Розділ 21
«Вони не є частиною світу»
1. а) Що Ісус просив у молитві за учнів увечері перед своєю смертю? б) Чому було так важливо не бути «частиною світу»?
УВЕЧЕРІ перед розп’яттям Ісус ревно молився за своїх учнів. Знаючи, що вони будуть під величезним тиском Сатани, він сказав своєму Отцеві: «Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу [не є частиною світу, НС] вони, як і Я не від світу [не є частиною світу, НС]» (Івана 17:15, 16). Чому так важливо бути відокремленими від світу? Тому що Сатана є його правителем. Він контролює саме тих, хто є частиною світу (Івана 14:30; 1 Ів. 5:19). З огляду на це кожному християнину дуже важливо розуміти, що означає не бути «частиною світу». А як дивився на це Ісус?
2. Яким чином Ісус показував, що він не був «частиною світу»?
2 Звичайно, Ісус не відокремлював себе від інших людей. Те, що він не був «частиною світу», не значило, що він не мав любові до інших. Навпаки, Ісус ходив від міста до міста, проповідуючи людям добру новину про Боже Царство. Він зціляв хворих, відновлював зір сліпим, воскрешав померлих, навіть віддав своє життя за людство. Він не терпів безбожності та лихих вчинків тих, які були наповнені духом світу. Він перестерігав перед неморальними бажаннями, матеріалістичним способом життя і самолюбним жаданням видатного становища (Матв. 5:27, 28; 6:19—21; Луки 12:15—21; 20:46, 47). Замість того щоб наслідувати стиль життя людей, відчужених від Бога, Ісус ходив дорогами Єгови (Івана 8:28, 29). І хоч Ісус сам був євреєм, але, коли між Римом та євреями виникали політичні суперечки, він не приєднувався до жодної зі сторін.
«Моє царство не є частиною цього світу»
3. а) Яке звинувачення висунули проти Ісуса іудейські релігійні провідники перед Пилатом і чому? б) З чого видно, що Ісус не хотів стати людським царем?
3 Проте іудейські релігійні провідники обвинувачували Ісуса в тому, що він ішов проти інтересів народу. Вони заарештували його й повели до Понтія Пилата, римського губернатора. Насправді їх непокоїло те, що Ісусове вчення виявляло їхнє лицемірство. Але для того, щоб примусити губернатора взятися за цю справу, вони придумали звинувачення: «Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він — Христос Цар» (Луки 23:2). Хоча насправді, коли люди рік перед тим хотіли настановити Ісуса царем, він відмовився (Івана 6:15). Ісус знав, що мав стати небесним Царем, що ще не прийшов час для цього і що це відбуватиметься не шляхом демократичних виборів або якоїсь іншої загальноприйнятої акції, але сам Бог Єгова посадить його на престол.
4. Що виявляють факти про Ісусове ставлення до сплати податків кесареві?
4 Щодо платежу податків, то тільки за три дні до Ісусового арешту фарисеї намагалися примусити його сказати щось незаконне стосовно цієї справи. Але у відповідь на їхнє підступне запитання Ісус промовив: «Покажіте динарія [римську монету] Мені. Чий образ і напис він має?» Вони відказали: «Кесарів». А він їм відказав: «Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!» (Луки 20:20—25).
5. а) Якого уроку Ісус навчив учнів під час свого арешту? б) Як Ісус пояснив Пилатові причину своїх дій?
5 Випадок, який стався під час Ісусового арешту, показує, що Ісус не підбурював до бунту проти Риму і не заохочував до цього своїх учнів. Озброєні мечами й киями, римські воїни разом з євреями прийшли схопити Ісуса (Івана 18:3, 12; Марка 14:43). Зрозумівши, що сталось, апостол Петро вихопив свого меча і вдарив одного чоловіка, відтявши йому праве вухо. Але Ісус докорив йому за це, сказавши: «Сховай свого меча в його місце, бо всі хто візьме меча,— від меча і загинуть» (Матв. 26:51, 52). Вранці наступного дня перед Пилатом Ісус пояснив причину свого вчинку, сказавши: «Моє Царство не із світу цього [не є частиною цього світу, НС]. Якби із цього світу було [було частиною цього світу, НС] Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси [не із цього джерела, НС]» (Івана 18:36).
6. Який був результат того судового розгляду?
6 Розглянувши докази, Пилат сказав, що не знайшов «жодної підстави для обвинувачення» Ісуса. Проте Пилат піддався вимогам натовпу й видав Ісуса на розп’яття (Луки 23:13—15, НС; Івана 19:12—16).
Учні наслідують приклад Учителя
7. Як показали ранні християни, що вони любили людей, але уникали духу світу?
