Розділ 3

Фальшивий друг Біблії

У цьому розділі ми розглянемо головну причину того, чому багато людей у нехристиянських країнах не сприймає Біблію як Боже Слово. Як показує історія, християнський світ узяв на себе роль охоронця Біблії, заявляючи про свою пошану до неї. Проте з релігійними організаціями християнського світу асоціюються одні з найжахливіших подій в історії — від середньовічних хрестових походів і погромів до Голокосту наших днів. Але чи можна вважати поведінку людей, які належать до християнського світу, достатньо вагомою причиною, щоб відкидати Біблію? Річ у тім, що християнський світ виявився фальшивим другом Біблії. І коли в IV столітті він повстав на світовій арені, боротьба Біблії за існування аж ніяк не припинилась.

1, 2. (Разом зі вступом). а) Чому багато людей не сприймає Біблію як Боже Слово? б) Яка гідна похвали праця виконувалася протягом I—II століть і яка небезпека почала зароджуватися?

НАПИСАННЯ Біблії було завершено наприкінці I століття. Відтоді головну роль у переписуванні й розповсюдженні повної Біблії відігравали християни. Разом з тим вони перекладали її мовами, найпоширенішими в їхні дні. Тимчасом як християнський збір виконував цю гідну похвали працю, почало формуватися те, що згодом виявилось украй небезпечним для збереження Біблії.

² Такий розвиток подій передрікався в самій Біблії. Якось Ісус розповів притчу про чоловіка, котрий посіяв на полі добре насіння пшениці. Але «поки люди спали», ворог посіяв насіння бур’янів. Обидва види насіння дали сходи. Бур’яни так розрослися, що певний час за ними не було видно пшениці. Цією притчею Ісус показав, що плодом його праці будуть правдиві християни, а після його смерті в збір проникнуть фальшиві християни. І зрештою буде важко відрізнити справжніх від фальшивих (Матвія 13:24—30, 36—43).

3. Як, за словами апостола Петра, мали впливати на довіру людей до Біблії уподібнені до бур’янів «християни»?

³ Апостол Петро прямо попередив про те, як ці уподібнені до бур’янів «християни» впливатимуть на ставлення людей до християнства і Біблії. Він застеріг: «Серед вас з’являться лжевчителі. Власне вони потай впровадять згубне сектантство та зречуться навіть власника, який купив їх, і цим стягнуть на себе самих швидке знищення. Крім того, багато хто наслідуватиме розгнуздану поведінку таких людей, і через них говоритимуть зневажливо про дорогу правди» (2 Петра 2:1, 2).

4. Як пророцтва Ісуса і Петра сповнялись уже в I столітті?

⁴ Пророцтва Ісуса і Петра сповнялись уже в I столітті. Честолюбні люди проникли в християнський збір і почали сіяти незгоди (2 Тимофія 2:16—18; 2 Петра 2:21, 22; 3 Івана 9, 10). Упродовж наступних двох століть біблійна правда змішувалася з грецькою філософією, і чимало людей помилково стали приймати язичницькі вчення за біблійну правду.

5. Як змінився статус «християнства» на початку IV століття?

⁵ У IV столітті «християнство» стало державною релігією Римської імперії. Але це «християнство» дуже відрізнялось від релігії, яку проповідував Ісус Христос. На той час «бур’яни» буйно розрослись, як і передрікав Ісус. Однак можна не сумніватися, що й тоді були ті, хто представляв правдиве християнство і намагався дотримуватись Біблії як Божого натхненого Слова (Матвія 28:19, 20).

Протидія перекладу Біблії

6. Коли почало формуватися християнство, яке ми знаємо сьогодні, і в чому полягала одна з його відмінностей від християнства, що ґрунтується на Біблії?

⁶ Християнство в такому вигляді, як ми його знаємо сьогодні, почало формуватися саме за днів Константина. Відтоді спотворена форма християнства, яка на той час уже міцно вкоренилась, перестала бути просто релігією. Вона злилася з державою, а її провідники відігравали важливу роль у політиці. Згодом відступницька церква почала використовувати свій політичний вплив так, що це повністю суперечило принципам правдивого християнства, яке ґрунтувалося на Біблії. У результаті з’явилася ще одна загроза для Біблії. Яка саме?

