Нью-Ґрейндж. Нерозгадана таємниця?

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ІРЛАНДІЇ

У ДАВНІЙ ірландській літературі це місце названо Брю-на-Бойн, що значить «дім або оселя на Бойні». Не так давно у цьому таємничому місці, розташованому на вигині річки Бойн, 50 кілометрів на північ від Дубліна, відкрили гробниці. Вони виявились одними з найстарших у світі. Серед них — Нью-Ґрейндж. Невідомо, скільки цій гробниці років, хоч вважається, що вона старша за славнозвісну єгипетську піраміду в Гізі. Щороку в час зимового сонцестояння до Нью-Ґрейндж з’їжджаються туристи, аби на власні очі побачити на диво ефектне свідоцтво винахідливості древніх.

З якою метою її спорудили?

Свого часу ця таємнича споруда, очевидно, мала дуже велике значення для людей. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 24). Що ж спонукало їх не пошкодувати часу, сил і матеріалів на будівлю? З якою метою вони спорудили таку грандіозну гробницю?

Брю-на-Бойн, або Бруіґ на Бойні, напевно, вважався не тільки священним місцем захоронень, але й місцем виконання релігійних ритуалів. Професор Майкл О’Келлі, який робив розкопки, написав: «Брю пов’язували з Даґдою, «добрим богом», його дружиною Бойн і його сином Оенґусом,— усі вони належали до Племен богині Дану, які нібито населяли Ірландію до приходу галлів, або кельтів. Цей народ потім відійшов на пагорби чарівників у Ірландії. Їх... вважали надприродними істотами, які могли робити те, що не під силу смертним» («Newgrange—Archaeology, Art and Legend»).

Бойн — це міфічна богиня, ім’ям якої назвали річку. Ця річка з трьох сторін оточувала гробницю. Можливо, будівничі вірили, що у такий спосіб богиня її охоронятиме. На думку дослідника Мартіна Бреннана, вони могли вважати, що на пагорбі живуть деякі боги. Він також пише, що згідно з архаїчними міфами про ці пагорби, «до них ставились, як до осель живих богів, що навіть були зачаті і народились там» («The Stars and the Stones»).

Але Нью-Ґрейндж був не тільки гробницею й оселею богів. Це одна з найстарших споруд, побудованих відповідно до розташування небесних світил. Довгий коридор і могильна камера розміщені якраз навпроти того місця на горизонті, де в день зимового сонцестояння сходить сонце. Над входом у гробницю є спеціальний отвір. Завдяки цьому промені сонця, що сходить, сягають найвіддаленіших частин споруди.

Нинішні туристи приїжджають у Нью-Ґрейндж на день зимового сонцестояння, щоб подивитись, як сонце освітлює внутрішню камеру протягом десь 15 хвилин. Директор центру Брю-на-Бойн Клар Тафі сказала: «На думку декого, сонячні промені, пронизуючи глибини гробниці, показували, що земна богиня і бог сонця беруть шлюб. Вважається, що за віруваннями древніх, це забезпечувало родючість землі».

Загадка різьблень на камені

Наскільки нам відомо, люди, що збудували загадкову гробницю, не залишили писемних пам’яток. Але вони усе-таки поставили свій «підпис» у формі деяких чудернацьких різьблень на камені. На стінах зображені спіралі, ріжки, прямокутники, трикутники, хвилясті лінії, кола та інші фігури. При цьому автори, очевидно, послуговувались тільки шматками кременю чи кварцу та кам’яним молотком. Бреннан називає їхній спадок, що залишився ірландцям, «найбільшою у світі колекцією мегалітичного мистецтва».

Існує думка, що загадкові різьблення можна розшифрувати і що вони свідчать про глибоку обізнаність їхніх авторів з астрономією. Як вважає Бреннан, вони зображають активність сонця і місяця. За його словами, «можливо... і могила, і символи посвячувались сонцю й місяцю. Лише ця теза у великій мірі пояснює функцію знаків». Однак інші спеціалісти погоджуються з О’Келлі, який пише, що різьблення «мали значення для тих, хто їх бачив, але ми навряд чи колись дізнаємось, яким воно було. Це залишиться частиною таємниці Бруіґ, оселі древніх богів».

«Інтелектуали»

Може видатись, що Нью-Ґрейндж таїть у собі лише загадки і марно чекати на відповіді. Справді, більшість загадок, що оточують цю коридорну гробницю, залишаються майже нерозв’язаними. Але принаймні одне зрозуміло: люди, що її збудували, не були дикунами. О’Келлі вважає, що зодчі Нью-Ґрейндж, художники і ремісники, «мали високий культурний рівень». Пітер Гарібсон пише, що вони «аж ніяк не були примітивними печерними дикунами з поширеної легенди... Це були інтелектуали».

Безумовно, ми не знаємо, хто побудував Нью-Ґрейндж. І все ж ця споруда яскраво свідчить про майстерність і обізнаність стародавніх архітекторів та будівничих.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 24]

Будівничі і споруда

Що ми знаємо про будівничих Нью-Ґрейндж? «Дуже мало,— говорить Клар Тафі, директор центру Брю-на-Бойн.— Але дещо ми дізнались. Нам стало відомо, що вони були фермерами, до того ж багатими: адже, щоб побудувати таку пишну гробницю, потрібний був достаток. У них не було металевих інструментів».

З величезних кам’яних брил, що важили до десяти тонн, ті люди спорудили коридор завдовжки приблизно 19 метрів, заввишки 2 метри і широкий настільки, щоб людина могла вільно пройти. Коридор веде до могильної камери завширшки 6 метрів, у якій є три ніші. Коридор і камера збудовані у вигляді довгого хреста.

Над могильною камерою винахідливі будівничі спорудили з важких не закріплених розчином каменів склепіння заввишки 6 метрів. На гробницю вони насипали величезний пагорб, приблизно 80 метрів у діаметрі і 12 метрів заввишки. Було також споруджено з плит підпірну стіну і покрито її кварцовою галькою. Навколо основи могили викладено 97 величезних каменів, кожен з яких важить дві — п’ять тонн. З часом і вони, і вхід у гробницю були засипані землею. У 1699 році один робітник у пошуках каменю натрапив на вхід і ця древня коридорна гробниця знову побачила сонце.

[Ілюстрація]

Вхід у коридор гробниці.

[Карта на сторінці 22]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Нью-Ґрейндж

ДУБЛІН

[Ілюстрації на сторінці 23]

Вгорі: щороку у час зимового сонцестояння сонячне проміння освітлює внутрішню камеру приблизно 15 хвилин.

Внизу: могильна камера з найдальшої ніші. Зверніть увагу на три вирізьблені спіралі.

[Відомості про джерело]

Усі фото на 22 і 23 сторінках крім карти: Dúchas, The Heritage Service, Ireland

[Ілюстрація на сторінці 24]

Мегалітичний могильник і гробниця.

[Відомості про джерело]

Dúchas, The Heritage Service, Ireland