Розділ 5

Що робити, коли хтось з батьків знову одружується?

«День, коли тато одружився з Ритою, став найгіршим днем мого життя,— пригадує Шон.— Я не тямив себе від люті. Злився на тата, що він зрадив маму. Злився на маму, бо вона вступила на юридичний факультет і лишила нас самих. Злився на двох шмаркачів, Ритиних дітей, які мали поселитися в нас удома... Але більше всього я злився на Риту... Я ненавидів її. А оскільки знав, що ненавидіти неправильно, то злився ще й на себе» (Лінда Крейвен, «Сім’ї з нерідними батьками. Нові способи досягти гармонії», англ.).

НОВИЙ шлюб одного з батьків руйнує твою надію на те, що тато і мама колись знову будуть разом. Зазвичай, з’являється розгубленість, ревнощі та відчуття, ніби тебе зрадили.

Повторний шлюб сприймається особливо болісно, якщо його укладають невдовзі після смерті батька чи матері. «Коли мама померла, я дуже озлобилась,— зізнається 16-річна Мирослава.— Я вважала, що батькова наречена претендує на місце, яке належало лише моїй мамі, тому все робила їй на зло». Дитині навіть може здаватися, що вона зрадить рідного батька чи матір, якщо почне любити вітчима або мачуху.

Отже не дивно, що душевний біль штовхає багатьох молодих людей на нерозсудливі вчинки. Дехто навіть починає виношувати плани, як розбити нову сім’ю тата або мами. Але пам’ятай, що подружні партнери обіцяють перед Богом бути вірними одне одному. «Тож, що Бог спарував,— людина нехай не розлучує!» (Матвія 19:6). Навіть якщо тобі вдасться розлучити їх, це не об’єднає твоїх рідних батьків.

Також немудро постійно воювати з вітчимом або мачухою. У Приповістей 11:29 дається таке застереження: «Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде», тобто нічого не досягне. П’ятнадцятирічна Уляна дуже не любила мачухи і тому постійно сварилася з нею. Як все це закінчилося? Мачуха поставила батька Уляни перед вибором — або вона, або його дочка. Уляні довелося переїхати до своєї матері, яка також вже одружилася вдруге.

Тобі допоможе любов

Що допоможе тобі знайти спільну мову з вітчимом або мачухою? Ґрунтована на принципах любов, яка описується в 1 Коринтян 13:4—8.

Любов «не шукає тільки свого». Це означає ‘не шукати для себе користі, лише — для другого’ (1 Коринтян 10:24, Хом.). Чи варто обурюватися, якщо батькові чи матері бракує сімейного тепла і вони вирішили створити нову сім’ю?

Любов «не заздрить». Часто діти не хочуть ділити ще з кимсь любов своїх батьків. Але не треба боятися, що тато чи мама перестануть тебе любити, адже любов може поширюватися на багатьох. (Порівняй 2 Коринтян 6:11—13). Батько або матір будуть так само любити тебе, навіть тоді, коли покохають нового подружнього партнера. А чи ти полюбиш вітчима або мачуху? Це в жодному разі не буде зрадою стосовно покійного батька чи матері.

Любов «не поводиться нечемно [«непристойно», НС]». Життя під одним дахом із зведеними братами або сестрами може загрожувати моральній чистоті. За певними даними, в кожній четвертій сім’ї, утвореній внаслідок повторного шлюбу, мають місце незаконні статеві стосунки.

Коли матір Віктора знову вийшла заміж, у нього з’явилося четверо названих сестер підліткового віку. Він говорить: «Я заборонив собі думати про секс». Також треба уникати неналежної фамільярності й не провокувати сексуальних бажань своїм одягом і поведінкою (Колосян 3:5).

Любов «усе зносить... усе терпить». Іноді тобі може здаватися, що біль ніколи не мине. Марина каже: «Вдома я почувалася зайвою. Я навіть сказала мамі, що ліпше б вона мене не народжувала». Марина збунтувалася і втекла з дому! Однак тепер вона говорить: «Ліпше терпіти». Якщо ти навчишся терпіти, то озлобленість, збентеження та біль з часом зникнуть.

«Ти мені не мати (батько)!»

Коритися нерідним батькам досить нелегко, тож коли вони просять тебе щось зробити, тобі, мабуть, хочеться випалити: «Ти мені не мати (батько)!» Але згадай принцип, записаний в 1 Коринтян 14:20 (Дерк.): «Розумом будьте повнолітніми».

