Розділ 3

Хто це Бог?

1. Чому є так багато замішання над питанням хто є Бог?

НІКОЛИ в історії людства потреба Бога не була така велика, як тепер. Наше життя залежить від нашого знання про Нього. Але, дивно, що багато замішання існує відносно того, хто Він є, бо сьогодні, як і колись, є багато богів, яким люди поклоняються у різних країнах. Одначе, Біблія пояснює, що є лише один правдивий Бог. — 1 Коринтян 8:5, 6.

2. (а) Чи «Бог» є особисте ім’я правдивого Бога? (б) Яке є Його особисте ім’я?

² Щоб відрізнити Себе від багатьох фальшивих богів, правдивий Бог дав Собі особисте ім’я. Це ім’я відрізняє Його від усіх інших богів. «Чи ’Бог’ не є Його ім’я?» дехто буде питати. Ні, бо ’Бог’ є лише титул, так як «президент», «цар» і «суддя» є титули. Його Слово, Біблія, об’являє нам Його ім’я, а те ім’я є ЄГОВА. У багатьох перекладах Біблії це ім’я знаходиться в Псалмі 83:19, де ми читаємо (УП): «Щоб знали люди, що Ти, Якого ім’я є ЄГОВА, є Всевишній над усією землею». І майже в усіх перекладах те ім’я також знаходиться в Об’явленні 19:1-6, НС, у вислові «Алілуя» або «Галілуя». Це слово значить «хваліть Яг» (скорочено на Єгова). Католицька Енциклопедія (анг.), (1910, Том. 8, ст. 329) каже ось що про це Божественне Ім’я: «Єгова, властиве ім’я Бога в Стародавньому Завіті». Але, Єрусалимська Біблія (анг.), недавній католицький переклад, постійно вживає ім’я «Ягве» так, як роблять кілька інших перекладів. А чому це так?

3. (а) Як Боже ім’я представляється в Єврейському Писанню? (б) Чому не є можливо точно знати як вимовлялося Боже ім’я стародавньою єврейською мовою?

³ В єврейській мові, якою то мовою більшість перших тридцять дев’ять книг наших сучасних Біблій були написані, Боже ім’я представляється тисячі разів чотирьма єврейськими буквами YHWH. У стародавніх часах єврейська мова не мала голосних звуків, і читач мусів вкладати свої звуки коли читав слова. Отже проблема є, що сьогодні ми не можемо сказати які голосні звуки євреї вживали з приголосними звуками YHWH. Багато науковців думають, що те ім’я вимовляється «Ягве», але форма «Єгова» вживалася багато століть і більшість людей є знайомі з нею.

4. (а) Як священики є непослідовні коли вони кажуть, щоб ми не вживали Божого ім’я, тому що ми не знаємо як вимовляти його? (б) Що є багато важніше ніж вимовлення Божого ім’я? (в) 3 огляду того, що Дії 15:14 каже, чому є важно вживати Боже ім’я?

⁴ Тому що непевність існує, як докладно вимовляти Боже особисте ім’я, то декотрі священики кажуть, що ми не повинні вживати його, але лише казати «Бог» або «Господь». Одначе, вони не намагаються, щоб ми не вживали імена «Ісус» або «Єремія». Проте, ця звичайна вимога цих імен є цілком інша від єврейського вимовлення «Єшуа», або «Їрмія». Важним є не вимовлення Божественного Ім’я, «Ягве», чи «Єгова», або якось іначе, так довго як та вимова є звичайна у вашій мові. Але не вживати те ім’я є помилкою. А чому? Тому що не вживаючи його не буде можливо пізнати тих, яких Бог вибирає бути «людьми для ймення Свого». (Дії 15:14) Ми не лише повинні знати Боже ім’я, але шанувати та хвалити його перед іншими, так як Божий Син робив, коли був на землі. Він навчав своїх послідовників молитися: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє». І в молитві до свого Отця він сказав: «Я ім’я Твоє виявив людям, що мені Ти із світу їх дав». — Матвія 6:9; Івана 17:6, 26.

