Ваше майбутнє у ваших руках

НЕЗВАЖАЮЧИ на те що ворожіння вважалося «найбільшим інтелектуальним досягненням стародавнього світу», це «уміння висміювалося єврейськими пророками», зазначає археолог Джоун Оутс. Чому?

Хоча стародавні ізраїльтяни жили серед народів, які мали фаталістичний погляд на життя, вони не вважали, що їхнє життя формує сліпа сила. Даючи вказівки своєму народові, Бог сказав: ‘Нехай у тебе не знайдеться... ні ворожбита, ні чарівника, ні чаклуна... ні того, хто віщує’ (Повторення Закону 18:10, Дулуман; 18:11, Хом.).

Не підтримуючи ідеї про долю і не звертаючись до віщунів, ізраїльтяни мали впевненість щодо свого майбутнього. Пояснюючи причину цього, французька католицька енциклопедія «Тао» говорить, що, на думку народу, «люди і світ не були жертвою якоїсь сліпої сили. Бог мав намір щодо людства». У чому полягав цей намір?

Доля і свобода волі

Бог пообіцяв ізраїльтянам мир і процвітання, якщо вони будуть слухатись його законів (Левит 26:3—6). До того ж вони очікували Месію, який мав встановити на землі справедливість (Ісаї, розділ 11). Однак Божа обіцянка не означала, що люди могли скласти руки й пустити все на самоплив. Навпаки, їм було сказано: «Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби» (Екклезіяста 9:10).

Головну роль у цьому відігравала свобода волі. Ізраїльтяни добровільно вибирали служіння Богові, тим самим забезпечуючи собі майбутнє. Бог пообіцяв їм: «І станеться, якщо справді ви будете слухати Моїх заповідей, що Я вам сьогодні наказую,— любити Господа, Бога вашого, і служити Йому всім вашим серцем і всією вашою душею, то Я дам вам дощ вашого Краю своєчасно, дощ ранній і дощ пізній, і збереш ти своє збіжжя, і свій сік виноградний, і оливу свою» (Повторення Закону 11:13, 14). Коли ізраїльтяни були слухняні, Бог благословляв їх.

Перед самим входом ізраїльського народу в обіцяну Богом землю, Він поставив їх перед вибором: «Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло» (Повторення Закону 30:15). Майбутнє кожної людини залежало від її власних вчинків і рішень. Служіння Богу означало життя й благословення, а відмова — злидні. А що сказати про наш час?

Причина і наслідок

Ми залежні від багатьох законів природи, встановлених для нашого ж добра. Один з них це закон причини й наслідку або, за словами Біблії, «що тільки людина посіє, те саме й пожне» (Галатів 6:7). Якщо ми розуміємо цей принцип, то можемо припускати ймовірність певних майбутніх подій.

Коли ми необачно їдемо з великою швидкістю, то ймовірність нещасного випадку більша, ніж якби ми робили це обережно. Якщо ми палимо, то можемо швидше захворіти на рак, ніж якби не палили. Але нам здається, що такі випадки, як терористичні напади, про котрі згадувалося у першій статті цієї серії, навряд чи трапляться з нами, тому вираховувати їхню імовірність було б безглуздо. Однак і вчення про долю не стане нам у пригоді. Воно не проливає світла ні на теперішнє, ні на майбутнє. Віра в те, що не відповідає дійсності, не дає справжньої впевненості у майбутньому. Не дає такого запевнення і думка про те, що Бог визначає наслідки кожної події.

Яким буде ваше майбутнє?

Наше майбутнє не записане наперед, воно залежить від нашого теперішнього життя. Хоча життя — це дар від Бога, Біблія чітко показує, що основну роль у визначенні свого теперішнього й майбутнього відіграємо ми самі. Можливість тішити або засмучувати Бога свідчить про те, що керувати нашим життям до певної міри він доручив нам самим (Буття 6:6; Псалом 78:40; Приповістей 27:11).

Крім того, Святе Письмо неодноразово підкреслює, що наше майбутнє пов’язане з нашою витривалістю і нашим життєвим шляхом. Це не мало б жодного значення, якби вже існувало приречення (Матвія 24:13; Луки 10:25—28). Отже, якщо ми вирішили бути слухняними й вірними Богу, то якого майбутнього можемо сподіватися?

Біблія повідомляє, що перед людством лежить чудове майбутнє. Земля буде перетворена на рай, де пануватимуть мир і безпека (Псалом 37:9—11; 46:9, 10). І ми можемо бути впевнені у цьому майбутньому, бо Всемогутній Творець здійснить свої обіцянки (Ісаї 55:11). Але це благословення не залежить від долі. Ми зможемо насолоджуватися життям у раю, якщо слухняно виконуватимемо Божу волю сьогодні (2 Солунян 1:6—8; Об’явлення 7:14, 15). Бог наділив нас свободою волі й заохочує ‘вибрати життя, щоб жити’ (Повторення Закону 30:19). Яким буде ваш вибір? Ваше майбутнє не залежить від долі, воно у ваших руках.

[Ілюстрації на сторінці 10]

Бог пообіцяв чудове майбутнє для слухняних людей.