Спостерігаємо світ

Канадські підлітки й релігія

«Аж 80 відсотків канадських підлітків вірить у Бога», але «лише 15 відсотків регулярно відвідує релігійну установу»,— говориться у газеті «Сонце Ванкувера» (англ.). Чому така невідповідність? Дехто покидає релігію через те, що «багато релігійних служб є надто нудними», а «догматична суворість відштовхує молодь». Газета додає: «Поза всяким сумнівом, імідж релігійних організацій сильно дискредитують і передові статті в пресі, що розповідають про сексуальні зловживання серед християнського духівництва, бунти сикхів, дії єврейських екстремістів та індуських борців. Опитування показали, що лише 39 відсотків канадських підлітків довіряє релігійним керівникам, тоді як 1984 року їх було 62 відсотки». Повідомлення закінчується такими словами: «Може, підлітки не сприймають щирого запрошення духівництва — масова культура є надто непривітною до релігійних установ — або ж у серцях більшості молодих запропоновані духовні ідеї не знаходять відгуку. А може, й те, й інше».

Швидкі таргани

Кожен, хто намагався піймати тарганів, знає, що зробити це нелегко. Чому? Перш за все тому, що мініатюрні волосинки по обох боках їхнього черева фіксують найменший рух повітря, спричинений ворогами, і виявляють, звідки він походить. Нервова система тарганів є також надзвичайно ефективною, адже, щоб зреагувати й втекти, їм потрібна лише одна сота секунди. Як повідомляється в газеті «Берлінер моргенпост», Джеффрі Кемгі та його колегам з Єврейського університету в Єрусалимі вдалося більше дізнатись про цих комах за допомогою швидкісної камери. Вони виявили, що таргани можуть бігати зі швидкістю 1 метр за секунду і на цій швидкості навіть змінювати напрям до 25 разів за секунду. «Ми не знаємо жодної тварини, яка б мала таку орієнтацію і поверталася б з такою великою частотою»,— каже Кемгі, процитований у журналі «Нью саєнтист». Там додавалось: «Якби тарган не був настільки неприємним гостем у домі, то, безсумнівно, став би предметом захоплення, якого цілком заслуговує».

Найбільша бактерія у світі?

Гайді Шульц, науковець з Інституту морської мікробіології імені Макса Планка, знайшла в океанічних відкладах біля узбережжя Намібії (Африка) велетенську бактерію. Вона має приблизно 0,75 міліметра в діаметрі і є в 100 разів більшою за будь-яку відому бактерію. «Якби пересічна бактерія була завбільшки з новонароджену мишу, то нова бактерія була б такою, як синій кит»,— повідомляється в лондонській газеті «Таймс». Ці організми, яких назвали Thiomargarita namibiensis, живуть, вільно приєднавшись один до одного, немов разок перлин. Згідно з газетою «Таймс», бактерії «живляться сульфідами, яких окислюють за допомогою взятих з морської води нітратів».

У Гангу забагато трупів

«Століттями індуси скидали тіла померлих у Ганг, вірячи, що це принесе мокшу, тобто звільнення душі від циклу існування в тілі,— зазначається в «Електронік телеґраф».— Поки 2500-кілометровий Ганг був глибоким, його стрімка течія швидко відносила сотні тіл, що розкладались. Але з роками річка стала повільнішою й мілкішою через промислові відходи й сміття, яке туди скидається». У результаті трупи почали «заплутуватись у водоростях і смітті, пролежуючи там тижнями». Наприкінці 1980-х уряд країни намагався розв’язати проблему, запустивши у Ганг тисячі м’ясоїдних черепах. Але проект було припинено 1994 року, оскільки черепахи не могли справитися з такою великою кількістю тіл, та й самих черепах ловили браконьєри. Згідно з новою кампанією, людей заохочують спалювати померлих родичів або ховати їх у піску на березі річки.

Лімба більше нема?

Вчення про лімб — місце, куди, за католицькою традицією, ідуть душі неохрещених немовлят,— зникло з католицької теології. Хоча це вчення так і не стало догматом, воно було «результатом вигадок теологів XII сторіччя», яким потрібно було знайти місце «у потойбічному світі» для тих, хто не приречений до неба чи пекла. До них належали «невинні новонароджені, які померли, не пройшовши обряду водного хрещення», і «невіруючі, котрі жили праведно». «Вчення про лімб з моменту його створення стало важливим пунктом у церковній доктрині»,— пише ватиканський коментатор Марко Політі в газеті «Репуббліка». Але у новіших катехізисах, у тому числі загальному катехізисі, опублікованому 1992 року, про лімб не згадується. «Ціла концепція про потойбічне життя за останні декілька десятиріч була змінена»,— пояснює Політі. Багато теологів тепер говорять, що немовлята, які померли неохрещеними, йдуть відразу до неба. Італійський богослов Піно Скабіні каже: «Сьогодні існує тенденція зважати на істотні елементи того, що було виявлено,— на вічне життя, про яке говорив Ісус, і воскресіння».

