Казковий світ мініатюрних книжок

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

ПРИКМЕТНИКИ, що починаються з най-, завжди викликають зацікавлення — найвища гора, найглибший океан, найвища будівля, найдовший тунель. А що ж тоді сказати про найменшу книжку? Мініатюрні книжки — це просто диво! Їх надруковано мільйони — принаймні 20 мовами, причому на будь-яку тему. Якщо вам поки не вдавалось заглянути у їхній світ — тепер маєте таку нагоду.

Що таке мініатюрна книжка? За прийнятими стандартами, її формат не повинен перевищувати 76 на 76 міліметрів. При цьому враховують ще й оправу, хоча деякі прискіпливі колекціонери вимірюють лише сторінки. Для чого друкувалися такі мініатюрні книжечки?

Витвори мистецтва

Дехто, можливо, вважає, що такі книжки важко читати, але про більшість з них цього сказати не можна. Мініатюрні щорічники, твори класиків, романи, п’єси, словники, священні писання — будь-хто може носити їх із собою і користуватися в будь-який час. Хоча багато років тому люди саме задля цього хотіли мати такі маленькі видання, сучасний колекціонер більше цікавиться чимось іншим — вправністю друкарів та палітурників.

Розробляючи та виготовляючи шрифт, який можна було б легко читати — чи то зі збільшувальним склом, чи то без нього, друкарі стикалися з багатьма технічними труднощами. Більшість плодів їхньої праці просто зачаровують своєю красою. Також не обійшлося тут без майстерності виробників паперу та друкарської фарби — вони вклали свою частку, щоб сторінки милували око надзвичайною чіткістю друку.

Після того як книжку надруковано, її оправляють; обкладинки мініатюрних книжок бувають справжніми витворами мистецтва. Малесенькі палітурки, виготовлені з тисненої шкіри, оздоблені золотою або срібною філігранню, черепахою або художньою емаллю, демонструють вміння своїх майстрів. Бувають також обкладинки із шовку або оксамиту, прикрашені вишивкою, навіть перлинами та блискітками, а для деяких, щоб не нищилися, виготовлено ще й футлярчики.

У своїх ілюстраціях до текстів гравірувальники надзвичайно точно передавали кожну маленьку деталь, причому часто такі малюнки займали менше ніж шість з половиною квадратних сантиметрів паперу! Один з таких малюнків — портрет англійського лексикографа доктора Семюеля Джонсона, поміщений у 368-сторінковому «Словнику-«мізинчику» англійської мови за редакцією Брайса», який було надруковано в 1890-х роках; а також малюнок на фронтиспісі поруч з титульною сторінкою книжки Шекспіра «Річард III», присвячений у 1909 році англійській акторці Еллен Террі.

«Бібліотек портатіве дю вояжер», видана в Парижі,— це бібліотека мініатюрних книжечок, яку, за припущеннями, брав із собою Наполеон Бонапарт у свої військові походи. Вона складається із 49 томів — творів французьких класиків, котрі зберігаються в покритій шкірою скриньці. Якщо таку скриньку закрити, вона нагадує книжку великого формату.

Біблії-«мізинчики»

Не всі Біблії-«мізинчики» містять цілу Біблію. Деякі з них — це просто «Новий Завіт». Інші — біблійні оповідання або уся історія Біблії, стисло передана приблизно 7000 слів. Укладачі таких книжечок мали на увазі особливих читачів — дітей. Це, наприклад, «Біблія в мініатюрі», «Історія Святої Біблії» та «Дитяча Біблія».

Звідки ж Біблії-«мізинчики» взяли свою назву? Це можна пояснити тільки тим, що такі Біблії трохи більші від мізинця. Проте книжка «Три століття Біблій-«мізинчиків» (англ.) робить припущення, що цей вислів виник після приїзду до Англії відомого американського карлика Чарлза Стратона, якого більше знають як Генерал Том Там (Хлопчик-Мізинчик). Таке припущення підтверджується ще й тим фактом, що Том Там (Хлопчик-Мізинчик) приїжджав до Англії в 1844 році, а вислів «Біблія-«мізинчик», здається, вперше вжили в Лондоні 1849 року.

Незвичайні видання Святого Письма

«Пальчиковий Новий Завіт» (англ.) — видання маленької Біблії, яке було надруковане на початку XX століття, привернуло увагу людей своєю незвичайністю. Його ширина — тільки 3 сантиметри, і довжина з палець — 9 сантиметрів, звідси й назва. Але через те що у довжину ця книжка має більше, ніж 76 міліметрів, її не можна класифікувати як мініатюрну, хоча загалом її відносять саме до таких Біблій. Літери в чотири пункти — таким розміром користувалися в цьому виданні — дуже чіткі, багато хто цей текст може легко читати без лупи.