7, 8. Коли і чому папа виступив проти перекладу Біблії?

⁷ Коли латинська мова вийшла з ужитку, виникла потреба в нових перекладах Біблії. Але католицька церква більше не була зацікавлена в цьому. У 1079 році Вратислав, який згодом став королем Богемії, попросив у папи Григорія VII дозвіл на переклад Біблії мовою своїх підданих. Папа відмовив йому. Він заявив: «Ті, хто часто роздумує над цим, розуміють, що небезпідставно Всемогутньому Богові вгодно, щоб деякі місця святого письма залишались таємницею. Інакше, якби воно було зрозумілим для всіх, то, можливо, його не дуже цінували б і не шанували б або ж малоосвічені люди могли б його неправильно розуміти, і це доводило б до помилок»¹.

⁸ Папа хотів, щоб Біблія залишалась латинською мовою, яка на той час була вже мертвою. Біблію не можна було перекладати мовами простих людей, і її зміст мав залишатись «таємницею»a. Латинську Вульгату Ієроніма, створену в V столітті з метою зробити Біблію доступною для всіх, тепер використовували для приховування її змісту від людей.

9, 10. а) Як росла протидія перекладу Біблії з боку католицької церкви? б) З якою метою церква протидіяла перекладу Біблії?

⁹ В епоху середньовіччя церква дедалі сильніше протидіяла перекладу Біблії іншими мовами. У 1199 році папа Інокентій III написав настільки гнівного листа архієпископу Метца (Німеччина), що той попалив усі Біблії німецькою мовою, котрі тільки міг знайти ³. У 1229 році собор у Тулузі (Франція) видав указ, який забороняв «мирянам» володіти Біблією, перекладеною на загальнопоширену мову ⁴. У 1233 році провінційний собор у Таррагоні (Іспанія) наказав зібрати й спалити всі примірники «Старого чи Нового Завіту»⁵. У 1407 році собор духівництва, скликаний в Оксфорді (Англія) архієпископом Томасом Арунделом, категорично заборонив перекладати Біблію англійською чи будь-якою іншою мовою ⁶. А 1431 року (також в Англії) велльський єпископ Стаффорд заборонив не лише перекладати Біблію англійською мовою, але й володіти такими перекладами ⁷.

¹⁰ Ці представники церковної влади не прагнули знищити Біблію, а хотіли зробити з неї свого роду релікт і залишити її тією мовою, якою мало хто міг читати. Таким чином вони старалися запобігти тому, що загрожувало їхній владі, і прикривалися при цьому боротьбою з єрессю. Якби їм це вдалося, то Біблія виклика́ла б до себе лише академічний інтерес. Вона не справляла б практично жодного впливу на життя звичайних людей.

Захисники Біблії

11. Що сталося, коли Хуліан Ернандес таємно перевіз до Іспанії Біблії рідною мовою?

¹¹ На щастя, чимало щирих людей не слухалося цих наказів. Але такий непослух був небезпечний. Мати Біблію вважалося злочином, і дехто за це дуже постраждав. Розгляньмо приклад іспанця на ім’я Хуліан Ернандес. Згідно з книжкою Джона Фокса «Історія християнського мучеництва», Хуліан «взявся перевезти з Німеччини у свою країну велику партію Біблій у бочках з-під рейнського вина». Зраджений, він потрапив у руки католицької інквізиції. А тих, кому ці Біблії призначалися, «катували без розбору, і потім більшості з них присудили різні покарання. Хуліана спалили, двадцять осіб засмажили на рожні, кількох засудили на довічне ув’язнення, декого публічно відшмагали батогом, багатьох відправили на галери»⁸.

12. Звідки відомо, що релігійні провідники середньовіччя не були представниками християнства, котре ґрунтується на Біблії?

¹² Яке кричуще зловживання владою! Безперечно, ці релігійні провідники аж ніяк не були представниками християнства, що ґрунтується на Біблії! У самій Біблії виявлено, до кого вони належали: «Діти Бога і діти Диявола пізнаються ось по чому: кожен, хто не ходить у праведності,— не від Бога, як і той, хто не любить свого брата. Бо саме таку звістку ви чули від початку, що ми повинні любити одні одних, не як Каїн, котрий був від Злого і вбив свого брата» (1 Івана 3:10—12).