7 Історія раннього християнства як у Біблії, так і в інших історичних джерелах показує, що Ісусові учні розуміли, що значить «не бути частиною світу». Вони старались уникати духу світу. Оскільки вони уникали насилля та неморальних розваг римської арени й театру, їх обзивали ненависниками людства. Але замість того, щоб ненавидіти ближніх, ці християни саможертовно віддавали себе, допомагаючи людям скористатися з тих дарів, які Бог з любов’ю дав для спасіння.
8. а) Що зносили ті ранні учні через те, що не були «частиною світу»? б) Але як вони ставились до політичних правителів та сплати податків і чому?
8 Так само як їхній Господь, вони теж ставали об’єктами жорстокого переслідування, часто від рук неправильно поінформованих урядових начальників (Івана 15:18—20). Але десь близько 56 року н. е. апостол Павло написав до співхристиян у Римі, знову підкреслюючи дану Ісусом пораду. Павло заохочував їх ‘коритися вищій владі’, тобто політичним провідникам, «бо немає влади, як не від Бога». Це не означає, що Єгова засновував світські уряди, він тільки дозволяє їм правити. Павло пояснив, що вони «встановлені від Бога», тому що Бог передбачив і передрік порядок їхнього приходу до влади. Отже, сьогодні та «вища влада» є «Божою постановою», аж поки Боже Царство в руках Ісуса Христа не стане єдиним урядом над землею. Тому Павло радив християнам віддавати відповідну шану світським начальникам і сплачувати податки, накладені урядами (Римл. 13:1—7; Тита 3:1, 2).
9. а) Що ми не повинні забувати стосовно покори «вищій владі»? б) Як історія показує, що ранні християни сумлінно наслідували Ісусів приклад?
9 Та все ж Павло не наказував їм цілком підкорятись усім урядовим вимогам, не звертаючи уваги на Бога, Боже Слово та християнське сумління. Вони знали, що Ісус поклонявся тільки Єгові, що він відкинув пропозицію людей стати царем і що сказав Петрові сховати свого меча. Вони сумлінно дотримувалися керівництва їхнього Вчителя. У книжці «На шляху до цивілізації: світова історія» (автори Гекель і Сіґман, сторінки 237, 238) говориться: «Християни відмовлялись від деяких обов’язків римських громадян. Християни... вважали, що служити при війську було порушенням їхньої віри. Вони не служили на політичних посадах. Вони не поклонялись імператорові».
10. а) Чому християни в Єрусалимі почали втікати в 66 році н. е.? б) Яким чином це стало цінним прикладом для нас?
10 Ісусові учні були цілком нейтральні щодо політичних і військових суперечок того часу. У 66 році н. е. євреї римської провінції Іудеї збунтувались проти кесаря. Римське військо швидко оточило Єрусалим. А що робили християни того міста? Вони пам’ятали Ісусову пораду залишатися нейтральними і виходити з-поміж тих військ, що воювали між собою. Коли римська армія тимчасово відступила, вони скористалися з цієї нагоди і втекли на другий бік ріки Йордану, до гористої місцевості Пелли (Луки 21:20—24). Своїм нейтралітетом вони дали приклад вірності для християн наступних поколінь.
Християнський нейтралітет у час кінця
11. а) Якою роботою зайняті Свідки Єгови і чому? б) Стосовно чого вони є нейтральними?
11 Чи історія показує, що в період «часу кінця», який почався в 1914 році н. е., є якась група, що дотримується християнського нейтралітету, наслідуючи приклад ранніх християн? Так, це — Свідки Єгови. По цілому світі вони зайняті у проповідуванні про те, що тільки Боже Царство принесе мир, добробут та вічне щастя усім тим, хто любить праведність (Матв. 24:14). Вони дотримуються цілковитого нейтралітету, коли між націями виникають конфлікти.
12. а) Наскільки позиція нейтральності Свідків відрізняється від дій священиків? б) Що означає для Свідків Єгови бути нейтральними до політики?
12 На величезну противагу цьому священики загальновизнаного християнства постійно втручаються в політичні справи цього світу. По декотрих країнах вони активно проводять агітаційні кампанії за або проти певних кандидатів на якийсь пост. А деякі священики самі займають політичні посади. Ще інші створюють сильний тиск на політичних діячів, щоб вони підтримували програми, схвалені священиками. По інших місцевостях «консервативні» священики тісно співпрацюють з тими, хто має владу, тоді як «прогресивні», можливо, підтримують партизанські рухи, метою яких є повалити правлячий уряд. Однак Свідки Єгови, незалежно від того, в якій країні живуть, не втручаються в політику. Вони не перешкоджають іншим займатися своїми справами, наприклад, коли хтось хоче вступити до якоїсь політичної партії або добивається певної посади чи голосує на виборах. Але оскільки Ісус сказав, що його учні не будуть «частиною світу», Свідки Єгови не беруть ніякої участі в політиці.
