Підлітковий вік — підготовка до дорослого життя

УЯВІТЬ, що ви прилетіли з тропічного острова на Північний полюс. Як тільки ви виходите з літака, вас обдає холодом. Чи ви зможете пристосуватись до цього морозного клімату? Так, але вам доведеться зробити деякі зміни.

Коли ваша дитина стає підлітком, ви опиняєтесь у подібній ситуації. Таке враження, що за одну ніч «клімат» кардинально змінився. Хлопчик, який раніше всюди був з вами, тепер охочіше спілкується з однолітками. Дівчинка, яка раніше поспішала щиро і відверто розповісти вам все, що з нею відбулося за день, тепер ледь витискає з себе короткі сухі відповіді.

— Як справи в школі? — питаєте ви.

— Добре,— відповідає вона.

Пауза.

— Про що ти думаєш? — питаєте ви.

— Ні про що,— каже вона.

Знову пауза.

Що ж сталося? Зовсім недавно «ви думали, що маєте перепустку за лаштунки життя вашої дитини,— говориться в одній книжці про виховання дітей.— А тепер ви можете розраховувати тільки на місце в залі для глядачів і, скоріш за все, навіть не в перших рядах» («Breaking the Code»).

Чи це означає, що вам треба змиритись з таким холодним ставленням до себе і триматись на відстані? Зовсім ні. Ви можете підтримувати близькі стосунки з дитиною, яка стала підлітком. Але спершу вам треба зрозуміти, що відбувається на цьому захопливому і водночас бурхливому етапі розвитку.

Перехід з дитинства у доросле життя

Раніше дослідники вважали, що мозок п’ятирічної дитини майже повністю сформований. Сьогодні вони мають інший погляд: хоча розміри мозку після п’яти років змінюються несуттєво, його функції зазнають величезних змін. Коли в дитини настає вік статевого дозрівання, в організмі починається гормональна революція, яка змінює спосіб мислення. Наприклад, мала дитина сприймає речі конкретно і однозначно, а підліток починає мислити абстрактно, глибоко аналізуючи деталі тої чи іншої справи (1 Коринфян 13:11). У підлітка формуються власні переконання, і він не соромиться їх висловлювати.

Паоло з Італії помітив, що його син переживає такі зміни. Паоло розповідає: «Коли я дивлюсь на сина, то бачу вже не хлопчика, а майже дорослого чоловіка. І це не лише через фізіологічні зміни. Найбільше мене вражає його спосіб мислення. Він сміливо висловлює свої погляди і обстоює їх!»

Чи ви помічали, що з вашою дитиною відбувається щось подібне?У молодшому віці вона, мабуть, виконувала ваші накази, і, навіть якщо питала про їхню причину, було цілком достатньо відповісти: «Тому що я так сказав». Але підліток вимагає пояснень або навіть ставить під сумнів цінності, які має ваша сім’я. Іноді така напористість видається бунтом.

Однак не поспішайте доходити висновку, що підліток відкидає цінності вашої сім’ї. Очевидно, він просто намагається зробити ваші цінності власними і знайти для них місце у своєму житті. Уявіть, що ви переїжджаєте в інший будинок і забираєте з собою меблі. Чи легко буде вам знайти місце для кожного предмета в новому будинку? Мабуть, ні. Але одне можна сказати напевно: ви не викинете нічого з того, що для вас дороге.

Ваша дитина-підліток опиняється у схожій ситуації, адже вона готується до часу, коли «покине... свого батька та матір» (Буття 2:24). Щоправда, до цього дня може бути ще далеко, бо підліток — це не доросла людина. Але образно кажучи, він вже складає речі. Впродовж підліткових років він переглядає цінності, відповідно до яких його було виховано, і вирішує, які з них знадобляться йому в дорослому життіa.

Вас може лякати, що дитина роздумує про таке. Але будьте певні, що, «переїжджаючи» у доросле життя, підліток збереже тільки ті цінності, які дорогі йому. Тому, поки ваша дитина-підліток ще вдома, заохочуйте її ретельно дослідити принципи, за якими вона збирається жити (Дії 17:11).

Повірте, це принесе вашій дитині великий пожиток. Зрештою, якщо тепер вона беззаперечно приймає ваші норми, то згодом може бездумно прийняти норми інших (Вихід 23:2). Біблія говорить, що таку молоду людину легко спокусити, бо вона «позбавлена розуму», тобто серед іншого їй бракує проникливості (Приповістей 7:7). Підлітка, який не має власних переконань, «через підступність людей... кидає, мов на хвилях, і носить туди-сюди кожен вітер вчення» (Ефесян 4:14).

Як не допустити, щоб це сталося з вашою дитиною? Подбайте, щоб вона мала здатність відрізняти добре від поганого, провід дорослих і почуття відповідальності.

