За́пал

ЗАПАЛ пожвавлює промову. Хоч інформативність матеріалу — це важливий чинник, увагу слухачів допомагає полонити саме жвава, енергійна манера викладу. Говорити з запалом можна навчитись незалежно від особливостей твоєї вдачі та культури, в якій тебе виховували.

Говори з почуттям. У розмові з самарянкою Ісус сказав, що люди мусять поклонятися Єгові «в дусі та в правді» (Ів. 4:24). Спонукою у їхньому поклонінні має бути вдячне серце, а підґрунтям — правда з Божого Слова. Якщо людину проймає така глибока вдячність, це віддзеркалюється в її мовленні. Вона горить бажанням розповісти іншим про зичливі дари Єгови. Справжні почуття такої людини видно у її голосі, міміці та жестах.

Чому ж тоді деколи бракує запалу мовцю, котрий любить Єгову і впевнений у своїх словах? Тут не вистачить просто підготувати текст виступу. Оратор повинен цілковито пройнятися своєю темою, вкласти у неї всі свої емоції. Припустімо, йому доручили виголосити промову про викупну жертву Ісуса Христа. Думки мовця мають бути насичені не тільки сухими подробицями, а й глибокою вдячністю за те, наскільки значуща Ісусова жертва як для нього, так і для слухачів. Оратор мусить пам’ятати, наскільки він особисто вдячний Богу Єгові та Ісусу Христу за цей чудовий дар. Йому слід думати про величну перспективу, яку ця жертва відкриває перед людством — вічне життя у щасті й досконалому здоров’ї на відновленій райській землі! Як бачиш, мовець повинен вкласти у виступ ціле своє серце.

У Біблії сказано, що ізраїльський учитель та переписувач Ездра «приготував своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі» (Езд. 7:10). Якщо йти за його прикладом і готувати не тільки інформацію, але й своє серце, тоді наші слова будуть правдивим відображенням наших почуттів. Така сердечна манера може неабияк допомогти слухачам розвинути справжню любов до правди.

Думай про слухачів. Щоб говорити із запалом, украй важливо бути впевненим, що слухачам потрібні твої слова. Це означає, що підготовку не слід зводити до нагромадження цікавої інформації. Належить ще й просити в Єгови вміння так викласти матеріал, щоб він приніс слухачам пожиток (Пс. 32:8; Матв. 7:7, 8). Обмірковуй, чому присутнім потрібно почути твій матеріал, яку користь він принесе їм та як його виголосити, щоб слухачі усвідомили його цінність.

Працюй над матеріалом доти, доки у ньому не буде того, що хвилюватиме передусім тебе. Сам матеріал необов’язково має бути новим, але новим може бути підхід до нього. Тож якщо підготоване тобою справді допоможе слухачам зміцнити стосунки з Єговою, поглибити вдячність за його дари, успішно зносити життєві труднощі у цій старій системі або підвищити ефективність служіння — у тебе є всі підстави промовляти із запалом.

А що, коли тобі доручили читати вголос перед іншими? Щоб робити це з натхненням, замало безпомилкової вимови і здатності правильно групувати слова. Насамперед ґрунтовно ознайомся з матеріалом. Якщо це уривок з Біблії, пошукай додаткової інформації на цю тему. Постарайся добре зрозуміти його суть. Поміркуй, чим цей матеріал корисний для тебе і твоїх слухачів, а тоді зачитай його, прагнучи донести їм ці корисні думки.

Може, ти готуєшся до проповідування? Обдумай тему для розмови і проглянь біблійні вірші, які плануєш використати. Поміркуй, що хвилює місцевих мешканців. Про що тепер повідомляють у новинах? Які проблеми дошкуляють людям? Коли ти підготований і здатен показати у Божому Слові розв’язання проблем, що їх турбують, тебе охоплює палке прагнення поділитися цією інформацією, і запал виникає сам по собі.

Виявляй запал жвавим викладом. Найвиразніше запал виявляється у жвавості викладу. Внутрішнє піднесення має віддзеркалюватись у тебе на обличчі. Говорити слід упевнено, але без категоричності.

Будь зрівноваженим. Декотрі схильні пройматися радісним хвилюванням з будь-якого приводу. Таким особам, можливо, варто пояснити, що зайве пишномовство або надмірна емоційність відвертає увагу слухачів від теми і переносить її на мовця. З другого боку, сором’язливих осіб треба заохочувати до того, щоб вони жвавіше виражали свої почуття.

Запал легко передається іншим. Коли ти маєш добрий контакт зі слухачами і промовляєш з натхненням, вони обов’язково переймуться твоїм настроєм. Аполлос промовляв жваво, тому його називали красномовцем. Якщо ти палатимеш духом, твоя жвавість буде заохочувати до дії також інших (Дії 18:24, 25; Рим. 12:11).

Запал пасує до матеріалу. Уважай, щоб не промовляти з неослабним запалом безперервно. Це лише виснажить слухачів, а заклик до дій пройде повз їхні змучені вуха. Важливо, отже, готувати такий матеріал, який можна виголошувати по-різному. Старайся говорити так, щоб від твоїх слів не віяло байдужістю. Якщо старанно добирати матеріал, тобі буде неважко відчути щире зацікавлення до нього. Усе ж декотрі думки по своїй природі треба виголошувати з більшим запалом, ніж інші, тому їх слід майстерно вплести у тканину цілого виступу.

З особливим запалом потрібно викладати головні думки. Твій виступ повинен містити кульмінаційні моменти, до яких все підводиться. Оскільки ці думки — найістотніші, вони переважно мають заохочувати до дій. Тому, коли ти вже переконав присутніх у слушності сказаного, їм потрібно дати поштовх, показати, чим корисне практичне застосування матеріалу. Твій запал допоможе зворушити серце слухачів. Жвавість викладу не повинна бути награною. Для натхнення мусить бути підстава, і ти знайдеш її у своєму матеріалі.