Спостерігаємо світ

Насилля над дітьми — звичайна справа

«Згідно з новим [американським] вивченням здоров’я хлопців-підлітків, кожен сьомий-восьмий школяр зазнав фізичного чи статевого насилля»,— говориться в газеті «Нью-Йорк таймс». Вивчення виявило, що «фізичне знущання над хлопцями трапляється частіше, ніж статеве, і що у двох третіх випадків фізичне насилля відбувалося вдома, а чинив його хтось із рідних». Американські хлопці азіатського походження повідомили про найвищий рівень статевого зловживання: 9 відсотків із них сказали, що стали жертвами такого насилля. Серед хлопців латиноамериканського походження про статеве зловживання заявило 7 відсотків, а серед темношкірих і світлошкірих — 3 відсотки. В анкеті не визначалося виду насилля. У ній просто запитувалось, чи людина колись зазнала фізичного або статевого насилля.

«Найдавніший предок»?

Недавно у державі-місті Ватикані зібрались єпископи з усієї Азії, щоб обговорити шляхи розповсюдження католицизму в азіатських країнах. «У більшості азіатських держав християнство вважається західною релігією, яку принесли з собою колонізатори»,— говорить монсеньйор Шрі-Ланки Озвальд Ґоміс. Тож стоїть завдання «представити Ісуса по-азіатськи,— повідомляє Ассошіейтед Пресс.— Єпископи говорили про пристосування католицької церкви до місцевих звичаїв та мов і навпаки». Одним із запропонованих прикладів є поклоніння предкам. Щоб привабити тих, хто дотримується цього стародавнього звичаю, монсеньйор Гонконгу Джон Тонґ Гон запропонував, аби католики поступово ввели вчення, що «християнський» бог — це «найдавніший предок».

Робот-хірург

Французька газета «Фіґаро» повідомляє про першу успішну операцію на відкритому серці, яку виконали у паризькій лікарні два хірурги, використовуючи робота, діями котрого керував комп’ютер. Уже було зроблено шість операцій, включаючи аортовінцеве шунтування. Оперування відбувалося через чотирисантиметровий розріз. Сидячи перед пультом кілька метрів від пацієнта, хірурги за допомогою камери слідкують за тим, що відбувається у нього всередині, і, використовуючи дві ручки керування, управляють рухами рук робота. Завдяки комп’ютеру кількість рухів хірурга зменшилась у три-п’ять разів, тож операцію можна виконати більш точно і з меншим втручанням в організм хворого. Інша перевага — під час одужання пацієнт не так сильно страждає.

Кількість жертв на дорогах збільшується

Інформаційний бюлетень «Фліт мейнтененс енд сейфті ріпорт» повідомляє, що кожного року на автострадах світу гине понад 500 000 чоловік, і кількість жертв автокатастроф зростає. Яка ж імовірність того, що ви потрапите у серйозну дорожньо-транспортну пригоду? Згідно з повідомленням, «у країнах, де багато автомобілів, в автокатастрофах щороку гине або отримує поранення принаймні кожна 20-та людина, а кожна друга щонайменше раз у своєму житті потрапляє до лікарні через травми, отримані на дорозі».

Антисанітарні поверхні

Хоч у це й важко повірити, але виявляється, сидіння унітаза у вашій квартирі може бути в ліпшому санітарному стані, ніж кухонна дошка для нарізання продуктів. Такого висновку дійшли дослідники з Арізонського університету після 30 тижнів вивчення бактерій у 15 домах. Група брала проби у кожному домі в 14 місцях, у тому числі з кранів, умивальників, дощок для нарізання продуктів, кухонних рушників та сидінь унітазів. І який висновок? «Дослідники знайшли в мільйони разів більше бактерій у рідині, видавленій з кухонних рушників, ніж на сидіннях унітазів,— говорить журнал «Нью саєнтист».— Навіть дошки для нарізання служили притулком втричі більшій кількості бактерій». Пат Расін, яка представляла це дослідження, висловила думку, що «сидіння унітазів просто надто сухі, аби сприяти процвітанню популяції бактерій, котрі віддають перевагу вологим середовищам», повідомляється в журналі. Для поліпшення санітарних умов Расін радить прати кухонні рушники щотижня. Вона каже: «Просто додайте в умивальник з водою один ковпачок дезінфікуючої рідини, киньте туди кухонний рушник, залиште його там на 10 хвилин, а тоді викрутіть».