Інше незвичайне видання — «Ілюстрована Біблія» (англ.), в якому помістили також вірш під заголовком «Залізниця до неба». Це видання друкувалося понад 50 років, десь на початку введення в дію залізниць у Великобританії. Щоб донести думку до читача, автор використав приклад залізниці, написавши вірш на дві сторінки під назвою «Ось та, інша колія». Інша колія символізує «Ісуса Христа, Сина Єгови». Вірш закінчується такими словами: «Бог говорить, сину мій, своє серце дай мені. Поспішай, бо буде жаль, як від’їде потяг в даль».

Також оригінальною є книжка «Мій ранковий порадник» (англ.), видана 1900 року. У ній на кожен день подається біблійний вірш і кожен місяць починається з певної форми божественного імені. Наприклад, на лютий подано «Єгова-Шалом». Як ця книжка, так і згадана раніше «Ілюстрована Біблія» свідчать про те, що сто років тому Боже ім’я Єгова широко використовувалося у Великобританії.

А яка з них найменша?

Упродовж століть багато хто заявляв, що його книжка найменша. Вперше така заява підтвердилася у 1674 році, коли було видано книжку «Блюм-Гоф’є» С. ван Ланґе, надруковану крихітним шрифтом. Згідно з виданням «Мініатюрні книжки» (англ.), «Блюм-Гоф’є» була «розміром з ніготь» і встановила рекорд, якого не могли перевершити понад 200 років.

Відоме видання «Божественної комедії» Данте було надруковано шрифтом у 2 пункти — такий шрифт вважався найменшим з усіх, що застосовувалися до того, його було майже неможливо читати неозброєним оком. Цю книжку друкували в Падуї (Італія) 1878 року. На друкування 30 сторінок ішов цілий місяць, і для кожної нової друкарської форми потрібно було знову набирати шрифт. Але, незважаючи на це, надрукували аж 1000 примірників.

І так стали з’являтися все менші та менші видання. У 1978 році книжка з дитячими віршиками за назвою «Три сліпі миші» (англ.), видана Ґленіфер Пресс у місті Пейслі (Шотландія), стала «найменшою книжкою у світі». Ця книжка, що вийшла у світ невеликим тиражем, змушена була поступитися іншій дитячим віршикам за назвою «Старий король Коул!», яку виготовили у 1985 році ті самі друкарі у кількості 85 примірників. Формат кожного примірника — міліметр на міліметр. Її сторінки можна перегортати лише за допомогою голки!

Ці мікроскопічні книжечки, які Луїс Бонді називає «всього-на-всього маленькими порошинками», свідчать про надзвичайну терпеливість та майстерність їхніх виробників. Проте ці крихітні книжечки не відповідають меті тих, хто їх створював на початку,— щоб читач мав книжки, які б легко читалися і якими можна було б користуватися в будь-який час.

Чудові колекції таких мініатюрних чарівних книжечок виставляються в музеях, вони також є в приватних бібліотеках. Якщо у вас колись випаде нагода заглянути в чарівний світ крихітних книжечок, пам’ятайте, що з ними треба поводитися обережно. Це справжні шедеври!

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 14]

Фотомеханічне зменшення

Найменший «Новий Завіт» надрукував у 1895 році Дейвід Брайс, який проживав у Глазго (Шотландія). Його формат — 1,9 на 1,6 сантиметра, і товщина — 0,8 сантиметра! Як було можливо його надрукувати? «Це друк високої якості, виконуючи який застосовували метод фотомеханічного зменшення»,— пояснює Луїс Бонді у виданні «Мініатюрні книжки». Якщо взяти до уваги, що сто років тому фотографія, була тільки на зорі свого розвитку, то це надзвичайно велике досягнення.

Дейвід Брайс також надрукував декілька цілих Біблій-«мізинчиків», застосовуючи той самий метод. Для тих, кому важко читати дрібний шрифт, до кожної такої Біблії додається маленька лупа — її засовують за палітурку. Використовуючи її, кожна людина, яка виявить наполегливість, зможе читати таку Біблію.

Цікаво, що спосіб друкування публікацій за допомогою фотографічного зменшення став у пригоді Свідкам Єгови, коли їх переслідували нацисти під час Другої світової війни, а пізніше при комуністичному режимі. На фотографії ви можете побачити біблійний підручник, надрукований тим методом. Заховавши в сірникову коробку, його пронесли для Свідків у нацистський концентраційний табір.

Ця книжечка вміщається в сірникову коробку; її пронесли в концентраційний табір.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Хоча й мініатюрні книжки маленькі, їх можна читати.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Бібліотека мініатюрних книжок.