Луї Брайль приносить світло в’язням темряви — ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»

Луї Брайль приносить світло в’язням темряви

ЧИ ЦІНУЄТЕ ви здатність читати й писати? Дехто сприймає це як щось звичайне, але без вміння читати й писати неможливо майже нічого навчитися. Втративши здатність розшифровувати писемне слово, людина губить ключ до багатющої скарбниці знань.

Протягом століть писемне слово було недосяжне для незрячих. Проте в XIX столітті один самовідданий юнак, бажаючи допомогти їм, розробив метод письма, завдяки якому він та мільйони людей отримали доступ до знань.

Трагедія породжує надію

Луї Брайль народився 1809 року у Франції в селі Кувре, що лежало приблизно за 40 кілометрів від Парижа. Його батько, Сімон-Рене Брайль, заробляв на життя, виготовляючи упряж. Маленький Луї, мабуть, частенько грався у батьковій майстерні. І одного разу це допровадило до жахливої трагедії. Дитя взяло до рук якийсь гострий інструмент, мабуть шило, і ненароком встромило його собі в око. Зарадити біді було неможливо. Але найгіршим виявилося те, що незабаром інфекція поширилася на друге око. Так маленький Луї, маючи лише три роки, повністю втратив зір.

Намагаючись допомогти дитині, батьки Луї та парафіяльний священик Жак Паї попросили, щоб хлопцю дозволили сидіти на уроках у місцевій школі. Луї просто поглинав науку. Кілька років він навіть був найліпшим учнем у класі! Все ж методи навчання, розраховані на зрячих, не могли повністю задовольнити потреб незрячої дитини. Тому 1819 року Луї віддали до Паризького національного інституту сліпих.

Валентен Ав’ї, засновник цього інституту, першим розробив програму, яка мала б допомогти незрячим читати. Він хотів спростувати загальноприйняту думку, що через сліпоту людина не може здобути освіту. Метод Ав’ї полягав у тому, що на цупкий папір наклеювалися великі, товсті букви. І хоча метод був досить незручним, але дав початок новому підходу до проблеми незрячих.

Брайль опанував цей спосіб, читаючи книжки з невеличкої бібліотеки Ав’ї. Однак невдовзі він зрозумів, що такий підхід до навчання непрактичний і займає дуже багато часу. Зрештою, літери були задумані для очей, а не для пальців. На щастя, незабаром мала з’явитися людина, яка також усвідомила недоліки цього методу.

Ідея з несподіваного джерела

У 1821-му, коли Луї Брайль мав лише 12 років, інститут відвідав відставний французький капітан-артилерист Шарль Барб’є. Він представив спосіб зв’язку, який називався нічним письмом, а пізніше сонографією. Нічне письмо розробили для користування на полі бою. Це був дотиковий метод, в якому застосовувались опуклі крапки, розташовані у формі прямокутника: шість крапок у висоту й дві крапки в ширину. Ідея використання коду для фонетичного позначення слів сподобалась інституту. Брайль із захопленням почав вивчати цей новий метод і навіть дещо удосконалив його. Але для того, щоб система стала справді практичною, хлопцю треба було ще попрацювати. У своєму щоденнику він написав: «Якщо очі не можуть розповісти мені про людей, події, ідеї та доктрини, я знайду інший спосіб, як про все це довідатись».

Тому наступні два роки Брайль трудився не покладаючи рук над спрощенням коду. Зрештою він винайшов удосконалений і простий шрифт із комбінації лише шести крапок — три крапки у висоту й дві в ширину. У 1824 році 15-літній Луї Брайль завершив працю над цією новою шестикрапковою системою шрифту. Невдовзі після цього він почав викладати в інституті, де раніше навчався, а 1829 року опублікував свій унікальний метод письма, який нині називають його ім’ям. Шрифт Брайля, зазнавши лише незначних змін, дійшов до нас майже таким, яким його створив цей французький юнак.

Шрифт Брайля поширюється по світі

Хоча перша книжка, в якій пояснювалася шестикрапкова система Брайля, була опублікована під кінець 1820-х років, винахід не відразу здобув широке визнання. Навіть в інституті новий код офіційно затвердили аж 1854 року — через два роки після смерті Брайля. Однак зрештою цей чудовий метод став дуже популярним.

Публікації шрифтом Брайля друкує кілька організацій. Товариство Вартової башти почало публікувати таку літературу з 1912 року, коли цей шрифт був ще не цілком стандартизований для англомовних країн. Сьогодні, використовуючи передові методи друкування шрифтом Брайля, Товариство щороку видає мільйони сторінок вісьмома мовами й розповсюджує їх у понад 70 країнах. Нещодавно Товариство подвоїло обсяг виробництва, аби задовольнити дедалі більшу потребу в біблійній літературі шрифтом Брайля.

Нині завдяки цьому простому, добре продуманому шрифту, який майже 200 років тому розробив самовідданий юнак, писемне слово стало досяжне мільйонам незрячих людей.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 15]

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ

Шрифт Брайля читається однією або двома руками зліва направо. Існує 63 комбінації шести крапок. Тому кожну літеру та знак пунктуації більшості алфавітів можна позначити певною такою комбінацією. У кількох мовах використовується скорочена форма шрифту Брайля й деякими комбінаціями позначені часто вживані буквосполучення або й цілі слова. Чимало людей настільки добре опанували цей шрифт, що прочитують за хвилину коло 200 слів!

[Ілюстрації]

Для позначення перших десяти літер Брайль використав лише верхні й середні крапки.

Для кожної з наступних десяти букв було додано нижню крапку зліва.

Для останніх п’яти літер додавалось обидві нижні крапки. Буква w є винятком, оскільки її долучили до французького алфавіту пізніше.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 14]