Кіднепінг — прибуткова справа

«Кіднепінг є... прибутковою справою у таких країнах, як Мексика, Колумбія, Гонконг і Росія,— зауважується у журналі «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт».— По всьому світі кількість викрадень з метою одержати викуп побила рекорди за кожен з минулих трьох років». Найдалі сягнула у цьому Латинська Америка, де між 1995—1998 роками відбулося 6755 викрадень. За нею слідують Азія і Далекий Схід (617), Європа (271), Африка (211), Близький Схід (118) і Північна Америка (80). Хоча у більшості випадків жертвою тих викрадень були місцеві торговці й землевласники, на небезпеку може наразитися будь-хто: іноземні працівники, подорожні бізнесмени або туристи. Міжнародні компанії тепер купляють страхові поліси на викрадення й викуп, аби покрити витрати на викуп і на професійних посередників у веденні переговорів і радників з психологічних питань. Викрадачі діють організовано, вони вивчають ринок і оцінюють ступінь ризику, який може виникнути при викраденні. Зазвичай викрадачі поводяться зі своїми жертвами добре, усвідомлюючи, що завдяки цьому вони будуть менше намагатися втекти, а викрадачам це дасть більше шансів отримати винагороду. «Лише 1 з 10 викрадень по всьому світі закінчується смертю викраденої особи»,— говориться у журналі. Але там застерігається: «Вважайте на місцеву поліцію. Часто вона є у змові з викрадачами».

Інструкція про молитву на Web-сайті

Нещодавно англіканська церква відкрила на Інтернеті свій Web-сайт. Там поміщено інструкції, як молитися. Твердячи, що Бог вислуховує всякі молитви, церква заохочує виявляти під час молитви творчі здібності. «Використовуйте для зосередження музику, камінь, перо, квітку або свічку». Також «послуговуйтесь рукою. Пальці допоможуть вам пригадати те, про що можна помолитися». Наприклад, там говориться, що великий палець, будучи найсильнішим, може наводити на думку, щоб помолитися про те, що сильне у вашому житті, як-от дім і родина. Високий середній палець може нагадувати вам молитися про «людей, які мають владу у світі», а мізинець пригадає вам про «молитву за себе». Коментуючи ці нововведення, газета «Таймс» зазначила: «Зміст Web-сайта свідчить про те, наскільки секуляризованими, на думку церкви, стали люди. На Web-сайті те, як молитися, прирівнюється до харчування або прополки городу: «Найліпше [молитися] коротко й часто, але якщо вам це не вдається, не здавайтесь».

Кислота й псування зубів

«Людям слід перестати думати, що лише цукор спричиняє карієс, і припинити зосереджуватися на їжі, після якої в роті утворюється кислотне середовище»,— каже Майк Едґар, один з авторів праці «Гігієна ротової порожнини. Харчування й інші чинники». У цьому повідомленні радиться, щоб особи, які п’ють за сніданком апельсиновий сік або їдять їжу, яка містить кислоти, чистили зуби не раніше як за півгодини після того. Чому? Тому що, коли кислотний вміст у роті піднімається вище певного рівня, зубна емаль зм’якшується, і, чистячи зуби, ви почнете стирати їхню поверхню. Натомість, для того щоб нейтралізувати кислотне середовище, рекомендується їсти продукти, багаті на білок, як-от сир або арахіс, але не пізніше як через 20 хвилин після прийняття їжі, що містить кислоти, повідомляється в лондонській газеті «Таймс».

Чи японські ляльки вирішать проблему?

Для дідусів і бабусь, які живуть далеко від своїх онуків і рідко їх бачать, одна фірма в Токіо знайшла розв’язання. Достатньо лише вислати фірмі фотографію дитини, і через шість тижнів ви отримаєте подібну на дитину ляльку. «І це ще не все,— повідомляється в журналі «Нью саєнтист».— Цифрова мікросхема всередині ляльки записує лепетання дитини, отже, лялька може навіть видавати звуки, як ваша дитина. Потрібно просто взяти ляльку за руку, і вона відтворить дитячий голос або щось інше, що ви запишете. Згідно з газетою «Ніккей уїклі», ляльку вартістю 400 американських доларів переважно замовляють дідусі й бабусі, які рідко бачать дітей своїх дітей».