Верховний суд підтримує свободу слова

ВИРІШАЛЬНИМ ДНЕМ стало 17 червня 2002 року. Верховний суд опублікував своє рішення. Яким воно було? Про це розповіли газетні заголовки. Газета «Нью-Йорк таймс» оголосила: «Суд усуває перешкоди візитам Свідків Єгови». У газеті штату Огайо «Колумбус діспетч» говорилося: «Верховний суд скасовує вимогу на спеціальний дозвіл». У Клівлендській газеті штату Огайо «Плейн ділер» написали: «Комівояжерам і дрібним торговцям не потрібно «добро» від магістрату». Газета «Ю Ес Ей Тудей» в рубриці «Особиста думка» заявила: «Перемогла свобода слова».

Рішення нижчого суду проти Свідків Єгови було скасовано більшістю голосів: 8 до 1! Офіційне рішення суду, що зайняло 18 сторінок, написав суддя Джон Пол Стівенс. Постанова суду однозначно підтвердила право Свідків Єгови на публічне служіння, що гарантується Першою поправкою. У постанові Верховний суд пояснив: «Свідки Єгови не зверталися за дозволом проповідувати тому, що, за їхніми словами, «право проповідувати вони отримали з Біблії». Судді навели цитату із заяви Свідків: «На наш погляд, звернення до старости за дозволом проповідувати ображає Бога».

У судовому рішенні далі говориться: «Протягом 50 років суд скасовував обмеження на агітацію і роздачу брошур від дому до дому. Не випадково, що більшість справ, пов’язаних з посиланнями на Першу поправку, було розглянуто саме у зв’язку із заявами Свідків Єгови: агітація від дому до дому передбачається їхньою релігією. Як уже зазначалося у справі «Мердок проти Пенсільванії... (1943 року)», Свідки Єгови «твердять, що наслідують приклад Павла, навчаючи «привселюдно, а також ідучи з дому в дім» (Дії 20:20, СМ). Вони буквально розуміють наказ із Біблії: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте» (Марка 16:15). Свідки Єгови вважають, що чинячи так, вони виконують Божу заповідь».

Потім у судовому рішенні знову наводився уривок з документів справи 1943 року: «Згідно з Першою поправкою цей вид релігійної діяльності настільки ж важливий, як і поклоніння у церквах та проповідування з кафедри. Він має таке ж саме право на захист, як і відправи у загальноприйнятих релігіях». У своєму рішенні су́дді процитували також матеріали справи 1939 року: «Цензурування шляхом видачі особливого дозволу унеможливлює вільне та безперешкодне розповсюдження брошур і суперечить суті конституційних гарантій» (Курсив оригіналу).

Далі у цьому документі було зроблено важливе зауваження: «Вищезгадані справи показують, що, протистоячи обмеженню свободи слова, Свідки Єгови борються не тільки за свої права». Судді пояснили, що «не тільки [Свідки] є тими «простими людьми», яких намагаються змусити замовкнути за допомогою постанов, подібних до страттонської».

У судовому рішенні стверджується, що постанова місцевої влади Страттона «зневажає не тільки цінності, які захищає Перша поправка, але й саме поняття вільного суспільства. Адже навіть у повсякденних стосунках громадянин був би зобов’язаний повідомляти органам влади про своє бажання поговорити з сусідами, а відтак отримувати на це дозвіл... Постанова, що вимагає дозволу на таке спілкування, відступає від наших національних традицій і конституції». Далі судді висловилися про «шкідливість вимоги звертатися за такого роду дозволом».

Небезпека злочинності

Як поставитись до твердження, що дозвіл на спілкування може захистити від грабіжників та інших злочинців? Суд зробив такий висновок: «Занепокоєння безпекою виправдане, однак попередні рішення Верховного суду чітко показують, що слід урівноважувати заходи безпеки і права, передбачені Першою поправкою».

У судовому рішенні далі говориться: «Видається нереальним те, що відсутність дозволу перешкодить злочинцю постукати у двері і почати розмову, яка не передбачається дозволом на спілкування. Зловмисник може, наприклад, запитати, як потрапити у те чи інше місце; попросити дозволу скористатися телефоном... або ж безкарно зареєструватися під чужим ім’ям».

Посилаючись на судові рішення 1940-х років суд написав: «Рішення періоду Другої світової війни неодноразово захищали співвіруючих позивача [Товариства «Вартова башта»] від дріб’язкових звинувачень і відображають цінування Верховним судом передбачених Першою поправкою свобод, про які йшлося у цій справі».

Яким же було остаточне рішення суддів? «Присуд апеляційного суду скасовується і справа передається йому для перегляду у відповідності з вищенаведеним судовим рішенням. Це наша директива».

Отже, в результаті, як зазначалось у газеті «Чикаго сан-таймс», «Суд підтримує Свідків Єгови», причому більшістю голосів: 8 до 1.

Що в майбутньому?

Що думають Свідки Єгови у сусідньому зі Страттоном містечку Велсвілл про перемогу у Верховному суді? Без сумніву, ніхто не збирається хизуватися нею перед мешканцями Страттона. Свідки Єгови не тримають зла на добрих людей у селі. Ось що сказав Ґреґорі Кугар, місцевий Свідок: «Ми не хотіли суду. Просто сама постанова була неправильною. Те, що ми зробили, корисне не тільки для нас, але для всіх».

