Знайомтесь, альпійський бабак

Раптом звідкись долинає гучний свист. Спершу здається, що це якийсь хлопчина викликає товариша. Проте свист значно голосніший і через відлуння важко здогадатись, звідки він йде. Та ось перед моїми очима прошмигнула маленька пухнаста тваринка і зникла в нірці. Заглянувши в путівник, я зрозумів, що мені пощастило побачити альпійського бабака.

ПРОТЯГОМ наступних кількох днів я зміг ближче познайомитися з цими гірськими мешканцями. Наприклад, я дізнався, на яких схилах вони люблять ніжитися в сонячних променях, де розташовані їхні нори і як їм вдається виживати у суворих високогірних районах, де навіть не ростуть дерева.

Добра співпраця

Життя на альпійських пасовищах доволі важке. Зими тут дуже холодні, і все навкруги місяцями вкрите снігом. Бабаки мають ворогів не лише на землі, але й у небі. Тому, щоб вижити, ці тваринки мусять бути завбачливими, пильними і добре співпрацювати між собою.

Бабаки живуть великими сім’ями, які складаються з батьків і дітей. Кожна родина має по кілька нір: головна служить їм житлом, а в інших вони ховаються в час небезпеки. Іноді вони роблять собі нори під валунами. Ці схожі на фортецю помешкання дуже вигідні. З валуна чудово видно довколишню місцевість і на ньому можна добре вигрітися на сонці.

Бабаки великі чистьохи. Щоб не забруднювати домівку, вони риють спеціальну нору для туалету. У кінці головної нори бабаки вистеляють сіном затишне лігво, в якому самиця приводить на світ малюків. Протягом довгих зимових місяців тут солодко спить, збившись у великий пухнастий клубок, ціла сімейка.

Мабуть, найважливіший обов’язок бабаків — охороняти спокій родини. Дорослий бабак виконує роль вартового, в той час як інші члени сім’ї нагулюють жирок. Аби ліпше бачити, що відбувається довкола, бабак спинається на задні лапки. Найбільшу небезпеку для цих звірят становлять орли, лисиці і люди. Помітивши в небі чи на землі небезпеку, бабак відразу подає сигнал тривоги. Цікаво, що про орла — головного ворога — бабаки сповіщають спеціальним сигналом. Коли тваринки чують сигнал тривоги, то стрімголов втікають у безпечне місце. За секунду жодного з них вже не видно!

Тут, у горах, від послуху залежить життя, особливо молодих бабаків, які є улюбленою їжею беркутів. Якщо ворог вже неподалік, вартовий разом з іншими втікає у поблизьку нірку. Через кілька хвилин він обережно висовує голову, щоб переконатися, чи небезпека минула.

Як не перегрітися і добре виспатись

Влітку на високогірних луках, де живуть альпійські бабаки, температура досить помірна і росте вдосталь соковитої трави. Холоду бабаки не бояться, бо тоді вони вилазять на каміння і приймають сонячні ванни. Більшою проблемою є спека, оскільки тваринки не можуть скинути свій кожушок. Тому бабаки більш активні рано-вранці та під вечір.

Ці альпійські тваринки ніколи не страждають від безсоння і можуть провести у сплячці до півроку. Їхні близькі родичі — сірі бабаки — ще більші соньки і сплять аж дев’ять місяців у році. Під час зимової сплячки серцебиття в альпійських бабаків сповільнюється до одного-двох ударів за хвилину, а температура тіла падає до 5 градусів Цельсія. Зрозуміло, що їхнє довготривале голодування вимагає доброї підготовки. Отож, щоб нагуляти жирок на цілу зиму, тваринки протягом літа і ранньої осені їдять без упину.

Молоді бабаки дуже люблять пустувати і часто ганяються одні за одними по колу. Бачу, як троє з них, влаштувавши веселу бійку, скочуються трав’янистим схилом додолу. Бабаки мають цікавий звичай вітатися: при зустрічі вони потираються носами. Також ці тваринки дбають про зовнішній вигляд своєї сім’ї і, помітивши в родича якийсь недолік, відразу стараються причепурити його. А взимку, щоб не замерзнути, члени сім’ї туляться одне до одного.

Від передбачливих бабаків можна багато чого навчитися, наприклад, як дбати про майбутнє і ні на хвилину не втрачати пильності (Йова 12:7).

[Вставка на сторінці 11]

Альпійські луки без цих тваринок не були б такі привабливі. Співпраця у дружніх сім’ях бабаків свідчить про мудрість Творця (Псалом 50:10)

[Вставка на сторінці 12]

Дорослий бабак виконує роль вартового, в той час як інші члени сім’ї нагулюють жирок