Вдале закінчення

ТИ ПРОВІВ ретельні тематичні пошуки, упорядкував матеріал основної частини виступу, а навіть склав цікавий вступ. Проте потрібно ще чогось — вдалого закінчення. Не применшуй його важливості. Сказане останнім пам’ятається найдовше. Якщо кінцівка виступу слабка, то значну долю сили втрачає і матеріал, що передував їй.

Розглянь такий приклад: невдовзі перед смертю Ісус Навин виголосив перед старшими Ізраїлю незабутню промову. Він нагадав їм, як Єгова поводився зі своїми слугами ще від часів Авраама. Чи після цього Ісус Навин просто повторив головне у формі узагальнення? Ні. З глибоким почуттям він закли́кав увесь народ: «Бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді». Прочитай собі кінцівку його виступу, записану в Ісуса Навина 24:14, 15.

Ще одну видатну промову, записану в Дії 2:14—36, виголосив до натовпу в Єрусалимі апостол Петро. Це було на свято П’ятдесятниці у 33 році н. е. Спершу апостол пояснив слухачам, що на їхніх очах сповнюється Йоілове пророцтво про вилиття Божого духу. Потім він показав, як ця подія була пов’язана з месіанськими пророцтвами, записаними у Псалмах, котрі передрікали, що Ісус Христос воскресне, буде піднесений і сяде по Божій правиці. А в кінцевих словах свого виступу Петро чітко виклав суть справи, яка стосувалася всіх присутніх. Він промовив: «Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп’яли ви!» Після цього слухачі запитали: «Що ж ми маємо робити, мужі-браття?» А Петро відказав: «Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа» (Дії 2:37, 38). Того дня правду про Ісуса Христа прийняло близько 3000 глибоко зворушених слухачів.

Слід пам’ятати. Кінцеві фрази виступу повинні мати прямий зв’язок з його темою. Вони мусять бути логічним завершенням головних пунктів. Хоча у закінченні можна повторити окремі ключові слова з теми, необов’язково прямо її називати.

Мета твоїх виступів переважно полягає у тому, щоб заохотити слухачів до дій на підставі викладеного матеріалу. Одна з найголовніших цілей закінчення — показати слухачам, що́ слід робити. Чи ти обміркував, чим твій матеріал буде цінним для слухачів, і чи старанно продумав свою кінцеву мету, коли вибирав тему та головні пункти? Якщо відповідь ствердна, значить, ти добре знаєш, до яких дій прагнеш спонукати присутніх. Тепер потрібно пояснити їм, що́ це за дії і як їх здійснювати.

Закінчення має не тільки показувати, що́ робити, але й містити належну мотивацію. Воно мусить включати вагомі підстави для дій та, якщо можливо, інформувати про корисні результати таких учинків. Якщо останнє речення добре продумане і сформульоване, воно підсилює дієвість цілого виступу.

Пам’ятай, що виступ наближається до кінця. Про це повинні свідчити твої слова. Доречним має бути і темп мовлення. Не слід говорити швидко аж до самого кінця, а тоді зненацька зупинитись. З другого боку, також не варто поступово стишувати голос. Сила голосу мусить бути достатньою, але не надмірною. Кілька останніх речень виступу повинні звучати з нотою завершення. Їх потрібно вимовити завзято та впевнено. Коли тренуєшся вголос, обов’язково прорепетируй кінцівку.

Якої довжини має бути закінчення? Цього неможливо визначити лише за годинником. Кінцівку не слід затягувати. Належну довжину закінчення можна встановити за його впливом на слухачів. Вдале закінчення є завжди простим, прямим та позитивним. Дієвою може бути і дещо довша, ретельно продумана кінцівка, яка містить короткий приклад. Порівняй стисле закінчення цілої книги Екклезіяста (12:13, 14) з кінцівкою набагато коротшої Нагірної проповіді в Матвія 7:24—27.

У проповідуванні. Особлива потреба вдало закінчувати існує в проповідуванні. Якщо старанно готуватися і сердечно цікавитися людьми, можна зробити багато добра. Вищенаведені поради дієві навіть у розмовах з однією особою.

Розмови бувають дуже короткими. Трапляється, що людина зайнята, і твій візит триває всього хвилину. Коли доречно, можеш сказати їй: «Я розумію, що ви зайняті. Але перш ніж я піду, дозвольте мені, будь ласка, поділитися з вами однією підбадьорливою думкою. Біблія каже, що наш Творець має чудовий намір — перетворити Землю на місце, де люди зможуть вічно тішитися життям. Ми теж можемо потрапити в цей Рай, але для цього мусимо дізнатися про Божі вимоги». Інша можливість: просто попросити у співрозмовника дозволу зайти ще раз у зручніший для нього час.

Якщо співрозмовник поводиться різко, а навіть грубо і зрештою уриває розмову, то все одно можна досягнути позитивних результатів. Пам’ятай про поради з Матвія 10:12, 13 та Римлян 12:17, 18. Лагідна відповідь з твоїх уст може змінити думку людини про Свідків Єгови. Це було б чудовим здобутком.

Припустімо, однак, що розмова вдалась. Чому б не повторити людині головної думки, яку, за твоїм задумом, вона мала б запам’ятати? Включи у свої слова і заохочення до дій.

Якщо є нагода продовжити розмову іншого разу, дай співрозмовнику підставу чекати на неї. Постав якесь запитання, скажімо, з книжки «Обговорення на основі Писань» або з публікації, призначеної для домашнього біблійного вивчення. Пам’ятай про свою мету — її визначають Ісусові слова в Матвія 28:19, 20.

Чи проводиш ти домашнє біблійне вивчення? Якщо повторити наприкінці заняття назву теми, учень краще засвоїть пройдене. Добре запам’ятати провідні думки йому допоможуть запитання для повторення, особливо якщо воно відбувається без зайвого поспіху. А щоб учень думав, як застосувати нові знання на практиці, запитуй його, чим вони корисні для нього або як він поділився б ними з кимось іншим (Прип. 4:7).

Пам’ятай: твої кінцеві слова відчутно впливають на дієвість цілої розмови.