Чому я відмовилась від блискучої кар’єри

Розповіла Марта Тереса Маркес

МЕНІ завжди подобалося співати, і в дитинстві я навіть виступала на радіо. Я ніколи не вчилась у школі, а лише два роки ходила в дитсадок. Проте згодом я брала в Мехіко уроки вокалу, організовані диригентом Мексиканського симфонічного оркестру.

У 1969 році, коли мені було 24, моя подруга-танцівниця запросила мене заспівати в престижному тоді барі-ресторані «Рампа-Азул». Я заспівала популярну пісню «Кукурукуку Палома» мексиканського композитора Томаса Мендеса, і слухачам сподобалося. Це був початок моєї сольної кар’єри. Шанувальники знали мене як Ромелью Ромель.

Я працювала з Томасом Мендесом та іншими талановитими мексиканськими композиторами і співаками, у тому числі з Куко Санчесом і Хуаном Габріелем. Мені було надзвичайно приємно бачити своє ім’я на афішах, у газетах і журналах. Я співала в нічних клубах та на радіо і їздила з гастролями по Мексиці та Белізу. Також я виступала разом з популярною комедійною актрисою Леонорільдою Очоа, коли її телешоу тільки почали з’являтися на екранах Мексики.

З часом я стала досить знаменитою і заробляла достатньо грошей, щоб купувати коштовності та норкові шуби і жити в фешенебельній квартирі на даху хмарочоса. Хоча я так багато досягла, все ж не почувалась щасливою. Всередині була якась пустка. Я належала до римо-католицької церкви, але соромилась ходити на богослужіння, бо через неморальне життя вважала себе нікчемною.

Любов до Єгови

Готуючись до свого першого запису, я розповіла про свої почуття подрузі Лорені Вонг, яка співала в стилі ранчера. Я сказала, що хотіла б стати монашкою і допомагати знедоленим.

— Монашкою? Ти збожеволіла! — вигукнула вона, а тоді запитала: — Ти хоча б знаєш ім’я Бога?

— Господь Ісус Христос,— відповіла я.

— Ні, ім’я Бога — Єгова. Ісус є сином Бога,— пояснила Лорена.

— Єгова? — перепитала я. Це ім’я було зовсім невідоме для мене. Лорена дала мені Біблію і пообіцяла прислати свого вчителя, який був Свідком Єговиa.

Щоразу, побачивши Лорену, я питала: «Коли до мене прийде твій вчитель?» Я відчувала сильний духовний голод.

Тимчасом я сама стала читати Біблію і побачила, що Боже ім’я дійсно Єгова (Псалом 83:19). Це мене дуже здивувало. Також я прочитала Десять заповідей, і одна з них мене просто вразила: «Не чини перелюбу!» (Вихід 20:14). Тоді я жила з одруженим чоловіком, від якого мала восьмимісячного хлопчика. Це була моя друга дитина. Першого сина я народила від іншого чоловіка, з яким теж не була одружена.

Якось, коли я розучувала вдома пісню до нового шоу, хтось постукав у двері. Нарешті прийшов вчитель Лорени, Маурісіо Лінерес, і його дружина. Вони розповіли мені про Божий намір щодо землі й залишили книжку «Правда, яка веде до вічного життя»b. Я прочитала її за одну ніч, хоча деякі слова здавались мені важкими. Так у мене почала розвиватися любов до Єгови.

Разючі зміни

Свідки не лише вивчали зі мною Біблію, але й допомогли поліпшитися в читанні. Я зрозуміла, що мушу кардинально змінити життя, щоб догоджати Єгові. Тому я стала викидати образи́, а також медальйони й талісмани, хоча вони були золоті.

Найважчим виявилось кинути пити й курити. Коли я проходила біля магазинів з алкогольними напоями, то відчувала неймовірну спрагу. Крім того, я мусила порвати зі всіма друзями, оскільки вони часто пропонували мені випити і запрошували в дорогі ресторани. Я боялась цих запрошень, бо знала, що в такій компанії обов’язково зірвуся.

Ще одним випробуванням були вечірки, на яких збиралися багаті й знамениті. Коли мене запросили на день народження відомого кубинського боксера, я молилась: «Єгово, це останній раз. Я більше ніколи не ходитиму на такі вечірки і не робитиму того, що ти засуджуєш». І дотримала слова.

