Велосипед для заточування ножів

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ТАНЗАНІЇ

◼ Чоловік сидить спиною до керма і щосили крутить педалі велосипеда. Але велосипед стоїть на місці! У деяких східноафриканських країнах так «їздять» точильники ножів. Цим вони заробляють на життя, а люди завжди мають гострі ножі та ножиці.

Велосипеди точильників майже нічим не відрізняються від звичайних, але мають деякі пристосування. До дещо зміцненого багажника прикріплено круглий точильний камінь. Щоб камінь крутився, до заднього колеса збоку приварюють колесо, що по всій довжині розрізане наполовину. На нього натягують привідний пас, зроблений з нейлонової мотузки.

Невідомо, як до Африки потрапив цей винахід. Андреа, котрий працює точильником ножів з 1985 року, розповідає: «Я чув, що вперше такі велосипеди стали використовувати у Дар-ес-Саламі, столиці Танзанії. З 1982 року вони з’явились і в моєму місті Моші».

Де точильники беруть такі велосипеди? Андреа пояснює: «Ми йдемо до фунді, що мовою суахілі означає “майстер”, і просимо його пристосувати звичайний велосипед до нашого ремесла». Це він робить за день-два.

Робочий день точильника

Приблизно о сьомій ранку Андреа сідає на велосипед і їде в один з районів міста. Зупинившись, він починає викрикувати: «Точу ножі! Точу ножі!» Він також дзеленчить дзвінком свого велосипеда. І ось у вікні з’являється жінка. Вона кличе Андреа і дає йому кілька тупих ножів. Її сусід приносить мачете, а перукар — свої ножиці. Андреа точить мотики, свердла і все, що має леза.

Перед початком роботи Андреа ставить велосипед так, щоб заднє колесо не торкалось землі. Тоді натягує нейлонову мотузку, сідає на обернене до заднього кола друге сідло і крутить педалі. Летять іскри, на чоло виходить піт, а ножі та різні інструменти стають гострими. Працює Андреа приблизно до шостої вечора.

Андреа є прикладом того, як працьовита людина може давати собі раду навіть за скрутних економічних обставин. Для цього потрібно бути винахідливим та ініціативним (Приповістей 13:4).