13, 14. а) Який вражаючий факт, пов’язаний з Біблією в епоху середньовіччя, свідчить про те, що вона походить від Бога? б) Що змінилося в Європі, якщо говорити про Біблію?

¹³ Справді вражає, що чоловіки й жінки були готові наразити себе на жахливу небезпеку заради того, щоб мати Біблію! І число таких людей зростало аж до наших днів. Завдяки Біблії люди розвивають глибоку відданість Богові, вони готові терпеливо зносити страждання і покірливо йти на страшну смерть, не прагнучи помсти для своїх катів. Усе це переконливо свідчить, що Біблія насправді є Словом Бога (1 Петра 2:21).

¹⁴ Після того як у XVI столітті протестанти повстали проти влади католицької церкви, їй самій довелося створити переклади Біблії загальнопоширеними європейськими мовами. Але навіть тоді Біблію пов’язували скоріше з протестантизмом, ніж з католицизмом. Католицький священик Едвард К’юба написав: «Слід визнати, що одним з найбільш трагічних наслідків протестантської Реформації було те, що католики перестали цікавитися Біблією. Хоча Біблію ніколи не забували повністю, для більшості католиків вона стала закритою книгою»⁹.

«Вища» критика

15, 16. Чому можна сказати, що протестантизм також протидіяв Біблії?

¹⁵ Однак протестантські церкви також винні в тому, що протидіяли Біблії. З бігом часу деякі протестантські вчені розпочали інший, інтелектуальний, напад на цю книгу. Протягом XVIII​—​XIX століть вони розробили метод вивчення Біблії, відомий як «вища» критика. Прихильники цього методу стверджували, що велика частина Біблії складається з легенд і міфів. Дехто навіть заперечував існування Ісуса Христа. Ці протестантські вчені називали Біблію не Божим Словом, а словом людини, до того ж дуже заплутаним.

¹⁶ Хоча найбільш крайні з цих поглядів уже відкинуто, так звану вищу критику все ще викладають у семінаріях. А від протестантських священиків нерідко можна почути, що вони не визнають деякі великі уривки біблійного тексту. Так в одній австралійській газеті було наведено слова англіканського священика, який заявив, що записана в Біблії інформація в багатьох випадках «просто неправильна. Деякі історичні дані неправильні. Певні факти явно підтасовані». Таке мислення є плодом «вищої» критики.

«Говоритимуть зневажливо»

17, 18. Як поведінка християнського світу стягнула ганьбу на Біблію?

¹⁷ Проте саме поведінка тих, хто належав до християнського світу, була, мабуть, найбільшою перешкодою, яка заважала людям сприймати Біблію як Боже Слово. Християнський світ стверджує, що живе за Біблією, але своєю поведінкою стягає велику ганьбу на Біблію і на саме поняття «християнин». Апостол Петро передрікав, що про дорогу правди «говоритимуть зневажливо», і його слова сповнились (2 Петра 2:2).

¹⁸ Наприклад, у той самий час, як церква забороняла перекладати Біблію, папа організовував великі воєнні кампанії проти мусульман на Близькому Сході. Їх називали «священними» хрестовими походами, хоча в них не було нічого священного. Перший — названий «походом бідноти» — показав, чого можна було сподіватися від подальших. Перед тим як покинути Європу, некероване військо, підбурене проповідниками, напало на євреїв у Німеччині, винищуючи їх в одному місті за іншим. Чому? Історик Ганс Ебергард Майєр говорить: «Аргумент, що євреї — вороги Христа і тому заслуговують на покарання, був жалюгідною спробою приховати справжню спонуку — жадобу»¹⁰.

19—21. Як Тридцятилітня війна, а також діяльність європейських місіонерів і колоніальна експансія стягували ганьбу на Біблію?

¹⁹ Повстання протестантів у XVI столітті позбавило католицизм влади в багатьох країнах Європи. У результаті спалахнула Тридцятилітня війна (1618—1648), яку в книжці «Всесвітня історія» названо «однією з найжахливіших воєн в історії Європи». Якою була головна причина війни? «Ненависть католиків до протестантів, а протестантів до католиків»¹¹.