Один із способів показати, що ти ‘повнолітній розумом’,— це визнати, що названі батьки мають право тебе дисциплінувати. Вони виконують батьківські обов’язки і тому заслуговують твоєї поваги (Приповістей 1:8; Ефесян 6:1—4). У Біблії розповідається, що коли в Естер померли батьки, її удочерив Мордехай. Хоча він не був їй рідним батьком, однак міг ‘наказувати їй’, і вона корилася йому, навіть коли була дорослою! (Естер 2:7, 15, 17, 20). Здебільшого вітчим або мачуха вдаються до виховних заходів, оскільки люблять тебе (Приповістей 13:24).

І все ж час від часу в тебе будуть підстави для нарікання. Тоді покажи, що ти ‘повнолітній’, і послухайся поради з Колосян 3:13: «Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження».

Навчись ділитися і поступатися

Коли 15-річна Яна жила тільки з мамою, у неї була власна кімната і багато дорогого одягу. Але все змінилося після того, як мати знову вийшла заміж і дітей в сім’ї стало четверо. «Тепер у мене немає навіть власної кімнати,— скаржиться вона.— До того ж доводиться всім ділитися».

Також, можливо, ти перестав бути найстаршою або єдиною дитиною в сім’ї. Наприклад, син довгий час виконував обов’язки господаря дому, а тепер цю роль взяв на себе вітчим. Або дочка з мамою були як сестри і навіть спали в одній кімнаті, а тепер в сім’ї з’явився чоловік і дочка почуває себе відкинутою.

«Ваша лагідність [«розсудливість», НС] хай буде відома всім людям»,— радить Біблія (Филип’ян 4:5). Слово, яке вживається в оригіналі, означає «поступливість» і стосується людини, яка не наполягає на своїх законних правах. Тож будь поступливим і йди на компроміс. Спробуй якомога ліпше пристосуватися до нових обставин і не живи минулим (Екклезіяста 7:10). Охоче ділися всім із зведеними братами та сестрами і не стався до них як до чужих (1 Тимофія 6:18). Чим швидше ти почнеш вважати їх рідними, тим швидше ви станете друзями. А що стосується нового господаря дому, то не злися на нього. Тішся тим, що він з вами і допомагає нести тягар домашніх обов’язків.

Як зносити неоднакове ставлення

Після того як одна дівчина визнала, що вітчим любить її, вона додала: «Але до нас він ставиться інакше, ніж до своїх дітей такого ж віку. З нами поводиться суворіше, більше вимагає і виявляє менше розуміння... Це дуже образливо».

Зрозумій, що переважно вітчим або мачуха не відчувають до нерідної дитини такої ж любові, як до своєї. І це залежить не стільки від кровних уз, як від прожитих разом років. Зрештою, навіть рідні батьки можуть любити одну дитину більше, ніж іншу (Буття 37:3). А втім, однакове і справедливе ставлення — це не те саме. Кожен має свій характер і свої потреби. Тож не варто перейматися тим, чи ставляться до тебе так само, як до інших. Радше подумай, чи названі батьки задовольняють твої потреби. Якщо ти вважаєш, що ні, то поговори з ними про це.

Суперечки можуть виникати також через зведених братів і сестер. Ніколи не забувай, що і їм важко пристосуватися до життя в сім’ї з названим батьком чи матір’ю. Можливо, вони зляться на тебе за те, що ти «вліз» в їхню сім’ю. Тому стався до них якомога привітніше. Якщо вони грубо поводяться і принижують тебе, ‘перемагай зло добром’ (Римлян 12:21). До того ж час від часу навіть рідні брати і сестри конфліктують між собою. (Дивись розділ 6).

Терпеливість винагороджується!

«Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!» (Екклезіяста 7:8). Зазвичай мусить пройти кілька років, аж поки між членами зведеної сім’ї зав’яжуться теплі взаємини. Лише тоді люди з різними звичками і характерами пристосуються одне до одного. Тож будь терпеливим! Не сподівайся, що тебе моментально полюблять або що ваша сім’я відразу стане дружною і міцною.

