Розділ 19

Більйони тепер мертвих незабаром знову будуть жити

АДМІНІСТРАЦІЯ Царства через Ісуса Христа та Його 144.000 співучасних правителів справді обдарують тих, що переживуть “велике горе“ великим благословенством. У той час пошкоджуючі наслідки Адамового заглиблення в гріх і його нащадків не будуть нагадуватися в такий спосіб, щоб бути ментально і емоційно болюче. Надхнені слова пророка Ісаї обіцяють: “І не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце“. — Ісаї 65:17.

Щоб це могло здійснитися, то біль і смуток, наслідки гріха, мусять цілком бути знищені. Це буде включати воскресення більйонів мертвих людей. А чому?

Якщо б ви пережили те “велике горе“, то чи ви дійсно могли б бути щасливі знаючи, що багато дорогих мертвих приятелів і родичів є позбавлені життя та його благословенства? Чи ж це не принесло б вам біль для серця і розума? Щоб відібрати всяку можливість такого болю, мертві мусять бути воскресені. Лише тоді, коли вони вернуться до життя і дістануть поміч досягнути тілесної й розумової досконалости, то аж тоді цілком шкідливі наслідки гріха будуть знищені.

Святе Писання запевняє нас, що мертві будуть знову жити. Вони дістануть нагоду мати довше життя від того, яке загубили в часі смерти. Бог Єгова дав Своєму Синові, Ісусу Христу силу воскресати їх. (Івана 5:26-28) Тому що Ісус має силу воскресати мертвих, то Біблія пророчо називає Його “Вічний Отець“. (Ісаї 9:6) Воскресаючи мертвих до життя, Ісус стається їхнім Отцем. — Порівняйте Псальму 45:16.

ОСНОВА НА ВІРУ

Тим, що вірять в існування Бога не повинно бути тяжко повірити у воскресення. Чи ж то не є розсудливо, щоб Той, Який спочатку дав людству життя, не був також на стільки мудрий, щоб відновити мертвих до життя, перетворити мертві тіла? Бог Єгова особисто пообіцяв, що мертві будуть знову жити. Він також виконав сильні діла, щоб підкріпити наше довір’я в ту обітницю.

Бог Єгова давав силу деяким Своїм вірним слугам воскресати мертвих. У Сарепті, недалеко східного берега Середземного моря, пророк Ілля воскресив єдиного сина вдовиці. (1 Царів 17:21-23) Його наступник Єлисей воскресив єдиного сина славної, гостинної жінки в Шунамі, у північному Ізраїлі. (2 Царів 4:8, 32-37) Ісус Христос воскресив доньку Яіра, старшого синагоги біля Галілейського моря; єдиного сина вдовиці в Наїні, на південнозахід від Галілейського моря; і свого дорогого друга Лазаря, який вже чотири дні лежав мертвий, бувши похований недалеко Єрусалиму. (Марка 5:22, 35, 41-43; Луки 7:11-17; Івана 11:38-45) В Йоппі, на березі Середземного моря, апостол Петро воскресив Тавіту. (Дії 9:36-42) У римській провінції Азії, апостол Павло воскресив Євтиха, коли він впав із вікна третього поверха і помер. — Дії 20:7-12.

Найбільш чудове воскресения зі всіх було самого Ісуса Христа. Ця подія про яку історія докладно свідчить, є найсильніший доказ, що буде воскресення. Так свідчив Павло на зібранні в Ареопазі в Афенах, Греції: “[Бог] хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих його воскресивши“. — Дії 17:31.

Ісусове воскресення є добре заснований факт. Було багато більше ніж двоє або троє свідків, які дали свідчення про нього. Таж на одній оказії воскреслий Ісус Христос з’явився перед більше, як п’ятсотьма учнями. Його воскресення було так підтверджене, що апостол Павло міг сказати, що заперечування воскресення значило заперечування загальної християнської віри. Він писав: “Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес! Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра наша! Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі“. — 1 Коринтян 15:13-15.

Перші християни, так як апостол Павло, безсумнівно, знали, що Ісус воскрес із мертвих. Вони були так сильно переконані про нагороду в воскресення, що переносили велике переслідування, а навіть смерть.

ВОСКРЕСЕННЯ ДО ДУХОВНОГО ЖИТТЯ

Воскресення Ісуса Христа показує, що воскресення мертвих, не значить, що вони будуть вертатися до життя в тому самому тілі. Ісус воскрес, не до тілесного, але до духовного життя. Відносячись до цього, апостол Петро писав: “Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений“. (1 Петра 3:18) У часі Його воскресення Ісус дістав тіло, не з м’яса й крови, але тіло відповідне для небесного життя. — 1 Коринтян 15:40, 50.