Божі характерні риси й чому ми повинні лише Йому поклонятися

5. Чому жодна людина не бачила Бога?

⁵ А що Біблія каже нам про Бога? Вона каже, що «Бог є дух» (Івана 4:24) А дух не має ні тіла, ні крови, ні іншої речовини, яку можна було б відчувати людським почуттям. (1 Коринтян 15:44, 50) Отже, ніхто ніколи не бачив Бога, так як Біблія сама свідчить: «Ніхто Бога ніколи не бачив» (Івана 1:18) Він є багато вищий від чого-небудь, що наші очі бачуть. Величезність гір, ясність сонця, навіть слава зоряних небес є нічим у порівнянню з Ним. — Ісаї 40:25, 26.

6. (а) Як Біблія в Об’явленні 15:3, 4 говорить про Божі характерні риси? (б) Чи Бог мав початок?

⁶ Мале диво, що на небесах співають пісню: «Великі та дивні діла Твої, Єгово, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих! Хто Тебе, Єгово, не побоїться, та ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий». (Об’явлення 15:3, 4, НС) Бувши Творцем усіх речей, Бог Єгова, «Цар вічности», існував перед усім іншим. Він є «від вічности до вічности», а це значить, що Він не мав початку і ніколи не буде мати кінця. — 1 Тимофія 1:17; Псалма 90:2, УП [89:2, Дя].

7. (а) Згідно з Об’явленням 4:11, чому є правильно, щоб ми поклонялися лише Богові Єгові? (б) При помочі чого Бог створив усі речі?

7 О, як правильно, тоді, щоб ми лише Йому поклонялися! Застановляючись над Його творчими ділами, ми також можемо сказати: «Достойний Ти, Господи [Єгово] й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все». (Об’явлення 4:11) Він виконав Своє творення, не приладами, які люди вживають, але Своїм святим духом, що є Його невидима дієва сила. (1 Мойсея 1:2; Псалма 104:30 [103:30, Дя]) Це є той самий святий дух, яким Він пізніше спонукав писання Біблії, щоб ми тепер знали, яка є Його воля та наміри для людей на землі. — 2 Петра 1:21, НС.

8. (а) Чому ми будемо перед Богом відповідати? (б) Отже, яке питання ми повинні серйозно запитати себе?

⁸ Тому що все було створено ’ради волі Його’, то всі мусять служити Божим намірам. Єгова повідомив першого чоловіка й жінку, Адама й Єву, які Його наміри були для них, і тоді Він тримав їх відповідальними поводитися в гармонії з ними. Чи ми також є відповідальні перед Богом? Так, бо Бог є джерелом нашого життя. Це правда, не лише тому, що ми походимо від тих перших людських родичів, яким Бог дав життя, але також тому, що наше щоденне життя залежить від сонця, дощу, повітря й їжі, яких Єгова постачає нам на користь. (Псалма 36:10; Матвія 5:45) Отже, до якої міри, наше життя повинно бути в гармонії з Божим наміром для нас? Ми повинні серйозно застановитися над цим, бо наша нагода на вічне життя стоїть на карті.

9. (а) Яким способом ми повинні боятися Бога? (б) Чому ми повинні тішитися, що Бог Єгова є Всемогутній?

⁹ Чи ми повинні справді боятися Бога? Так, але з здоровим страхом, а це, щоб не бунтуватися проти Його волі, тому що Його воля є правильна. Навіть у звичайних справах, чи ми не боїмося брати риск, через який ми можемо пошкодити собі або й загубити наше життя? Скільки більше ми повинні боятися не розгнівати «Бога Єгову, Всемогутнього». Одначе, ми повинні тішитися, що Він є Всемогутній, бо «очі Господні [Єгови] дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього». (2 Хроніки 16:9;a побачте також Ісаї 40:29-31.) І ми можемо бути певні, що Єгова завжди вживає Свою силу з правильним наміром і на добро всіх, хто любить праведність. Бо «Бог є любов». — 1 Івана 4:8.