Коли мати Володимира знову вийшла заміж, то в новій родині йому було, м’яко кажучи, незатишно. Його матір мала четверо дітей, а чоловік, за якого вона вийшла заміж,— троє. «Ми билися, сварилися, ображали одне одного і просто псували собі нерви»,— написав Володя. Як сталося, що їхні стосунки врешті-решт поліпшилися? «Вирішуючи свої проблеми, ми почали застосовувати біблійні принципи. Проблеми зникли не відразу, але з бігом часу і завдяки плодам Божого духу все стало на свої місця» (Галатів 5:22, 23).

Застосування біблійних принципів у сім’ях з нерідними батьками дійсно приносить добрі результати. І це видно з інтерв’ю, яке ми взяли у кількох підлітків.

Молодь в щасливих сім’ях з нерідними батьками.

Кореспондент. Чому ти не бунтувався, коли тебе карав вітчим?

Любомир. Моя мама і вітчим ніколи мене не карали, не узгодивши це між собою. Коли я щось накоїв, вони разом вирішували, карати мене чи ні, тож коли мені перепадало, я знав, що це від них обох.

Леся. Спочатку мені було важко не бунтуватися, я відразу кидала: «Яке ти маєш право мені вказувати?» Але потім пригадувала собі, що Біблія наказує ‘шанувати свого батька і матір’. Адже Бог вважає його моїм батьком, хоча він мені нерідний.

Христина. Я знала, що мамі буде дуже боляче, якщо я озлоблююся на людину, яку вона любить.

Кореспондент. Що посприяло доброму обміну думками?

Любомир. Треба цікавитися тим, що робить твій вітчим чи мачуха. Я допомагав своєму вітчиму по роботі. Коли ми працювали разом, то багато розмовляли. Це допомогло мені зрозуміти його погляди. А деколи ми сідали і просто собі розмовляли.

Валерія. Я проводила з мачухою багато часу і почала по-справжньому її розуміти. Ми стали найближчими подругами.

Христина. Після смерті батька минув лише рік, коли мама знову вийшла заміж. Я не сприймала вітчима, бо не хотіла, щоб він зайняв місце мого батька. Я молилася до Бога, щоб він допоміг мені змиритися зі смертю батька і зблизитися з вітчимом. Я молилася, молилася і молилася. І Єгова відповів на мої молитви.

Кореспондент. Що ти робив, аби ваші стосунки стали теплішими?

Валерія. Деколи я просила мачуху піти зі мною на концерт. Або ж коли я звідкись поверталася, то обов’язково купувала їй квіти, вазочку чи іншу дрібничку, аби показати, що думаю про неї. Вона справді була вдячна.

Сергій. Треба знайти спільні інтереси. Спочатку мене пов’язувало з вітчимом тільки те, що він одружився з моєю матір’ю і що ми жили під одним дахом. Але потім, як і він, я почав цікавитися Біблією і це мені найбільше допомогло. Я зблизився з Єговою, а також з вітчимом. Тепер у нас справді є щось спільне!

Кореспондент. Яку користь тобі принесло те, що маєш обох батьків?

Христина. Коли я жила лише з мамою, то була бунтівною і розпещеною. Все завжди мало бути по-моєму. Тепер я навчилася зважати на інших і стала не такою самолюбною.

Любомир. Вітчим допоміг мені зрозуміти, яким має бути справжній чоловік. Він багато чого мене навчив і показав, як працювати своїми руками. У тяжкі хвилини він завжди був поряд. Він найліпший батько в світі.

Запитання для обговорення

◻ Які почуття виникають у багатьох підлітків, коли хтось з їхніх батьків знову одружується? Чому?

◻ Як християнська любов допоможе підлітку подолати в собі негативні емоції?

◻ Чи обов’язково приймати картання від мачухи або вітчима?

◻ Чому важливо вміти поступатися й ділитися?

◻ Чи слід сподіватися, що до тебе будуть ставитися так само, як до зведених братів і сестер? Що робити, коли, на твою думку, до тебе ставляться несправедливо?

◻ Як налагодити стосунки з вітчимом чи мачухою?

[Вставка на сторінці 45]

«Я вважала, що батькова наречена претендує на місце, яке належало лише моїй мамі, тому все робила їй на зло».

[Ілюстрація на сторінці 43]

Повторний шлюб когось з батьків може викликати у дитини розгубленість, обурення та ревнощі.

[Ілюстрація на сторінці 46]

Діти часто ігнорують вимоги нерідних батьків.