Спостерігаємо світ

Зникаючі види

Анжела Меркель, федеральний міністр охорони навколишнього середовища в Німеччині, відкрито висловила своє занепокоєння тим, як багато видів у цій країні опинились під загрозою вимирання. Оголошуючи випуск нової книжки про навколишнє середовище, опублікованої міністерством, пані Меркель звернула увагу на певну тривожну статистику. Газета «Зюддойче цайтунґ» опублікувала підрахунки фахівців, за якими виходить, що з тих хребетних тварин, які водяться у Німеччині, «під загрозою зникнення опинилися 40 відсотків усіх видів ссавців, 75— рептилій, 58— амфібій, 64 відсотки прісноводних риб та 39 відсотків птахів». Не ліпше стоять справи і з рослинами — зникнення загрожує 26 відсоткам рослинних видів. Минулі спроби зменшити несприятливий вплив на природне середовище виявилися недостатньо ефективними. Пані Меркель закликала розробити «нову стратегію охорони природи».

Як захистити дітей від викрадення

Німецькі батьки дедалі сильніше тривожаться за своїх дітей, а надто тому, що останнім часом у країні почастішали випадки викрадення дівчаток. Газета «Нассауіше ноє прессе» опублікувала декілька запобіжних заходів, які запропонував Юліус Ніберґалл, терапевт Німецької асоціації охорони дітей. Наприклад, батьки можуть показати дітям певні місця на шляху до школи, де в разі небезпеки можна знайти допомогу,— скажімо, крамницю або якийсь дім. Малюків треба також навчити, щоб вони не розмовляли з незнайомцями й не дозволяли незнайомим людям себе торкатися. Як підкреслив Ніберґалл, «діти повинні знати, що вони мають право сказати «ні», навіть дорослому. Крім того, дитині слід звертатися по допомогу до інших дорослих, особливо тоді, коли їй загрожує викрадення. Малюка можна навчити казати приблизно таке: «Прошу, допоможіть! Я боюся цього чоловіка!»

Насильство на борту

Комерційні авіалінії повідомляють, що роздратовані пасажири стали поводитися набагато брутальніше. Розстроєні через затримки рейсів та загублений багаж, пасажири «плюють на стюардес, перекидають підноси з наїдками й деколи б’ють членів екіпажу. Іноді вони навіть нападають на пілотів»,— повідомляє газета «Нью-Йорк таймс». Службові особи особливо стурбовані тими нападами, що стаються на літаку під час польоту, бо це може призвести до катастрофи. У звітах одної авіалінії кожного місяця фігурують біля 100 випадків словесних образ або фізичних нападів. «Нью-Йорк таймс» говорить, що «скандалісти трапляються серед представників обох статей, різних кольорів шкіри, усіх вікових груп і вони поводяться однаково нестерпно на місцях першого, другого і третього класу. Кожен третій з таких пасажирів п’яний».

Калічення жінок не припиняється

Як повідомляє щорічний звіт Організації Об’єднаних Націй «Прогрес націй 1996» (англ.), каліцтво зовнішніх статевих органів жінок (ФДжМ) залишається проблемою у багатьох країнах, особливо в Африці. Хоч у декількох країнах цей жорстокий звичай заборонили законом, щороку так калічать біля двох мільйонів дівчаток. Жертви переважно мають 4—12 років. «Не враховуючи страху й болю безпосередньо під час операції, до її наслідків зараховуються: тривала кровотеча, зараження, безплідність та смерть». (За подальшою інформацією про ФДжМ дивіться журнал «Пробудись!» за 8 квітня 1993 року, сторінки 20—23).

Собаки допомагають епілептикам

У Великобританії собак навчають попереджати хворих на епілепсію про наближення епілептичного припадку. За словами лондонської газети «Таймс», це дає хворому достатньо часу, щоб приготуватися до припадку. «Собаку винагороджують кожного разу, коли він починає гавкати під час приступу хвороби,— пояснює керівник благодійної організації, яка займається навчанням собак-помічників для інвалідів,— тож такий собака «настроюється» на ознаки й симптоми, що з’являються безпосередньо перед припадком. Знаючи, що його винагородять за вчасне попередження, він дуже чутливо реагує на такі ознаки».

Нові умонастрої в Японії

Газета «Дейлі іоміурі» повідомляє, що Японський інститут молоді недавно провів опитування, в якому взяли участь 1000 старшокласників з японських шкіл. Як виявило опитування, 65,2 відсотка з них вважають, що прогулювати уроки — цілком звичайна річ. Майже 80 відсотків старшокласників гадають також, що цілком нормально не слухатися вчителя, а 85 відсотків відстоюють непослух батькам. За даними «Дейлі іоміурі», те саме опитування показало, що на думку 25,3 відсотка дівчат проституція у шкільному віці має бути справою особистого вибору.

