Любов долає упередження

«Вперше в історії людства з’явилась цілком нова релігійна громада. Це не патріоти, які вивищують свій народ, а добровольці, котрим вдалось побороти соціальні, расові та національні бар’єри. І чоловіки, і жінки служать разом своєму богові» (Пол Джонсон, «Історія християнства»).

КОЛИ правдиве християнство поширювалось по Римській імперії, люди бачили щось дивовижне — міжнародну духовну родину. Перші християни навчилися жити в справжньому мирі та єдності. Їх об’єднувала любов, яка ґрунтувалась не на емоціях, а на Божих нормах.

Цих норм їх вчив Ісус Христос, до якого теж ставилися з ненавистю та упередженням (1 Петра 2:21—23). Що ж спричиняло таке ставлення? По-перше, те, що він походив з Галілеї. Знатні юдеї в Єрусалимі зневажали галілеян, бо ті переважно займалися рільництвом та рибальством (Івана 7:45—52). По-друге, релігійні провідники заздрили Ісусу, оскільки він був умілим вчителем і його любили та поважали прості люди. Через заздрість фарисеї стали поширювати брехню і навіть задумали його вбити (Марка 15:9, 10; Івана 9:16, 22; 11:45—53).

Все ж Ісус не віддавав «злом за зло» (Римлян 12:17). Наприклад, Ісус завжди лагідно відповідав на щирі запитання фарисеїв, хоча їхня секта чинила йому опір (Івана 3:1—21). Іноді Ісус обідав з фарисеями. Він навіть прийняв запрошення фарисея, який мав до нього упередження. З чого це видно? У ті часи панував звичай мити гостям ноги. Але той фарисей не зробив цього. Чи Ісус образився? Ні, він використав цю нагоду, щоб подати урок співчуття і прощення (Луки 7:36—50; 11:37).

Ісус любив зневажених людей

Серед найвідоміших Ісусових прикладів є приклад про доброго самарянина. Цей чоловік за власний кошт подбав про єврея, якого побили і пограбували (Луки 10:30—37). Чому ж вчинок самарянина був таким особливим? Річ у тім, що євреї та самаряни зневажали одні одних. Щоб принизити інших, євреї вживали слово «самарянин». Якось навіть Ісуса назвали «самарянином» (Івана 8:48). Тому Ісусів приклад дуже добре ілюстрував неупереджену любов до ближнього.

Ісус підкріпляв свої слова вчинками і зцілив прокаженого самарянина (Луки 17:11—19). Він також навчав вдячних самарян, а одного разу мав довгу розмову із самарянкою (Івана 4:7—30, 39—42). Це було доволі незвичайно. Адже у той час суворі єврейські вчителі не заговорили б на людях з жодною жінкою, навіть з близькою родичкою, не кажучи вже про самарянку.

А як Бог ставиться до людини, яка має упередження, але докладає зусиль, щоб його викоренити? У Біблії можна знайти відповідь на це запитання.

Бог терпеливий до нас

Багато християн-євреїв у I сторіччі спочатку мали глибоко вкорінене упередження до неєвреїв, які теж ставали християнами. Що робив Бог Єгова, аби це не роз’єднало його служителів? Він терпеливо навчав християнський збір (Дії 15:1—5). Така терпеливість принесла хороші плоди, бо, як зазначалось у вступі, тодішні християни «побороли соціальні, расові та національні бар’єри». Внаслідок цього «збори зміцнялись у вірі та збільшувалися з дня на день» (Дії 16:5).

Який в цьому урок для нас? Не здавайтесь, а продовжуйте покладатись на Бога, який щедро дає мудрість і сили тим, хто «просить з вірою» (Якова 1:5, 6). Повернімось до Дженніфер, Тімоті, Джона та Ольги, про яких йшлося в першій статті. Закінчивши початкову школу, Дженніфер стала більш зрілою і навчилась не звертати уваги на расистські зауваження та коментарі щодо її зросту. Коли ж у класі почали насміхатися з іншої дівчинки, Дженніфер вступилась за неї і потішила її.

Що допомогло Тімоті не виходити з себе, коли однокласники ображали його? Він каже: «Я боявся стягнути ганьбу на ім’я Бога Єгови і пам’ятав біблійну пораду: “Завжди перемагай зло добром”» (Римлян 12:21).

Джон переборов своє упередження до однокласника з народу хауса. Він пригадує: «У підліткові роки я потоваришував з кількома студентами з того народу. З одним ми навіть працювали над спільним проектом і дуже добре ладили. Тепер я намагаюсь дивитися на людину як на особистість, а не як на представника якоїсь раси чи племені».

Ольга та місіонерка, яка була з нею, не злякалися вороже настроєних людей. Вони залишались стійкими, сподіваючись, що буде ще багато охочих почути вістку з Біблії. І їхні сподівання справдились. «Через 50 років,— говорить Ольга,— до мене підійшов чоловік і дав мені гарну сумку. Всередині були невеличкі камінці, а на них вирізьблені християнські риси: великодушність, доброта, любов і мир. Він розповів мені, що колись хлопчиком кидав у мене камінням, а тепер є моїм християнським братом. Після цього вони з дружиною подарували мені понад двадцять білих троянд».

Коли упередження і дискримінації більше не буде!

Невдовзі упередження та дискримінація зникнуть назавжди. Як це станеться? Над землею буде панувати єдиний Правитель — Ісус Христос. Він вже довів, що «не на погляд очей своїх буде судити» (Ісаї 11:1—5). Ісусові земні піддані досконало віддзеркалюватимуть його риси, тому що їх навчатиме сам Ісус і його Батько, Бог Єгова (Ісаї 11:9).

Таке навчання вже тепер допомагає підготуватись Божому народу до життя в новому світі. Ви теж можете отримати користь з цієї безкоштовної освітньої програми, якщо погодитесь, аби з вами проводили біблійне вивченняa. Справді, Бог неупереджений і «його воля полягає в тому, щоб усілякі люди спаслися і набули точного знання правди» (1 Тимофія 2:3, 4).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 8]

Невдовзі упередження та дискримінація не завдаватимуть нікому болю

[Рамка/Ілюстрація на сторінках 8, 9]

БОЖІ НОРМИ, ЗА ЯКИМИ ТРЕБА ЖИТИ

◼ «Нікому не віддавайте злом за зло... Завжди перемагай зло добром» (Римлян 12:17—21). Ці слова заохочують добре поводитися з людьми, які до нас погано ставляться. Ісус Христос казав: «Вони безпідставно зненавиділи мене». Однак він ніколи не відплачував тим самим (Івана 15:25).

◼ «Не ставаймо пихатими... і не маймо заздрості одні до одних» (Галатів 5:26). Заздрість і пиха згубно впливають на нашу духовність та породжують ненависть і упередження (Марка 7:20—23).

◼ «Усе, що тільки хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви» (Матвія 7:12). Спитайте себе: «Як я хочу, щоб до мене ставились?» І тоді ставтесь до інших так само, незалежно від їхнього віку, кольору шкіри, мови чи культури.

◼ «Щиро приймайте одні одних, як і Христос нас прийняв» (Римлян 15:7). Чи ви намагаєтесь краще пізнати людей різного походження і культури, особливо своїх одновірців? (2 Коринфян 6:11).

◼ «Мій батько та мати моя мене кинули,— та Господь прийме мене» (Псалом 27:10). Хоч би як до вас ставились люди, Бог ніколи не покине вас, якщо ви залишаєтесь відданими йому.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Милосердний самарянин прийшов на допомогу єврею, якого пограбували