1. ЗДАТНІСТЬ ВІДРІЗНЯТИ ДОБРЕ ВІД ПОГАНОГО

Апостол Павло писав, що «зрілі люди... привчили своє чуття відрізняти добре від поганого» (Євреїв 5:14). «Але ж я навчив свою дитину відрізняти добре від поганого вже багато років тому»,— можливо, думаєте ви. Безсумнівно, в той час ці знання принесли їй користь і підготували до наступного етапу розвитку (2 Тимофія 3:14). Однак Павло говорив, що таке чуття треба привчати. Хоча малі діти мають знання про добре і погане, підлітку необхідно розвинути «мислення... як у дорослих» (1 Коринфян 14:20; Приповістей 1:4; 2:11). Напевно, ви хочете, щоб ваша дитина не сліпо виконувала все, що їй скажуть, а глибоко роздумувала і робила правильні висновки (Римлян 12:1, 2). Як ви можете допомогти їй у цьому?

Один із способів — дозволяти підлітку висловлюватися. Не перебивайте його і з усіх сил намагайтесь не реагувати надто гостро, навіть коли він говорить те, що вам не подобається. У Біблії написано: «Кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною на слова, повільною на гнів» (Якова 1:19; Приповістей 18:13). Крім того, Ісус сказав: «Чим переповнене серце, те говорять уста» (Матвія 12:34). Якщо ви навчитесь слухати, то зможете зрозуміти, що́ насправді тривожить вашу дитину.

А коли ви будете говорити, то старайтесь використовувати запитання, а не категоричні твердження. Іноді Ісус запитував своїх слухачів: «А що ви скажете на таке?» Завдяки цьому він міг дізнатися думку не лише своїх учнів, а й тих, хто з ним не погоджувався (Матвія 21:23, 28). Спробуйте використати цей метод у розмові з дитиною, навіть якщо вона висловлює погляд, який суперечить вашому. Наприклад:

Якщо підліток каже: «Я сумніваюсь, що Бог існує».

Замість того щоб відповісти: «Ми стільки тебе вчили! Ти ж знаєш, що Бог існує!»

Ви можете сказати: «Чому ти так думаєш?»

Чому треба розпитувати підлітка? Хоча ви почули, що він сказав, важливо зрозуміти, що він думає (Приповістей 20:5). Проблема може бути в тому, що він сумнівається не в існуванні Бога, а в справедливості Божих норм.

Приміром, молода людина відчуває спокусу порушити Божі закони моралі. Вона намагається виправдати своє неправильне бажання тим, що Бога немає (Псалом 14:1). Підліток може мислити: «Якщо Бога не існує, то я не мушу дотримуватись біблійних норм».

Якщо вам здається, що ваша дитина так думає, заохотьте її обміркувати запитання: «Чи я справді переконаний, що Божі норми йдуть мені на добро?» (Ісаї 48:17, 18). Якщо вона впевнена у цьому, то допоможіть їй зрозуміти, що заради власного добра варто докласти зусиль (Галатів 5:1).

Якщо підліток каже: «Це ваша релігія, а не моя».

Замість того щоб відповісти: «Це наша релігія, а ти наша дитина, тому будеш вірити в те, у що ми тобі скажемо».

Ви можете сказати: «Це досить серйозна заява. Якщо ти відкидаєш наші вірування, то мусиш вірити в щось інше. Тож у що ти віриш? За якими нормами, на твою думку, було б правильно жити?»

Чому треба розпитувати підлітка? Тому що, обговорюючи це питання, ви допомагаєте йому проаналізувати своє мислення. Ймовірно, підліток буде здивований, коли зрозуміє, що в нього і у вас однакові вірування, а проблема насправді в іншому.

Можливо, ваша дитина не знає, як пояснити свої вірування (Колосян 4:6; 1 Петра 3:15). Або ж їй подобається особа протилежної статі, яка не поділяє її релігійних поглядів. Визначіть корінь проблеми і допоможіть це зробити дитині. Чим краще підліток буде послуговуватись своїм чуттям відрізняти добре від поганого, тим краще буде підготовлений до дорослого життя.

2. ПРОВІД ДОРОСЛИХ

У деяких культурах серед молоді майже немає напруження і неспокою, які психологи називають невід’ємною складовою підліткового віку. Вчені побачили, що в тих суспільствах молодих людей у ранньому віці знайомлять з дорослим життям. Вони працюють з дорослими, спілкуються з дорослими і їм доручають «дорослі» обов’язки. Такі поняття, як «молодіжна культура», «дитяча злочинність» і навіть «підлітковий вік», взагалі не існують.

А тепер подумайте про молодих людей в багатьох країнах, які змушені ходити в переповнені школи, де коло їхнього спілкування обмежується лише молоддю. Коли вони повертаються зі школи, вдома нікого немає: тато і мама на роботі, родичі живуть далеко. Підліткам залишається спілкуватися тільки з ровесникамиb. Чи ви бачите в цьому небезпеку? Йдеться не лише про те, що вони можуть попасти в погану компанію. Вчені помітили, що навіть зразкові молоді люди схильні поводитись неправильно, якщо вони відділені від світу дорослих.