Також я розійшлася з батьком мого другого сина. Він був дуже заможний і обіцяв золоті гори, якщо я залишуся з ним. Як же мені було важко зважитись на такий крок, бо я кохала його і він це знав. Якось він зухвало заявив: «Я твій Бог! Я твій Христос!»

«Ти був моїм Богом,— відповіла я,— але тепер мій Бог — Єгова». Цей чоловік погрожував, що забере нашого сина, а мене поб’є.

Дехто казав, що я можу бути Свідком і співати далі, адже це моя робота і вона нічим не гірша від будь-якої іншої. Проте багато хто застерігав мене: «Займаючись цією справою, ти будеш серед людей, які курять та п’ють, і отримуватимеш неморальні пропозиції від шанувальників. Ти не зможеш цілковито відгородити себе від їхнього впливу». Я розуміла, що це правда.

Коли я була відомою, люди намагалися купити мою прихильність. Я вирішила більше не наражати себе на такі спокуси. Тож 1975 року я розірвала контракт, відмовившись від гастролей у Китаї, а через шість місяців охрестилась і стала Свідком Єгови.

Щаслива попри труднощі

Як же мені тепер утримувати себе та свою сім’ю? Я не мала освіти, не здобула жодної спеціальності і вміла тільки співати. До того ж я мусила дбати не лише про своїх двох синів, але й про старшу сестру, Ірму, та її трьох дітей. Нам довелося переїхати з фешенебельної квартири у дві маленькі кімнатки. Після розкошей ми опинилися майже в злиднях, і з цим було нелегко змиритися. Сестра і діти спочатку дорікали мені, змушуючи далі співати. Все ж я залишалась непохитною, прагнучи віддано служити Єгові.

Я стала продавати свої коштовності, хутро, машину, і на ці гроші ми жили якийсь час, але вони зрештою закінчилися. Батько мого другого сина не залишав мене в спокої, тому 1981 року ми переїхали до міста в іншій частині Мексики, де він не міг нас знайти.

Там Свідки навчили мене готувати традиційну мексиканську страву тамале, пампушки та іншу їжу, і я заробляла на життя, продаючи їх. Згодом я влаштувалася на фабрику і працювала в нічну зміну. Однак це негативно позначилося на відвідуванні християнських зібрань і на проповідницькому служінні. Зрештою я кинула роботу і почала готувати тамале вдома. Я клала тамале в кошик і продавала на вулиці. Завдяки такому заробітку я можу служити повночасно.

Вибір, про який ніколи не жалкую

Іноді мене запитують, чи я жалкую, що залишила перспективну кар’єру співачки. Я завжди відповідаю, що не проміняла б знання про Єгову і розуміння його чудових обітниць на жодні скарби світу. Мої сини теж присвятилися Єгові й одружилися зі співхристиянками. Разом з дружинами вони вчать своїх дітей любити Бога Єгову. Все це приносить мені величезну радість.

Я служу піонером (так Свідки Єгови називають повночасних проповідників) майже тридцять років. Завдяки підтримці Бога я допомогла багатьом людям, у тому числі Ірмі та її донці, познайомитися з біблійною правдою і присвятити йому своє життя. Як же приємно час від часу зустрічати своїх духовних дітей і бачити, що вони далі ходять в правді, а багато з них також служать піонерами (3 Івана 4). Мені вже 64 роки, і я проводжу 18 біблійних вивчень.

Коли я була молодою співачкою, то відчувала духовну порожнечу і дуже хотіла допомагати знедоленим. Правда допомогла мені заповнити цю порожнечу. Тепер я, слухаючись Ісусового наказу йти і робити учнів, надаю людям найкращу допомогу (Матвія 28:19, 20). Наскільки ж я вдячна Єгові, що всі ці роки він так дбайливо підтримує мене! Я не раз пересвідчувалась у правдивості біблійних слів: «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь» (Псалом 34:9).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 25]

З моїми синами, невістками та старшою сестрою, яка теж служить піонеркою

[Ілюстрація на сторінці 26]

Я готую і продаю тамале, щоб далі служити повночасно