Головні пункти виділено

ЩО ТАКЕ головні пункти виступу? Це не просто цікаві, побіжно викладені ідеї. Головні пункти — це важливі думки, на висвітлення яких присвячується достатньо часу. Це тези, без яких годі досягнути кінцевої мети виступу.

Мудрий добір і вміле розміщення матеріалу є ключем до успішного виділення головних пунктів. Тематичні пошуки часто дають більше інформації, ніж можна використати у виступі. Як же визначити, що взяти?

По-перше, подумай про своїх слухачів. Чи предмет обговорення їм добре знайомий, чи радше маловідомий? Чи погоджується більшість слухачів з біблійним поглядом на нього, чи, може, дехто налаштований скептично? З якими труднощами вони стикаються у повсякденному житті, коли намагаються застосувати біблійні поради на цю тему? По-друге, неодмінно май виразно окреслену мету, якої хочеш досягти, виступаючи перед тими слухачами. Оцінюй свій матеріал крізь призму цих двох порад і залишай тільки ту інформацію, котра справді відповідає цим вимогам.

Якщо тобі дали простий план, який містить тему та головні пункти, твердо тримайся його. Однак пам’ятай: цінність виступу значно зросте, якщо висвітлювати кожен головний пункт з урахуванням вищенаведених порад. А коли тобі не дали жодного плану, головні пункти можна добирати на власний розсуд.

Матеріал легше виголошувати, коли чітко сформулювати головні пункти і вміло розмістити довідні думки. У такому разі він принесе більше пожитку твоїм слухачам.

Як укладати матеріал. Щоб укласти головну частину виступу, можна користуватися різними методами. Ознайомившись з ними, ти побачиш, що дієвим може виявитися кожен з них. Усе залежить від твоєї мети.

Один з універсальних методів — це тематичний поділ. (Кожний головний пункт потрібен, оскільки поглиблює розуміння теми або допомагає досягнути кінцевої мети виступу). Ще один спосіб — хронологічний виклад. (Наприклад, після опису допотопних подій, можна розповісти про події, що передували знищенню Єрусалима в 70 році н. е., а тоді згадати про події сьогодення). Третій метод — це розташування матеріалу за принципом причини й наслідку. (Матеріал можна викладати в одному з двох напрямків, приміром, почати з теперішньої ситуації, тобто наслідку, а тоді вказати на її причину). Четвертий спосіб — це метод протиставлення. (Можеш протиставити добре поганому або позитивне негативному). Іноді у виступі можна застосувати кілька методів.

Коли члени юдейського Синедріону фальшиво звинуватили Степана, той виголосив яскраву промову, що була побудована за принципом хронологічного викладу. Читаючи Дії 7:2—53, зверни увагу, наскільки цілеспрямовано дібрано думки. Спочатку Степан виразно пояснив слухачам, що переповідає історичні події, правдивість котрих вони не могли заперечити. Потім він показав, що Бог дав порятунок через Йосипа попри те, що його відкинули власні брати. Після цього Степан звернув увагу слухачів на той факт, що євреї не слухались Мойсея — Божого чоловіка. А в кінцевій частині своєї промови Степан підкреслив, що дух, притаманний минулим поколінням євреїв, виявляли і ті, хто спричинився до смерті Ісуса Христа.

Головних пунктів не забагато. Для розкриття будь-якої теми потрібно лише кількох провідних думок. Здебільшого їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Це справедливо завжди — тоді, коли промовляти протягом п’яти, десяти, тридцяти хвилин або ще довше. Старайся не висвітлювати надто багато головних пунктів. З однієї промови слухачі спроможні добре засвоїти лише декілька думок. І чим довший виступ, тим виразнішим і точнішим повинен бути виклад його ключових пунктів.

Обов’язково виділяй вдосталь часу на розкриття головних пунктів, без різниці, скільки їх. Давай слухачам достатньо часу на уважний аналіз кожного провідного пункту, і вони добре засвоять їх усіх.

Виступ повинен звучати легко і просто. Це не завжди залежить від обсягу матеріалу. Якщо чітко згрупувати думки під кількома провідними тезами і висвітлювати їх по черзі, то твій виступ буде легко слухати й важко забути.

Виділяй головні пункти. Якщо ти вдало розмістив свій матеріал, важливість головних пунктів можна легко підкреслити способом викладу.

Основний метод, яким виділяють головний пункт, полягає у тому, щоб викладати доводи, біблійні вірші та іншу інформацію таким способом, який би підсилив провідну думку і привернув до неї увагу слухачів. Усі другорядні тези повинні роз’яснювати, доводити або підкреслювати головну. Не додавай сторонніх думок лише тому, що вони цікаві. Висвітлюючи другорядні довідні пункти, чітко показуй їхній зв’язок з головним. Не залишай цього завдання слухачам. Такий зв’язок можна показувати повтором ключових слів, що передають стрижневу думку, або періодичним повторенням суті самого головного пункту.

Дехто підкреслює головні пункти, наводячи їх перелік. Хоча це один з можливих прийомів, він не повинен заступати ретельного добору та логічного викладу самого матеріалу.

Інший метод — це назвати головний пункт ще перед наведенням довідних аргументів. Тоді ти виділяєш його з-поміж інших думок і допомагаєш слухачам усвідомити цінність подальших слів. Крім того, головний пункт можна додатково підкреслити, якщо узагальнити його суть після повного його розкриття.

У проповідуванні. Вищенаведені принципи стосуються не тільки виступів зі сцени, але й розмов у проповідуванні. Коли готуєшся до служіння, подумай, яка серйозна проблема непокоїть місцевих мешканців. Вибери тему, за допомогою котрої можна показати її біблійне розв’язання. Підбери для розкриття теми два головних пункти. Подумай, якими віршами їх підтвердити. І зрештою, обміркуй, що сказати на початку. Така підготовка дозволяє виявляти потрібну у розмові гнучкість. Крім того, завдяки підготовці ти зможеш сказати те, що запам’ятається співрозмовнику.