Метелики, рослинки і мурашки. Союз заради життя
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В НІДЕРЛАНДАХ
У ЛИПНІ тендітні блакитні метелики (Maculinea alcon) відчувають, що надійшов час подбати про появу нового покоління. Однак для цього комахам потрібні не тільки партнери. Їм ще допомагають блакитні квітки тирлича звичайного (Gentiana pneumonanthe) і голодні мурашки (Myrmica ruginodis). Чому? Яку роль відіграють у житті блакитних метеликів рослини і мурашки?
За цим непересічним тріо можна поспостерігати у національному парку Двінґельдерфельд на півночі Нідерландів. Тут живе дуже багато блакитних метеликів. Навесні і влітку пустища Двінґельдерфельда перетворюються на барвистий килим з безлічі квіткових рослин. Серед них — блакитний тирлич звичайний, рожевий болотяний верес, або ерика хрестолиста, та жовтий нартецій європейський. Блакитних метеликів особливо приваблює делікатний цвіт ерики та зубчасті квітки тирлича. Однак для цього є дві різні причини. До квіток ерики метелики зазвичай прилітають, щоб підкріпитися нектаром, а ось тирлич слугує їм за склад. Що ж метелики там зберігають?
План виживання
Спарувавшись, самичка метелика шукає тирлич, що височіє над іншими рослинами. Сідає на цю квітку і відкладає кілька білих яєчок. Через чотири — десять днів вилуплюються двоє-шестеро крихітних гусеничок і починають своє життя, вгризаючись у постачальника їжі. Вони два — три тижні безперервно жують, а потім полишають рослину і опиняються на землі.
Цікаво, що, аби спуститися з квітки, гусениці зазвичай чекають, аж надійде вечір. Це особливо істотно, бо ввечері мурашки двох видів (Myrmica ruginodis і M. scabrinodis), теж мешканці національного парку, вирушають на пошуки їжі. Гусениця приземляється саме на шляху тих фуражирів. Хоч такий вчинок видається самовбивчим, це насправді частина плану виживання. А що ж далі?
Невдовзі мурашки натрапляють на гусеницю і мерщій відбуксовують її до мурашника. Там, всередині, з нею обходяться як з шановним гостем. Усю осінь, зиму та весну вона живе у повній безпеці й розкошах, ще й їсть досхочу. Щоправда, меню не дуже багате: її годують личинками, а головна страва — це їжа, яку відригують робочі мурашки. Але й господарі отримують своє. Вони регулярно «доять» гусеницю, збираючи улюблену медяну росу. Навіть коли гусениця перетворюється на лялечку, вона далі постачає цей солодкий секрет та інші виділення, які так люблять мурашки. Однак кінець їхнього співіснування вже не за горами.
Бажаний гість стає небажаним
На стадії лялечки гусениця поступово перетворюється на метелика. Потім оболонка лялечки розкривається і з’являється метелик. Варто зазначити, що ця подія зазвичай відбувається рано-вранці. Чому? У таку пору господарі гнізда ще не дуже активні. Вони були потрібні, коли гусеничка спустилась із квітки на землю, але зараз їй ліпше не потрапляти на очі мурашкам.
Аж ось комахи приходять «подоїти» лялечку, і — замість неї бачать якесь крилате створіння. Господарі кидаються на непроханого гостя. Колишня гусениця, а тепер метелик, рятуючи свої крильця та життя, вибирається мерщій з мурашника і лізе на першу-ліпшу гілочку. Мурашки відступають.
На безпечній висоті метелик розтуляє крильцята й висушує їх. І ось, майже через рік після народження, він переживає важливий момент — уперше змахує крилами. От він вже пурхає над вересовищем! Ще кілька днів і наш метелик знайде собі пару, а там прийде час підшукати високу квітку тирлича: адже треба подбати про нащадків.
[Рамка на сторінці 18]
Метелики під загрозою вимирання
Блакитні метелики живуть на вересовищах. У Західній Європі пустища, порослі вересом, утворилися багато століть тому на місці вирубаних пралісів. У давнину на землях Бельгії, Німеччини та Нідерландів — скільки око сягало, скрізь розстилалися лілові зарості вересу. Однак тепер його побачиш лиш де-не-де. Тому блакитному метелику доводиться скрутно. Десять років тому в Нідерландах він зустрічався у 136 місцях, а тепер — тільки у 79 з них. Блакитному метелику загрожує така серйозна небезпека, що його внесли у Червону книгу Європи.
Для того щоб у національному парку Двінґельдерфельд далі жили блакитні метелики, працівники намагаються зберегти вересовища і застосовують методи ведення господарства своїх прадідів. Як і в давнину, пастухи виганяють отари овець на вересовища, а велику рогату худобу — на поля із жорсткішими рослинами. Тварини розчищають місця, де можуть вирости звичайний верес, ерика та інші чагарнички. (Тепер у парку росте приблизно 580 видів рослин). А блакитні метелики часу не гають — їхня кількість постійно зростає. У цьому найбільшому і найважливішому в Європі парку з вересовищами дуже добрі умови для життя метеликів взагалі: тут живе 60 відсотків усіх видів нідерландських метеликів.
[Ілюстрації на сторінці 16]
Метелик сідає на тирлич і відкладає яєчка.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Мурашки доглядають за лялечками.
[Відомості про джерело]
Мурашки на 16 і 17 сторінках: Pictures by David Nash; www.zi.ku.dk/personal/drnash/atta/
[Ілюстрація на сторінці 17]
Ерика хрестолиста, або болотяний верес (Erica tetralix).
[Ілюстрація на сторінці 17]
Нартецій європейський (Narthecium ossifragum).
[Ілюстрації на сторінці 18]
Вівці і велика рогата худоба допомагають відновити природне середовище метеликів.