13. Згідно з фактами, яку позицію займали Свідки Єгови щодо участі у війнах?
13 Як і передрік Ісус, протягом цього «часу кінця» народи знову й знову йшли на війну, навіть етнічні групи одного народу ведуть громадянські війни (Матв. 24:3, 6, 7). Але, всупереч усьому тому, яку позицію зайняли Свідки Єгови? Їхній нейтралітет у таких конфліктах широковідомий по цілому світі. Відповідно до позиції, яку зайняв Ісус Христос і якої пізніше тримались його ранні учні, у «Вартовій башті» (англ.) за 1 листопада 1939 року підкреслювалося: «Всі, хто по Господній стороні, будуть нейтральними щодо воюючих держав, цілком і повністю приєднуючись до величного Теократа [Єгови] та його Царя [Ісуса Христа]». Факти показують, що Свідки Єгови усіх націй і в будь-яких обставинах продовжують дотримуватися цієї позиції. Вони не дозволили світській роз’єднуючій політиці та війнам поділити їхнє міжнародне братерство поклонників Єгови. (Ісаї 2:3, 4; порівняй 2 Коринтян 10:3, 4).
14. а) Що ще Свідки відмовляються робити через свою позицію нейтральності? б) Як вони пояснюють причину цього?
14 Дослідження історичних фактів виявляє, що Свідки Єгови не тільки відмовлялись надівати військові мундири і служити у війську, але впродовж останнього півстоліття й більше вони також відмовлялись нести нестройову службу або виконувати якісь інші види роботи взамін військової служби. Чому? Тому що вони навчились Божих вимог, а тоді особисто прийняли рішення на основі власного сумління. Ніхто не наказує їм, що потрібно робити. І вони не перешкоджають іншим людям робити особистий вибір. Але коли перед Свідками Єгови ставлять вимогу пояснити свою позицію, вони відповідають, що, як присвячені Богові люди, вони зобов’язані віддавати свої тіла на служіння йому, а не на службу земним панам, дії яких суперечать Божому наміру (Римл. 6:12—14; 12:1, 2; Михея 4:3).
15. а) Що зносили Свідки Єгови через те, що не були частиною світу? б) Як християнські принципи керують Свідками навіть тоді, коли вони в ув’язненні?
15 Сталось так, як сказав Ісус: «А що ви не зо світу [не є частиною світу, НС]... тому світ вас ненавидить» (Івана 15:19). Багато Свідків Єгови були ув’язнені за відмову порушити християнський нейтралітет. З декотрими поводились дуже жорстоко, навіть убивали їх. Інші продовжували міцно дотримуватися позиції нейтралітету протягом довгих років ув’язнення. У книжці «Цінності й насильство в Освенцімі» (автор Анна Павельчинська, сторінка 89) читаємо: «Усі знали, що жоден Свідок Єгови [у концентраційному таборі] не буде виконувати наказу, який суперечить його релігійному переконанню, або будь-якої дії, направленої проти іншої особи, навіть якщо та особа була душогубом і есесівцем. З другого боку, він виконував будь-який інший вид роботи, навіть найнеприємніший, намагаючись працювати якнайкраще, якщо тільки згідно з його сумлінням це не порушувало його нейтральної позиції».
16. а) Куди прямують всі народи і чого у зв’язку з цим пильно уникають Свідки Єгови? б) Чому бути відокремленим від світу є настільки серйозною справою?
16 Свідки Єгови усвідомлюють, що всі народи прямують «на війну того великого дня Вседержителя Бога» в Армагеддоні. Як об’єднаний народ, слуги Єгови стали по стороні Його Месіанського Царства. Тому вони уважно пильнують, щоб не дозволити комусь хитрощами спонукати їх зайняти позицію проти цього Царства (Об’явл. 16:14, 16; 19:11—21). Вони розуміють серйозність Ісусових слів, що його правдиві послідовники «не є частиною світу». Вони знають, що цей старий світ незабаром минеться і що тільки ті, які вірно виконують Божу волю, залишаться навіки (1 Ів. 2:15—17).
Повторення пройденого
● Як Ісус пояснив, що означає «не бути частиною світу»?
● Що свідчить про ставлення ранніх християн до 1) духу світу? 2) світських правителів та сплати податків? 3) військової служби?
● Яким чином Свідки Єгови сьогодні доводять свій християнський нейтралітет?