Звільнення. Як грім з ясного неба!
«Ця проблема звалилась, наче сніг на голову. Після того, як мене звільнили, я втратив самоповагу» (Тоні, Німеччина).
«Безробіття було для мене важким тягарем. Я сама виховую двох дітей, тому дуже переживала. Як годувати сім’ю, як платити за житло?» (Мері, Індія).
«Я сильно розчарувався, коли залишився без роботи. Увесь час думав, чи вдасться знайти нову» (Хайме, Мексика).
ТАК само, як Тоні, Мері і Хайме, чимало людей втрачають роботу. За даними 1999 року, в Європі й Центральній Азії роботу шукали приблизно 10 відсотків працездатного населення, а це близько 23 мільйонів людей. У деяких країнах, що розвиваються,— понад 25 відсотків безробітних. Газета «Нью-Йорк таймс» у липні 2003 року повідомляла, що в США «протягом останніх 28 місяців скоротили майже 2,6 мільйона робочих місць».
У багатьох країнах дуже важко знайти роботу. Зокрема тому, що кожного року ринок праці поповнюється випускниками шкіл та вузів. Крім того, коли людина має певні навички чи освіту, буває нелегко влаштуватися на роботу за фахом. Чимало людей змушені неодноразово змінювати місце роботи. Декому доводиться навіть перекваліфіковуватись.
Якщо ви теж безробітні, то, напевно, непокоїтесь, як збільшити свої шанси знайти роботу. Коли ж ви вже маєте роботу, то як не втратити її?