10. Через які характерні риси Єгови ми є раді мати Його за нашого Бога?

¹⁰ Отже, Єгова не є пригноблюючим Богом. «Всі дороги Його справедливі» (5 Мойсея 32:4) Правда, Він є «Бог вимагаючи виключної посвяти», але Він також є «милосердний Бог, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий» (2 Мойсея 20:5, НС; 34:6) «Бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох». (Псалма 103:14 [102:14, Дя]) Справді ми можемо дуже радіти, що маємо такого любого Бога за нашого Всевишнього Суддю, Законодавця та Царя. — Ісаї 33:22.

11. Навіть якщо ми не розуміємо причини на якийсь закон Божий, то що буде спонукувати нас коритися Йому?

¹¹ Єгова є «мудрість та сила; Його рада та розум». (Йова 12:13) Доказ Його мудрості можна бачити з усіх Його творчих діл, на небі й на землі. Ми можемо запитати: «Чому хтось навіть сумнівається Божій мудрості?» Біблія показує, що Його вимоги є нам на добро, на наш вічний добробут. Правда, може бути час, коли ми, маючи обмежене знання та досвід, не оцінюємо вповні чому якийсь Божий закон є такий дуже важний, або як він ділає нам на добро. Одначе, наша сильна віра, що Бог знає багато більше від нас, що Він має багато більший досвід, і що все, що Він чинить є на наше добро, спонукує нас коритися Йому з охочим серцем. — Псалма 19:7-11 [18:8-12, Дя]; Михея 6:8.

Чи Бог є «трійцею»?

12. (а) Що такі церковні віровчення як Атанасіянське Віровчення, вчать про Бога? (б) Які питання ми повинні запитати про цю науку?

¹² Багато релігій так званого Християнства вчать, що Бог є «Трійця», хоч слово «Трійця» навіть не знаходиться в Біблії. Світова Рада Церков недавно сказала, що всі релігії, які є частиною тієї Ради повинні тримати віру, що є «один Бог, Отець, Син і Святий Дух, себто сказати, три особи в одному Богові. Ті, що навчають таку доктрину признають, що вона є «таємницею» Атанасіянське Віровчення, з коло восьмого століття нашої Загальної Доби, каже, що Отець, Син і Святий Дух, усі троє є з одної сутності, всі троє є вічні (отже не мають початку), і всі троє є всемогутні. Отже віровчення каже, що: «У Трійці жоден не є перший, ані приходить після другого; жоден не є більший, ані менший від іншого».b Чи це є розсудливо? А ще важніше, чи ця наука годиться з Біблією?

13. Згідно з Новою Католицькою Енциклопедією, чи єврейські пророки й перші християни вірили в «Трійцю»?

¹³ Єврейські пророки й християнські апостоли не були знайомі з цією наукою. Нова Католицька Енциклопедія (Видання 1967 р., Том 14, ст. 306) признає, що «наука про Святу Трійцю не є наукою СЗ [Старого Завіту]». Вона також признає, що та доктрина мусить бути датована від приблизно триста і п’ятдесят років після смерти Ісуса Христа. Отже перші християни, яких навчав сам Ісус Христос не вірили, що Бог був «Трійцею».

14. Як Ісус показав, що він не був рівний з своїм Отцем?

¹⁴ Коли Ісус був на землі, то певно, що він не був рівний своєму Отцю, бо він сказав, що були деякі речі про які ні він, ні ангели, а тільки Бог знав. (Марка 13:32) Дальше, він молився за поміччю до свого Отця коли переходив великі проби, кажучи: «Не моя, а Твоя нехай станеться воля». (Луки 22:41, 42, НС) Також, він сказав: «Більший за мене Отець». (Івана 14:28) Через це, Ісус говорив про свого Отця називаючи Його «мій Бог» і «єдиний правдивий Бог». — Івана 20:17; 17:3.