У стародавньому Ізраїлі молодь ніколи не відокремлювали від дорослихc. Приміром, Біблія розповідає про Уззійю, який став царем Юди в підлітковому віці. Що допомогло йому нести таку велику відповідальність? Очевидно, певною мірою спілкування з чоловіком, на ім’я Захарій, який, за словами Біблії, «навчив його остраху Божого» (2 Хронік 26:5, Хом.).

Чи у вашої дитини є один або кілька дорослих друзів, які поділяють ваші цінності? Якщо підліток має таких хороших друзів, то не варто до них ревнувати. Ця дружба допоможе йому робити правильне. Біблійне прислів’я каже: «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає» (Приповістей 13:20).

3. ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

У деяких країнах закон забороняє молодим людям працювати більше визначеної норми годин чи виконувати певні види робіт. Такі обмеження з’явилися внаслідок індустріальної революції XVIII та XIX сторіч, і їхня мета — захистити дітей від праці у шкідливих умовах.

Хоча законодавство про дитячу працю захищає молодь від небезпек і знущань, декотрі фахівці твердять, що ці обмеження також «захищають» її від відповідальності. Як говориться в одній праці, внаслідок цього багато підлітків «зухвало вважають, що мають повне право на речі, які отримують, і не повинні докладати жодних зусиль, щоб заробити на ці речі» («Escaping the Endless Adolescence»). Автори зазначають, що такий спосіб мислення — це «природна реакція на життя у світі, який більше зосереджений на тому, аби розважати підлітків, ніж на тому, аби спонукати їх щось робити».

На противагу цьому Біблія розповідає про молодих людей, які в юному віці брали на себе велику відповідальність. Візьмімо для прикладу Тимофія, який, мабуть, був ще підлітком, коли зустрів апостола Павла. Павло справив величезний вплив на життя Тимофія. Якось апостол сказав йому: «Розпалюй, неначе вогонь, дар Божий, який ти отримав» (2 Тимофія 1:6). Тимофієві, ймовірно, було близько 20 років, коли він залишив рідний дім і почав подорожувати з апостолом Павлом, допомагаючи засновувати збори та зміцнювати братів. Після того як Павло приблизно десять років співпрацював з Тимофієм, він написав християнам у Филипах: «Я не маю більше нікого з таким складом розуму, хто б так щиро подбав про ваш добробут» (Филип’ян 2:20).

Часто молоді люди охоче беруть на себе відповідальність, особливо коли вважають, що виконують потрібну і цікаву роботу. Завдяки цьому вони готуються до дорослого життя, коли доведеться брати на себе відповідальність, і, крім того, вже тепер мають можливість реалізувати себе.

Пристосовуйтесь до нового «клімату»

Як говорилось на початку статті, маючи дитину-підлітка, ви, мабуть, почуваєтесь так, наче опинились у місцевості з іншим кліматом. Будьте певні, вам вдасться пристосуватись, адже ви пристосувались до змін на інших етапах розвитку вашої дитини.

Сприймайте підліткові роки дитини як можливість допомогти їй 1) набути здатність відрізняти добре від поганого, 2) знайти дорослих, які давали б їй провід, і 3) розвинути почуття відповідальності. Так ви підготуєте дитину до дорослого життя.

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 20]

«КРАЩИХ БАТЬКІВ НЕ ЗНАЙТИ»

Батьки, які є Свідками Єгови, вчать дітей жити згідно з біблійними принципами словом і власним прикладом (Ефесян 6:4). Однак вони не змушують дітей до цього. Такі батьки усвідомлюють, що кожен син або донька, ставши зрілим, буде самостійно вибирати, за якими нормами йому жити.

Вісімнадцятилітня Ешлін перейняла життєві цінності своїх батьків. Вона розповідає: «Релігія займає у моєму житті не лише один день тижня. Це мій спосіб життя. Вона впливає на всі мої вчинки та рішення,— починаючи від того, яких друзів я маю, і закінчуючи тим, які предмети вивчаю чи які книжки читаю».

Ешлін дуже вдячна батькам за те, що вони виховали її християнкою. «Кращих батьків не знайти,— говорить дівчина.— І мені дуже пощастило, що вони вселили в моє серце бажання стати і залишатись Свідком Єгови. Те, чого навчили мене батьки, допомагатиме мені протягом усього життя».

[Ілюстрація на сторінці 17]

Спонукуйте підлітка розмовляти з вами

[Ілюстрація на сторінці 18]

Дорослий друг може добре вплинути на вашу дитину

[Ілюстрація на сторінці 19]

Цікава і потрібна робота допоможе підліткам стати відповідальними у дорослому житті