Як зменшити ризик нирковокам’яної хвороби

За повідомленням «Саєнс ньюс», дослідники, які з 1986 по 1994 рік вивчали харчування понад 80 000 медсестер у Сполучених Штатах Америки, виявили, що деякі рідини можуть більше, ніж інші, допомагати людині в запобіганні нирковокам’яній хворобі. Із 17 напоїв, які вони вивчали, чай знижує ризик захворювання на 8 відсотків, а кава, з кофеїном чи без,— приблизно на 9 відсотків. Помірковане вживання вина допомагає знизити цей ризик на 20 відсотків або й більше. «Дивно, але коли випивати щодня 250-грамову склянку грейпфрутового соку, то ризик утворення каміння підвищується аж на 44 відсотки,— вияснилось у ході дослідження.— Жоден інший напій не справляє такого негативного впливу». Як зазначалось у газеті, д-р Ґарі Керхан, нефролог і епідеміолог з Бостона, сказав: «Незначні зміни у вживанні напоїв можуть принести позитивні наслідки», але лише у комплексі з серйозним лікуванням.

Що означає Великдень в Австралії

Австралійська газета «Сан-Геральд» провела дослідження громадської думки, питаючи наздогад різних людей, що означає для них Великдень. Результати були опубліковані в такому порядку: шоколадні великодні яєчка (54 відсотки), довгі вихідні (39 відсотків), Королівська великодня програма (21 відсоток), релігійне свято (20 відсотків). За словами Дейвіда Миликена, пастора Об’єднаної церкви, його не дивує, що так мало людей у Сіднеї пов’язує Великдень з релігією. Він додав: «Церкви вимирають... Усі основні віросповідання зазнають серйозного зменшення кількості членів». Сіднейський римсько-католицький архієпископ з жалем зазначив: «Для багатьох Великдень взагалі не має ніякого релігійного значення; це просто ще одне світське свято».

Порнографія для жінок

«Між жінками та чоловіками помалу зникає різниця у зацікавленості в інтерактивному матеріалі відверто сексуального характеру»,— повідомляє газета «Нью-Йорк таймс». Кілька таких виділених для жінок місць на Інтернеті поєднують м’якшу форму порнографії... і покупки». Після появи на Інтернеті певного місця, створеного зокрема для гетеросексуальних жінок, газета «Таймс» зауважила, що «це лише ще одна крапля в глибокій ковбані відверто сексуального матеріалу, яка залягає під основними водами інтерактивного світу».

Коли купівля стає залежністю

«У Німеччині дедалі більше людей страждає через залежність від купування речей»,— повідомляє газета «Ґрафшафтер нахріхтен». Згідно зі словами комерційного психолога Альфреда Ґеберта, покупці, у котрих розвинулась така залежність, відчувають ейфорію, що зникає, як тільки вони розплатяться за товари. Пан Ґеберт каже, що в них навіть спостерігаються фізичні симптоми абстиненції. «Вони трясуться, пітніють, страждають від спазмів у шлунку». Ті, хто добре заробляє і має репутацію надійного платника кредитів, більше підлягають ризику розвинути цю залежність. Вважається, що причинами залежності може бути «самотність, низька самооцінка, стрес і проблеми на роботі». Щоб допомогти побороти цю залежність, пан Ґерберт радить знайти собі якесь хобі. Особливо важливими, за його словами, є соціальні контакти. «Без сторонньої допомоги про залежність дізнаються тільки тоді, коли використано останній кредит і над людиною замкнулась боргова пастка»,— каже він.

Шпигунство за дітьми

Деякі батьки в Японії стали наймати приватних детективів, аби ті стежили за їхніми дітьми. Мета цього — охоронити дітей від хуліганства в школі. Згідно з газетою «Дейлі іоміурі», професор університету в місті Осака, який проводив опитування 6000 учнів, сказав: «Ті, над ким знущаються, зазвичай не хочуть розповідати про це вдома, побоюючись критики за свою нездатність дати відсіч або припинити знущання». Деякі батьки, підозрюючи, що дітям хтось дошкуляє, непомітно чіпляють їм до одягу електронних жучків, аби прослуховувати всі їхні розмови. Інші наймають приватних детективів, які слідують «за дитиною на безпечній відстані, записують факти проти її мучителів, і, коли над життям дитини нависає небезпека, миттєво, наче ангели-хоронителі, приходять їй на допомогу». Однак, за словами газети, дитячі адвокати «вважають таке шпигунство батьків за дітьми чимось обурливим і ганебним. Воно ще більше відчужить дітей від батьків, бо найбільше молодь потребує впевненості в тому, що може довіряти старшим і покладатися на них». Проте батьки, які втратили зв’язок зі своїми дітьми, твердять, що це один із способів допомогти їм у скрутну хвилину.