²⁰ На той час християнський світ почав поширюватися за межі Європи, приносячи «християнську» культуру в інші куточки землі. Це була збройна експансія, яка відзначалася жорстокістю і пожадливістю її учасників. Іспанські конкістадори швидко знищили тубільну культуру на обох Американських континентах. В одній книжці з історії зазначається: «Іспанські завойовники зруйнували місцеву культуру, не насадивши європейську. Основним, що тягнуло їх у Новий Світ, була жадоба золота»¹².

²¹ З Європи на інші континенти вирушили також протестантські місіонери. Одним з результатів їхньої праці стало розширення колоніальних володінь. Сьогодні багато хто вважає, що діяльність протестантських місіонерів «нерідко слугувала прикриттям для того, щоб мати владу над людьми, а також виправданням цьому. Взаємозв’язок між місією, технологією та імперіалізмом добре відомий»¹³.

22. Як християнський світ стягнув ганьбу на християнство у XX столітті?

²² Тісний зв’язок між релігіями християнського світу й державою існує і в наші дні. Дві світові війни велися переважно «християнськими» народами. З обох сторін священнослужителі закликали молодих чоловіків воювати й убивати ворогів, які часто належали до тієї самої релігії, що й вони. У книжці «Якщо церкви прагнуть миру у світі» сказано: «Звичайно, [церквам] не робить честі те, що сьогоднішня воєнна система розрослась і спричинила найбільше спустошення в державах, відданих християнству»¹⁴.

Боже Слово збереглося

23. Як історія християнського світу доводить, що Біблія є Божим Словом?

²³ Ми переглянули довгу сумну історію християнського світу, щоб наголосити два факти. По-перше, ці події відбувалися на сповнення пророцтв, записаних у Біблії. У ній передрікалося, що багато людей, які називатимуть себе християнами, стягнуть ганьбу на Біблію і християнство. Те, що так і сталося, свідчить про правдивість Біблії. А втім, не слід забувати, що поведінка людей, які належать до християнського світу, не має нічого спільного з християнством, що ґрунтується на Біблії.

24. Що вирізняє правдивих християн і водночас викриває християнський світ?

²⁴ Сам Ісус Христос пояснив, чим мають вирізнятися правдиві християни: «По тому всі розпізнають, що ви мої учні, коли між вами буде любов» (Івана 13:35). Далі Ісус сказав: «Вони, як і я, не належать світу» (Івана 17:16). З обох цих поглядів християнський світ показує, що не має нічого спільного з християнством, яке ґрунтується на Біблії. Він видає себе за друга Біблії, але цей друг явно фальшивий.

25. Чому Біблія змогла «пережити» всі лиха і збереглася до наших днів?

²⁵ По-друге, Біблія збереглася до наших днів і все ще справляє позитивний вплив на життя багатьох людей. Такий факт справді вражає, адже християнський світ у цілому дуже перешкоджав цьому. Перекладу Біблії запекло протидіяли. Вона зазнавала нападів з боку вчених-модерністів. Фальшивий друг Біблії — християнський світ — стягував на неї ганьбу своєю нехристиянською поведінкою. Біблія все це «пережила». Чому? Тому що вона не така, як усі інші книжки. Біблія не може зникнути. Вона є Божим Словом, і в ній говориться: «Трава засихає, а квітка зів’яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!» (Ісаї 40:8).

[Примітки]

[Вставка на сторінці 34]

Основні протестантські церкви брали участь в інтелектуальному нападі на Біблію.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Історія християнського світу бере свій початок з того часу, як Константин легалізував «християнство» своїх днів.

[Ілюстрації на сторінці 29]

Папи Григорій VII та Інокентій III були видатними фігурами в боротьбі католицької церкви проти перекладання Біблії загальнопоширеними мовами.

[Ілюстрація на сторінці 33]

Жахлива поведінка людей, які належали до християнського світу, спонукала багатьох засумніватися в тому, що Біблія — справді Боже Слово.

[Ілюстрація на сторінці 35]

Російські солдати часів Першої світової війни схилили коліна перед іконою, перш ніж іти вбивати інших «християн».