Факти показують, що Свідки доклали великих зусиль зовсім не для того, щоб розгнівати місцевих жителів. Свідок Джин Кунц розповідає: «Останнього разу ми проповідували у Страттоні 7 березня 1998 року, тобто понад чотири роки тому. Мені особисто погрожували арештом. Протягом кількох років багатьом з нас поліція погрожувала арештом. Ми просили показати нам постанову місцевих органів влади, але наше прохання ніхто не задовольнив».

Кунц додає: «Ми хочемо мати добрі стосунки з сусідами. Якщо хтось не бажає, щоб до нього заходили, ми не будемо робити цього. Але є люди, налаштовані дружньо до нас і вони хочуть говорити про Біблію».

Ґреґорі Кугар пояснює: «Судову справу було розпочато не для того, щоб ворогувати з мешканцями Страттона. Ми хотіли законно довести конституційне право на свободу слова.

Сподіваюсь,— продовжує він — ми врешті-решт повернемося до Страттона. Я б залюбки першим постукав у двері. Попри все, згідно з наказом Христа, ми повинні повернутись туди».

Результат процесу «Товариство «Вартова башта» проти села Страттон» має значні наслідки. Після ознайомлення з рішенням Верховного суду органи влади багатьох населених пунктів США визнали, що більше не можна обмежувати проповідницьку діяльність Свідків Єгови місцевими постановами. На час написання статті труднощі у зв’язку з проповідуванням від дому до дому було розв’язано у приблизно 90 населених пунктах США.

[Рамка на сторінці 9]

«СВІДКИ ЄГОВИ ВКОТРЕ ПЕРЕМОГЛИ»

Ці слова належать Чарльзу Гайнсу, доктору філософії і керівнику освітніх програм у Центрі захисту Першої поправки. Він написав їх у веб-сайті MSNBC у статті «Свобода віри» («The Freedom of Faith»). Гайнс пише: «Минулого тижня [Свідки Єгови] здобули свою 48-му перемогу у Верховному суді. Це незвичайно довгий ряд судових справ, що суттєво розширили сферу захисту тих прав, які Перша поправка гарантує усім американцям». Він перестеріг: «Пам’ятайте, якщо уряд обмежить свободу одного віросповідання, то зможе обмежити свободу будь-якої релігії, або й усіх релігій... Звичайно, люди мають право не слухати і закривати двері. Однак уряд не повинен вирішувати, хто стукатиме у двері. Отже, дуже дякуємо Верховному суду.

Ми всі маємо бути вдячні Свідкам Єгови. Хоч би скільки разів їх зневажали, виганяли з міста чи навіть застосовували проти них силу, вони продовжують боротися за свою (а значить і за нашу) свободу релігії. І їхня перемога — це також і наша перемога».

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 10, 11]

РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІДГУКИ ПРЕСИ

◼ Верховний суд підтримує Свідків Єгови. Для участі у служінні від дому до дому не потрібно просити дозволу

«Проповідуючи від дому до дому, Свідки Єгови завжди вірили, що їх підтримує Бог. Тепер їх підтримує також Верховний суд США» («Чикаго сан-таймс» за 18 червня 2002 року).

◼ Перемагає свобода слова

«Коли наступного разу візит Свідків Єгови перерве вам вечерю, подумайте, чи не варто подякувати їм. Вони мужньо дотримуються релігійних принципів далеко нечисленного віросповідання, яке налічує заледве 1 мільйон послідовників [у США], і зробили для захисту свободи слова кожного американця, мабуть, більше, ніж будь-яка інша організація...

Свідки вже не вперше звертаються у Верховний суд. Протягом 65 років у понад двадцятьох справах вони успішно протистояли тиранічному тиску більшості» («Ю Ес Ей Тудей» за 18 червня 2002 року).

◼ Діяльність від дому до дому проголошено конституційним правом. Перемога Свідків Єгови

«У понеділок Верховний суд США постановив, що політики, релігійні групи, дівчата-скаути та інші мають конституційне право ходити від дому до дому, поширюючи свою інформацію, і для цього їм не потрібен дозвіл місцевих чиновників» («Хроніка Сан-Франциско» (англ.), за 18 червня 2002 року).

◼ Рішення Верховного суду: не перешкоджайте Свідкам Єгови і дівчатам-скаутам стукати у двері

«ВАШИНГТОН. Сьогодні Верховний суд постановив, що Конституція захищає право місіонерів, політиків та інших людей ходити від дому до дому і не отримувати на це попереднього дозволу від місцевої влади...

Більшістю голосів, 8 проти 1, суд вирішив, що свобода слова, яку передбачає Перша поправка, включає право доносити інформацію безпосередньо до дверей господарів дому» («Стар трібюн», Міннеаполіс, за 18 червня 2002 року).

[Ілюстрація на сторінці 9]

Суддя Стівенс.

[Відомості про джерело]

Стівенс: Collection, The Supreme Court Historical Society/Joseph Bailey