Небезпечні для водіїв звички

● «П’ятдесят відсотків смертельних випадків на дорогах Бразилії сталися через зловживання алкоголем»,— стверджує газета міста Курітіба (Бразилія) «Ґазета ду Пуву». Їзда у нетверезому стані спричиняє «щороку понад 26 000 смертей». Ці випадки «стаються переважно під час коротких подорожей та у гарну погоду». П’яний водій може почуватися впевнено, але його реакція сповільнена, і це створює небезпеку як для нього, так і для інших на дорозі. Обстеження показали, що під впливом алкоголю дуже важко або й неможливо справлятися з непередбаченими ситуаціями. За словами газети, алкоголь може залишатися в організмі 6—8 годин, і ані міцна кава, ані холодний душ не допоможуть нетверезому водієві вести машину безпечно.

● За даними одного опитування у Великобританії, пересічний автомобіліст робить щотижня 50 серйозних помилок. Згідно з лондонською газетою «Таймс», 300 опитаних водіїв визнали, що у 98 відсотках своїх поїздок вони повелися необережно принаймні один раз. У кожній другій поїздці було щось, що викликало у них почуття гніву. Найчастіше водії ризикують, перевищуюючи швидкість, і більше половини з них розповіли, що потрапляли у дорожньо-транспортні пригоди. Вивчення, проведене у Торонто (Канада), наводить на думку, що ймовірність потрапити в аварію вчетверо вища для водіїв, котрі під час їзди користуються радіотелефоном. Найбільш небезпечні перші десять хвилин після початку телефонної розмови, можливо, тому, що водій відволікається і його реакція відповідно сповільнюється.

Чи зникне мистецтво куховарства?

В австралійському штаті Квінсленд протягом 12 місяців проводилося вивчення з метою дослідити звички харчування. За матеріалами цього вивчення виходить, що куховарство може стати зникаючим мистецтвом. Як сказано у газеті «Кур’єр мейл», більшість людей віком до 25 років не мають необхідних навичок, щоб готувати собі їжу. Марґарет Вінґет, лектор-фахівець з охорони здоров’я населення та керівник цього вивчення, говорить, що колись молоді люди — переважно дівчата — вчились готувати їжу вдома від матерів або в школі. Але видається, що сьогодні більшість молодих людей, включаючи дівчат, не знають, як готувати їжу та й не хочуть цьому вчитися. Більшість воліє купувати напівфабрикати та готові до споживання продукти. Дехто вважає, що через подібні звички харчування можуть почастішати гіпертонія, діабет та серцеві захворювання.

Радіоактивні будівлі

Згідно з журналом «Ейзіяуїк», у північному Тайвані «105 домів, які містять 1249 квартир, забруднені» радіоактивними речовинами. Виявив це працівник одної енергетичної компанії, що пояснював своєму синові, як працює дозиметр. Увімкнувши дозиметр у власній кухні, той чоловік з подивом зауважив, що стрілка індикатора підскочила і застигла у зоні з відміткою «небезпечно». Подальші дослідження підтвердили — цей та інші житлові будинки були забруднені. У ході обстежень виявилося, що радіацію випромінювала сталева арматура у стінах будівель. Органи влади не можуть дійти одної думки стосовно того, я́к радіоактивна речовина потрапила у сталь.

Новітня техніка захищає від крадіжок

Щоб запобігти крадіжкам, у Великобританії почали використовувати мікрофотознімки, які колись були улюбленим засобом шпіонів для пересилки секретних даних. Мікрофотознімки, розміром не більші за крапку, містять індекс власника, повторений 60—70 разів. Ними помічають майно, яке могло б привабити злодіїв. Лондонська газета «Таймс» розповідає, що мікрофотознімки «поступають у вигляді суспензії з дуже стійкою клейкою рідиною, яка поміщена в пляшечку з пензликом — щось на зразок пляшечки з лаком для нігтів. Кожна пляшечка містить до 1000 мікрофотознімків і покупець може за бажанням обережно нанести краплинку або мазок суспензії на якусь свою річ». Добре помітна етикетка попереджатиме про це потенційного злочинця, і той ніколи не може бути впевнений, що йому вдалося усунути всі непомітні мікрофотознімки. Для того щоб позначити картини, скульптури та меблі, використовують комп’ютерні мікросхеми, котрі спочатку були розроблені як ототожнювальні знаки для пілотів літаків-винищувачів, що воювали у В’єтнамі. Заховану мікросхему неможливо виявити, за розміром вона не більша від зернини рису і містить такі подробиці, як походження речі, її опис та ім’я власника. Ці дані можна прочитати за допомогою зчитувального пристрою. «Таймс» твердить, що отримана таким чином інформація допомагає визначити, кому дійсно належать речі, вилучені у затриманих злочинців.