Індивідуальні проблеми сімей з названими батьками

ЩАСЛИВІ СІМ’Ї З НАЗВАНИМИ БАТЬКАМИ МОЖУТЬ ІСНУВАТИ! ЯК?

У багатьох країнах світу сім’ї з назва́ними батьками стають чимось типовим. Але ці сім’ї мають особливі проблеми. Найважчим, звичайно, є виховування дітей. А втім, у двох наступних статтях спробуємо показати, що таки можна успішно виховувати дітей в сім’ї з названими батьками.

СКЛАЛОСЯ ТАК, ЩО СЛОВА ВІТЧИМ І МАЧУХА НАБУЛИ НЕДОБРОЇ СЛАВИ. КОЛИ МИ БУЛИ дітьми, багато з нас чули казку про Попелюшку — дівчину, над якою дуже знущалась жорстока мачуха. Діти в Європі також знають казку про «Білосніжку й сімох гномів». Мачуха Білосніжки виявилася злою відьмою!

Чи такі казки сприяють набуттю правильного погляду на сім’ї з названими батьками? Чи всі вітчими й мачухи справді такі погані? Ні. Більшість із них бажають тільки найліпшого для дітей, які стають їхніми завдяки шлюбу. Але вони наштовхуються на деякі важкі проблеми, притаманні сім’ям з названими батьками.

Проблеми виховання дітей

Причиною розвалу першого подружжя часто є незрілість партнерів. У другому подружжі загострення в стосунках може виклика́тися ставленням до дітей. Декотрі звіти виявляють, що більше як 4 з 10 змішаних сімей закінчуються розлученням упродовж перших п’яти років.

Повторно одружені можуть не розуміти емоційного замішання, конфліктів, пов’язаних з вірністю, почуття ревнощів та образи, що виникають у пасинків і падчерок з прибуттям вітчима або мачухи. Ці діти можуть думати, що вітчим або мачуха забирає від них любов їхнього рідного батька чи матері. Крім того, рідному батькові чи матері, покинутій партнером, часом важко зрозуміти, якою мірою діти прив’язані до їхнього колишнього партнера. Один хлопець постарався описати добрі стосунки зі своїм біологічним батьком, говорячи: «Мамо, я знаю, що тато погано обходився з тобою, але він був добрий до мене!» Хоча такі вислови є щирими, вони можуть викликати в матері гірке почуття обра́зи до батька дитини.

Один вітчим визнає: «Я насправді не був готовий до всіх проблем, пов’язаних з вихованням нерідних дітей. Потрапивши в цю ситуацію, я вважав, що, одружившись з їхньою мамою, став для них батьком. Це здавалося простіше простого! Я не розумів прив’язаності дітей до їхнього біологічного батька й наробив багато помилок».

Натягнутість у стосунках може виникнути, зокрема, з приводу вживання виховних заходів. Дітей слід виховувати в такий спосіб, щоб це свідчило про любов, однак вони часто бунтуються проти виховних заходів, навіть якщо картає рідний батько чи матір. Наскільки ж важче воно сприймається від вітчима чи мачухи! Зазвичай, коли вони вживають виховні заходи, нерідна дитина може сказати щось на зразок: «Ти не мій батько!» Як же можуть пригнічувати такі слова вітчима (чи мачуху), що має добрі наміри!

Чи можна успішно виховувати дітей у змішаній сім’ї? Чи вітчим або мачуха можуть відігравати позитивну роль у створенні благополучної сім’ї з названими батьками? Відповідь на ці запитання буде позитивна, якщо всі в сім’ї тримаються порад з Божого натхненого Слова, Біблії.

[Ілюстрація на сторінці 3]

«Ти не мій батько!»