Певна річ, що те духовне тіло було невидиме для людських очей. Отже, щоб явитися Його учням, після воскресення Ісус мусів матеріалізувати собі тіло. Треба зауважити, що Ісуса не поховали в одежі, але Він був завитий у льняну плащеницю або пов’язки. Після Його воскресення плащениця або пов’язки залишилися в гробі. Отже, так як Ісус мусів матеріалізувати Собі одяг, то так само Він мусів узяти Собі тіло, щоб учні могли бачити Його. (Луки 23:53; Івана 19:40; 20:6, 7) Чи це дивно? Ні, бо ще перед тим ангели робили те саме, коли являлися людям на землі. Факт, що Ісус матеріалізував Собі тіло пояснює, чому Його учні не завжди могли пізнати Його спочатку і чому Він міг являтися і зникати раптово. — Луки 24:15-31; Івана 20:13-16, 20.

Тільки 144.000 співспадкоємців, які товаришують із Ісусом Христом у правительстві будуть так воскресати. Говорячи про те воскресення до духовного життя, Біблія говорить нам:

“Що ти сієш, те не оживе, як не вмре. І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, — пшениці або чого іншого, і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його. . . .

“Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. Так і написано: ’Перша людина Адам став душею живою’, а останній Адам, то дух оживляючий. Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. Перша людина — з землі, земна, друга Людина, — із неба Господь. Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити“. — 1 Коринтян 15:36-49.

ВОСКРЕСЕННЯ ДО ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

Але, що сказати про тих, які, не так, як Ісус Христос і його 144.000 співправителі, будуть воскресати до земного життя? Тому що вони ’вернулися в порох’, то чи Бог буде мусів знову скупчувати ті самі атоми, які колись складали їхні тіла, щоб у кожному відношенні вони були такі самі, як у часі смерти?

Ні, це є неможливо. А чому ні? По-перше, тому що це значило б, що вони були б воскресені до життя в такому самому стані в якому вони померли. Особи, яких колись воскресалося не верталися в тому самому хворому тілі, якого вони мали перед їхньою смертю. Хоч вони не були досконалі в часі свого воскресення, то однак, вони мали досить здорове тіло.

Крім того, то було б нерозсудливо наполягати на те, щоб докладно ті самі атоми вживалися, щоб сформувати їхнє тіло. Після смерти, і через процес гниття, людське тіло перетворюється в інші органічні хімікали. Рослина може всмоктувати їх, а люди можуть їсти рослину або її плід. Таким чином атомні елементи з яких покійна особа складалася, можуть зрештою бути в інших людях. Очевидно, що в часі воскресення ті самі атоми не можуть бути вживані в кожній особі, що вернеться до життя.

Що ж тоді воскресення значить для особи? Це значить, що вона вернеться назад до життя, як та сама особа. А що це робить когось особою, якою вона дійсно є? Чи це хімікальна матерія, що складає її тіло? Ні, беручи до уваги те, що молекули в тілі є регулярно замінені іншими. Те, що дійсно відзначає її від інших людей є її фізичний вигляд. Її голос, її особистість, її досвіди, розумовий ріст і пам’ять. Отже, коли Бог Єгова, через Свого Сина Ісуса Христа, воскресає особу з мертвих, то Він очевидно дасть їй таке саме тіло й особистість, яких вона колись мала. Воскресла особа буде мати ту саму пам’ять, яку вона набула в часі свого життя і вона буде цілком свідома тієї пам’яті. Особа зможе пізнати себе, і знайомі також зможуть пізнати її.

’Але, якщо особа буде так перетворена’, хтось може казати, ’чи вона дійсно буде тою самою особою? Чи ж вона не буде лише копією?’ Ні, бо такий розсудок відкидає факт, про якого ми вже раніше згадали, а саме, що навіть у теперішньому житті наші тіла постійно змінюються. Приблизно сім років тому молекули нашого тіла були інші від теперішніх молекулів. З переходом років ми навіть змінюємося виглядом. Однак, чи відбитки наших пальців не залишаються такі самі? Чи ж ми не є ті самі особи? Справді, що так.