15. Як ми знаємо, що Ісус не був рівний з Богом навіть після його воскресіння?

¹⁵ Після Ісусової смерти, Бог воскресив його назад до життя й дав йому ще більшу славу ніж він мав раніше. Одначе, він не був рівний своєму Отцю. А як ми знаємо це? Тому що пізніше надхнені Писання далі кажуть, що Бог «є голова Христу». (1 Коринтян 11:3) Біблія також каже, що Ісус мав царювати як Богом-призначений цар аж поки Він не положить усіх ворогів під його ноги, й тоді «сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив йому, щоб Бог був у всьому все» (1 Коринтян 15:28) Ясно є, що навіть після його воскресіння Ісус Христос не є рівний своєму Отцю.

16. (а) Чи Ісусові слова «Я й Отець — Ми одне», вчать про «Трійцю»? (б) Що Ісус мав на думці, коли він промовив ті слова?

¹⁶ Але, чи Ісус не сказав на одній оказії: «Я й Отець — Ми одне»? (Івана 10:30) Так. Але його слова навіть не піддають думки про «Трійцю», тому що тут він каже, що два були одно, а не три. Певно, що Ісус не перечив писань, яких ми вже читали. Він сам пізніше пояснив, що він мав на думці молячись про своїх послідовників, щоб «вони єдине були, як єдине і Ми». (Івана 17:22) Ісус і його Отець є «єдине» в тім, що Ісус є в повній гармонії зі Своїм Отцем. І він молився, щоб і всі його послідовники були в гармонії з Отцем, з Ісусом і одні з одними.

17. Чому Івана 1:1 не вчить про «Трійцю»?

¹⁷ А що сказати про слова в Івана 1:1, НС, які відносяться до Ісуса називаючи його «Слово», кажучи: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, а бог було Слово»? Чи це не доказує «Трійцю»? Ні. По-перше зауважте, що тут згадується лише про двох осіб, а не трьох. Також зауважте, що в тому самому розділі, 2-ий вірш каже, що «воно в Бога було споконвіку», і 18 каже, що «ніхто Бога ніколи не бачив», одначе, люди бачили Ісуса Христа. З цих причин і в повній гармонії з грецьким текстом, декотрі переклади переводять 1-ий вірш ось як: «Слово було з Богом, і Слово було божественним», або було «богом» себто, Слово було сильною особою подібне до бога. (АП; НС) Отже й ця частина Біблії годиться з рештою Біблією; вона не вчить «Трійці».c

18. Як біблійна історія про те, що сталося на свято П’ятдесятниці 33 р. З.Д., показує що святий дух не може бути особою?

¹⁸ А щодо «Святого духа», так званої «третьої особи Трійці», ми вже бачили, що він не є особою, але Божою дієвою силою. (Суддів 14:6) Іван Хреститель сказав, що Ісус буде хрестити святим духом так, як Іван хрестив водою. Вода не є особа так, як святий дух не є особа. (Матвія 3:11) Те, що Іван передсказав сповнилося коли Бог спричинив Свого Сина Ісуса Христа вилити святого духа на апостолів і учнів у день свята П’ятдесятниці у 33 р. З.Д., так, що «усі ж вони сповнилися духом святим» Чи вони були «сповнені» особою? Ні, але вони були наповнені Божою дієвою силою. — Дії 2:4, 33.

19. (а) Чи «Трійця» є біблійна наука? (б) В якій стародавній країні погани вірили в трійці богів?

