Біблія в перекладі Далматина. Рідкісна, але не забута
ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА ЗІ СЛОВЕНІЇ
ОСТАННІ бочки з дуже важливим товаром прибули в Словенію наприкінці XVI століття. Два роки вони мандрували різними шляхами. Аби приховати вміст посудин, на них писали, що це карти чи якийсь крам. Насправді ж у бочках перевозили оправлені шкірою книги — примірники першого повного перекладу Біблії словенською мовою.
У тих цінних книгах було втілено мрію Юрія Далматина та Приможа Трубара. Саме вони присвятили життя для того, щоб перекласти Біблію на мову свого народу. Хоча більшість історичних джерел не згадує про цих чоловіків, вони є одними з тих, хто зробив величезний внесок у ранні переклади Біблії.
Серед примірників Святого Письма, котрі таємно перевозили під наглядом Далматина, вирізнялась одна копія в розкішній обкладинці. Цю Біблію мав отримати його друг і порадник Трубар. Дізнаймося ж, які труднощі довелося долати цим словенцям, котрі доклали багато зусиль, аби їхні співвітчизники мали Боже Слово рідною мовою.
Звідки взяти перекладача?
У XVI сторіччі «Священна Римська імперія», яка була тісно пов’язана з Римсько-католицькою церквою, все ще міцно тримала в руках майже цілу Європу. Однак значного розмаху набирала протестантська Реформація, і на той час її вплив уже поширився по містах і селах краю, який тепер носить назву Словенія. Трубар, місцевий священнослужитель, одним з перших навернувся на протестантизм.
Оскільки в католицизмі користувалися тільки латиною, церковну службу та Біблію розуміли лише ті, хто володів цією стародавньою мовою. Реформатори вважали, що в церквах слід відправляти зрозумілою для всіх мовою. Тому з середини XVI століття в Словенії під час відправ деякі уривки Біблії зачитували словенською. Для цього переклад певних фрагментів записували на полях латинського молитовника, чи требника, яким послуговувалося духівництво.
Проте Трубар хотів, аби на словенську було перекладено цілу Біблію. Оскільки словенці ще не мали абетки, Трубар створив її, і в 1550 році написав першу книжку, видану словенською мовою. У ній він помістив кілька віршів з біблійної книги Буття. Згодом Трубар переклав Псалми, а потім і весь Новий Завіт, тобто Християнські грецькі Писання.
Цей чоловік усвідомлював, що, аби здійснити свій задум — перекласти цілу Біблію,— він недостатньо добре знає мову. Юрій Далматин, молодий талановитий студент, був саме тим, хто, на думку Трубара, міг допомогти.
Ранні роки Далматина
Далматин походив з бідної сім’ї. Народився 1547 року в селі, розташованому на півдні сучасної Словенії. У дитинстві він ходив до сільської школи, якою завідував один з перших навернених на протестантизм. Це значно вплинуло на подальші релігійні погляди Юрія. Завдяки підтримці Трубара, вчителя, а також парафії Далматин вступив до релігійної школи, а потім до університету в Німеччині. За час навчання він поглибив знання латинської та німецької мов, вивчив єврейську й грецьку, а також завершив курс філософії і теології.
Хоча Далматин здобував освіту за кордоном, Трубар заохочував його плекати й вдосконалювати рідну мову. Коли Юрій ще навчався (тоді йому було трохи більше 20 років), він почав втілювати в життя грандіозний задум — переклад Біблії мовою своїх співвітчизників. Відтоді словенський переклад Біблії був заповітною мрією не лише Трубара, але й Далматина.
Переклад розпочато
Далматин з величезним захопленням взявся перекладати Єврейські Писання. Очевидно, він користувався мовами оригіналу, хоча часто звертався до німецького перекладу Біблії Мартіна Лютера, зробленого з латинської Вульгати. Як уже згадувалось, до 1577 року Трубар переклав словенською усі Християнські грецькі Писання. Знову вдаючись до німецького перекладу Лютера, Далматин виправив неточності, яких допустився Трубар. Юрій вилучив багато германізмів, вжитих Приможем, і зробив переклад більш систематизованим. Можливо, під час праці Юрію придалося знання грецької мови, однак учені все ще не дійшли згоди щодо того, чи він працював з ранніми грецькими рукописами, чи ні.
Нелегкий шлях
Словенський алфавіт використовувався лише кілька десятиліть, отже перед Далматином стояло важке завдання. До того ж словниковий запас мови був незначним, а словників взагалі не існувало. Тому, аби зробити переклад зрозумілою словенською мовою, Юрій мусив проявляти неабияку винахідливість.
Труднощів завдавала ще й контрреформація. Біблію довелося друкувати за кордоном, бо друкаря прогнали зі Словенії. Через цю протидію надруковані копії ввозили таємно. Однак, незважаючи на перешкоди, Далматин осягнув свою ціль всього лиш за десятиріччя. Очевидно, тоді йому минуло тільки 30 років.
Перші 1500 примірників Біблії вийшли з-під друкарського верстата через сім місяців. Нагляд за друкуванням теж вів Далматин. Багато хто називав це видання як літературним шедевром, так і витвором мистецтва, оскільки кожна Біблія була оздоблена 222 чудовими ксилографіями. До нас дійшло чимало копій того перекладу, і він ліг в основу сучасних перекладів Святого Письма словенською мовою. Ці двоє чоловіків справді посприяли тому, аби нині словенці могли читати Боже Слово рідною мовою.
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 15]
БОЖЕ ІМ’Я
Ось що написав Далматин у передмові до свого перекладу Святого Письма: «Якщо слово ГОСПОДЬ надруковане великими літерами, це значить, що тут говориться про самого ГОСПОДА Бога, чиє ім’я єврейською мовою є יהוה, тобто Єгова. Таке ім’я має лише ГОСПОДЬ Бог і ніхто інший».
[Ілюстрації на сторінках 14, 15]
Примож Трубар.
Титульна сторінка словенської Біблії.
[Відомості про джерело]
All pictures except Tetragrammaton: Narodna in univeržitetna knjiznica—Slovenija—Ljubljana