В Австралії весну зустрічає золота акація

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В АВСТРАЛІЇ

КВІТИ, що прикрашають ці сторінки,— незвичайні. Їх знають і дуже люблять в Австралії. З 1912 року вони прикрашають герб Австралії, а з 1988 року це офіційна рослинна емблема країни. Їх також можна побачити на австралійських монетах та марках. Чому квіти акації такі популярні?

Почасти це пояснює вірш Вероніки Мейсон, опублікований 1929 року. У ньому описуються понурі «оливково-зелені та буро-сірі» кольори, що домінують у пейзажах пізньої зими, а потім — радісна нота: «Але тепер сюди весна прийшла/ З квітками для акації».

Здається, геть усі радіють звістці про прихід весни. Коли на Північній півкулі починається осінь, тут, в Австралії, розквітає весна. Перший весняний сигнал на Південному континенті — буйний цвіт акації. Тож кожного серпня школярі декламують вірш Вероніки Мейсон. У 1992 році генерал-губернатор Австралії оголосив 1 вересня Національним днем акації.

Звісно, австралійська акація не просто провіщає весну: її цвітіння — прегарне видовище. У вірші Мейсон оспівується «тендітна акація у реверансі», бо її заквітчане віття схиляється і легко погойдується на весняному вітерці. Австралійська акація належить до цікавої родини дерев, що ростуть у країнах з теплим кліматомa.

Стійка і знаменита родина

Наукова назва австралійської акації Acacia pycnantha. Кущ або невелике дерево виростає від 4 до 8 метрів заввишки. В Австралії росте приблизно від 600 до 1000 видів акації. Більше половини відомих у світі видів походять з Австралії. В Європі та Америці акацію часто називають мімозою. Ще один вид акації часто згадується у Біблії. Бог наказав зробити ковчег заповіту і деякі частини скинії з деревини акації (Вихід 25:10; 26:15, 26).

Відомими представниками цього роду є дерева з кроною у формі парасольки, вони ростуть в Африці. Їхнім листям люблять поласувати жирафи. Тварини й зовсім об’їли б акацію, якби не симбіоз дерева і особливого виду мурашок. Акація надає комахам житло та нектар. А вони у свою чергу кусають ненаситних жираф, змушуючи цих лагідних гігантів іти обскубувати якесь інше дерево. Хіба ж така взаємодопомога не свідчить, що це плід чийогось розумного задуму?

В Австралії немає жирафів, які б загрожували акації. Тут її ворог — посуха, а від неї вона вміє ефективно захищатись. Насіння акації вкрите міцною оболонкою, тому воно проростає тільки тоді, коли ця оболонка буде якось пошкоджена і вода проникне всередину. Оболонка тверда настільки, що садівники мусять вимочувати насінини в окропі, щоб вони набухли і могли прорости, коли їх висадять у ґрунт. У природі акацієве насіння може лежати багато десятиліть! Маленька міцна насінина прокинеться лише від пожежі. Отже «фонд насіння», що тільки й чекає, аби прорости, зберігається зовсім безпечно у ґрунті навіть під час найжорстокішої засухи.

Уже кілька років стійку австралійську акацію завозять в Африку як потенційне джерело їжі у разі засухи. Її величезна перевага у тому, що вона виживає на суворій, неродючій землі. Деякі види можуть рости навіть у піщаних дюнах! Ці дерева зміцняють ґрунт, насичують його азотом і захищають від звітрювання, а отже поліпшують середовище для інших рослин.

Універсальна акація

Деякі вчені вважають насіння акації потенційною харчовою культурою, адже воно містить багато протеїну і його поживні властивості такі, як у зернових. Підсмажене насіння має приємний горіховий смак, а певні види після варіння смакують, як сочевиця. Акацієве насіння мелють на борошно та печуть з нього хліб і навіть виготовляють макарони. Дерева деяких видів за рік дають до 10 кілограмів насіння.

Ароматні квітки акації використовують для виготовлення парфумів. Широко застосовується акація для годівлі тварин і для попередження ерозії ґрунтів. Це лише кілька галузей, де можна застосувати акацію.

У давнину австралійські аборигени робили з акації бумеранги. Один з її видів, Acacia acuminata, назвали малиновим джемом, бо його свіжозрубана деревина пахне, як розтерта малина. Акація знадобилась і для будівництва, наприклад мазанок перших колоністів Австралії. Стіни робили з переплетеного віття, яке скріплювали і замазували глиною.

Скільки ж застосувань має це дерево! Однак коли в Австралію приходить весна, нам пригадується щось інше. Тоді пагорби заворожують своїми переливами пухнастого золота і на думку приходять вірші. Чарівність та корисність акації ще раз нагадує слова людини, захопленої майстерністю і мудрістю того, «хто все збудував» — Бога (Євреїв 3:4).

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Квіти і насіння акації.

[Відомості про джерело]

© Australian Tourist Commission

[Відомості про ілюстрації, сторінка 15]

Акація: © Copyright CSIRO Land and Water; марка: National Philatelic Collection, Australia Post; емблема: Used with permission of the Department of the Prime Minister and Cabinet