікуючим засобом у дощовий сезон. Лондонська газета «Індепендент» повідомляє, що «випробовування на практиці» почнуться цього року, коли людей, які живуть у районах розповсюдження холери, навчать проціджувати воду.

Американська любов до вогнепальної зброї

«За даними громадського опитування, з десяти дорослих американців чотири тримають вдома вогнепальну зброю — по дві одиниці на дім»,— повідомляє нью-йоркська газета «Дейлі ньюс». «Під час опитування 25 відсотків американців сказали, що в них є револьвери, 27 відсотків мають дробовики і 29 відсотків — гвинтівки». У багатьох домах тримають більше, ніж один вид зброї.