¹⁹ Ну що ж тоді факти показують про «Трійцю»? Ні слово, ні думка не знаходиться в Божому Слові, Біблії. Ця наука не почалася з Богом. Але ви будете цікаві знати, що згідно з книжкою Babylonian Life and History (Вавилонське Життя й Історія) (яку написав Е. А. Воліс Бадж, видання 1925 р., на ст. 146, 147), у стародавньому Вавилоні, погани вірили у таку науку; дійсно, вони поклонялися багатьом трійцям богів.

Поклоняючись Богові «в дусі та в правді»

20. Згідно з Римлянами 12:2, що ми мусимо робити, щоб віддавати Богові виключну посвяту?

²⁰ Щоб можна було любити й шанувати особу, треба знати її такою, якою вона дійсно є. Щоб ми могли давати Богові виключну посвяту, яку Йому належиться, нам треба студіювати Його Слово, і ’пізнати, що то є воля Божа’. (Римлян 12:2) Важна річ не є як люди хочуть поклонятися Богові, але як Бог хоче, щоб Йому поклонялися.

21. Словами Божого власного Сина, як Бог хоче, щоб ми поклонялися Йому?

²¹ Релігійні церемонії й «помічники побожности» можливо виглядають гарні в очах тих, що вживають їх, але як Бог дивиться на них? Певно, ви бажаєте знати, бо ви хотіли б мати Божу похвалу. Божий власний Син каже нам, що «богомільці правдиві будуть Отцеві вклонятися в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців». (Івана 4:23) Чи, наприклад, вживання образів є поклоніння «в дусі та в правді»? Чи таке поклоніння є приємне Богові?

22. (а) Що Біблія каже в 2 Мойсея 20:4, 5 про релігійні образи? (б) Що Боже Слово каже показати, що вживання образів за «помічників» для поклоніння не є частиною правдивого поклоніння?

²² У 2 Мойсея 20:4, 5, в одній із Десятьох Заповідей, Бог Сам каже: «Не роби собі різьби всякої подоби не вклоняйся їм і не служи їм». (Католицька Єрусалимська Біблія [анг.]) Декотрі люди вважають релігійного образа бути лише «помічником» для поклоніння Бога, тому що вони можуть бачити й доторкнутися його. Але Бог надихнув апостола Павла написати: «Ми ходимо вірою, а не видінням». (2 Коринтян 5:7) Бог є відкритий у таких справах. Він каже нам, що вживання образів не є частиною правдивого поклоніння, але що такі образи є «фальшивство». (Ісаї 44:14-20; Псалма 115:4-8 [113:4-8, Дя] Хоч декотрі можуть казати, що пошана, яку дається релігійному образові є менша від пошани, яку дається Богові, то Бог показує, що Він не буде ділитися Його славою та хвалою з такими образами, кажучи: «Я — Єгова. Це ім’я Моє; і нікому іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї вірізьбленим божкам». — Ісаї 42:8, НС.

23. Оглядаючись навколо нашого дому, які слова апостола Івана ми повинні пам’ятати?

²³ Любо, апостол Іван перестерігає нас: «Бережіться від ідолів». (1 Івана 5:21) Ану подивіться навколо вашого власного дому й запитайте себе чи ви справді робите так? (5 Мойсея 7:25) Приводячи ваше життя та поклоніння в гармонію з любою волею Єгови ви можете набути вічного благословенства. — 1 Коринтян 10:14.

24. Коли ми справді хочемо приближатися до Бога, то що ми повинні робити?

²⁴ Продовжуйте набирати знання про величність Єгови та Його любі наміри, і ваша любов до Нього буде рости. Не дозвольте ані одного дня минути, щоб не подякувати Йому за всі добрі речі, якими ви втішаєтеся й за Його милосердя. Коли будете більше навчатися про Нього, то наповнюйте ваше серце важливістю бути вірному цьому великому Богові всесвіту. Любим послухом, ви поставите себе на дорогу, що веде до життя вічного. — Ефесян 4:23, 24; Псалма 104:33-35, НС [103:33-35, Дя].

[Примітки]