Ті, що не можуть повірити в воскресення повинні застановитися над подібним чудовим процесом, який відбувається в часі тілесного запліднення. Маленька клітина, яка формується з’єднанням сперми з яйцем має все потрібне для розвиття особи в цілком іншу від усіх інших осіб, які вже жили. У цій клітині є фактори, що провадять розвиття особи формуючи особистість, яку вона вспадковує від своїх родичів. Тоді, безперечно, її життєві досвіди пізніше додають до тієї особистости. Подібно до того, що стається в часі зачаття, в часі воскресення або перетворення, покійна особа дістане свою особистість і життя назад, кожна клітина її тіла буде відбивати особистість, яка зробить її іншою від усіх інших осіб. І її серце, розум та тіло будуть мати додані риси, напрями та здібності, яких вона розвила в минулому житті.

Відносно Творця, надхнений псальмоспівець зауважив: “Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було“. (Псальма 138[139]:16) Згідно з цим, коли генетичні комбінації формуються під час зачаття, то Бог Єгова може збагнути й пам’ятати основні напрями, або характеристики дитини. Отже то є цілком логічно сподіватися, що Він зможе запам’ятати докладну історію і риси особи, щоб перетворити її, коли вона помре.

Ми можемо мати довір’я у досконалу пам’ять Єгови. Таж навіть недосконалі люди, через стрічки, можуть зберегти і створити видимі й чутні репродукції осіб. Божа здібність зберігати такі записи є багато більша, бо Він кличе безліч зір по імені! — Псальма 146[147]:4.

Тому, можна бачити, що воскресення або відновлення є можлива річ, тому що мертва особа живе в Божій пам’яті. Через Його досконалу пам’ять життєвих зразків і Його намір воскресити мертвих, Бог Єгова вважає таких вірних мертвих осіб, як Авраама, Ісака і Якова живими. Ісус Христос звернув невіруючим саддукеям увагу на це, кажучи: “А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа [Єгову] ’Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим’. Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть. — Луки 20:37, 38.

Справді є досить основ вірити в воскресення або відновлення. Правда, деякі будуть відкидати цю ідею. Але, чи вам буде краще, коли ви закриєте свої очі й розум до доказу і відмовитеся повірити в воскресення? Чи вам було б легше загубити дорогого родича або приятеля через смерть? Чи ви були б краще приготовлені зустрічати похмуру можливість вашої власної смерти?

Знання про те, що це життя не є все, що є, звільняє нас від страху передчасної буйної смерти. Сатана Диявол використував цей страх тримати людей у неволі, і через своїх земних агентів заводив їх чинити його волю. (Матвія 10:28; Євреїв 2:14, 15) Боячись смерти, багато не наслідували наказів їхнього сумління і чинили огидні злочини проти людства, так як робилося по концентраційних таборах Націстської Німеччини.

Особа, з сильною вірою у воскресення, проте, є підкріплена своєю постановою чинити те, що є правильно навіть хоч це може значити смерть для неї. Для неї життя, яким вона буде втішатися, коли воскресне з мертвих є багато дорогоцінніше від кількох років теперішнього життя. Вона не хоче рискувати своєї нагоди дістати вічного життя тим, що у порівнянні, навіть не можна назвати продовженням її життя. Вона є така, як особи за стародавніх часів про яких Біблійна книга до Євреїв говорить: “[Вони] бували скатовані, не прийнявши визволення [якийсь компроміс того, що є правильне], щоб отримати краще воскресіння“. — Євреїв 11:35.

Справді, тим, що мають довір’я у Божу обітницю воскресити мертвих, буде багато краще ніж тим, що не мають надії на воскресіння. Вони можуть надіятися на майбутність без страху.

Біблійний доказ показує, що ця система незабаром закінчиться, у цьому поколінні, і буде замінена праведною адміністрацією в руках Ісуса Христа з Його співвладарями. Тому то більйони тепер мертвих незабаром будуть знову жити і зачнуть користати з володіння Царства. Яка радість буде для тих, що переживуть те велике “горе“ щиро вітати мертвих! Подумайте про радість знову мати дружбу з дорогими приятелями і любимими родичами, почути їхній знайомий голос і побачити їх у доброму здоров’ю.

Який вплив це повинно мати на вас? Чи ж воно не повинно спонукувати вас дякувати Богові за чудову надію воскресіння? Чи ж ваша вдячність не повинна спонукувати вас робити все, що ви можете, щоб навчитися про Нього, а тоді вірно служити Йому?

[Ілюстрація на сторінці 172]

Чи ж то не є можливо для Того, Хто дає ростіння немовлятку в матці матері також воскресити мертвих?