«І скажеш до них оце слово»

1. а) Чим подібні Ісус та Єремія? б) Чому в служінні нам потрібно наслідувати Єремію?

У ПРОПОВІДУВАННІ доброї новини ми наслідуємо в першу чергу Ісуса Христа. Цікаво, що в I столітті деяким людям Ісус нагадував пророка Єремію (Матв. 16:13, 14). Подібно до Ісуса, Єремія отримав від Бога наказ проповідувати. Одного разу Бог промовив до нього: «І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь» (Єрем. 13:12, 13; Ів. 12:49). Крім того, в служінні Єремія виявляв такі ж риси, як Ісус.

2. Чому можна сказати, що нашим сучасникам слід зробити такі самі зміни, як юдеям за часів Єремії?

² Але дехто з нас може сказати: «Наше служіння дуже відрізняється від служіння Єремії. Він промовляв до народу, який був присвячений Богові, а ми проповідуємо людям, які здебільшого не знають його». Це справді так. Проте за часів Єремії більшість євреїв стали «безумними» і відвернулися від правдивого Бога. (Прочитай Єремії 5:20—22). Їм слід було змінитися, щоб Єгова схвалював їхнє поклоніння. Те саме стосується і наших сучасників, вважають вони себе християнами чи ні: їм слід навчитися боятись Єгови і стати його правдивими поклонниками. Розгляньмо, як нам, наслідуючи Єремію, служити правдивому Богові і допомагати людям.

ЄГОВА «ДОТОРКНУВСЬ МОЇХ УСТ»

3. Яким жестом Єгова запевнив Єремію у своїй підтримці на початку його служіння і як це вплинуло на пророка?

³ Мабуть, ти пригадуєш, що на початку свого служіння Єремія почув такі слова: «Ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу. Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь» (Єрем. 1:7, 8). Після цього Бог зробив щось несподіване. Єремія розповів: «І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: “Ось Я дав в твої уста слова Мої! Дивись,— Я сьогодні призначив тебе”» (Єрем. 1:9, 10)a. Тоді Єремія зрозумів, що Всемогутній Бог обрав його своїм речником. Маючи запевнення в Божій підтримці, він зі щораз більшою ревністю виконував своє священне служіння (Ісаї 6:5—8).

4. Розкажи про когось, хто виявляє неабияку ревність.

⁴ Нині Єгова не доторкається до уст своїх служителів. Однак за допомогою святого духу він вселяє в них палке бажання проповідувати добру новину. Чимало вісників виявляють неабияку ревність у виконанні Божої волі. Розгляньмо приклад Марухи з Іспанії. Уже понад 40 років її руки і ноги паралізовані. Їй дуже важко проповідувати від дому до дому, але, прагнучи залишатись активною, вона використовує інші методи служіння. Наприклад, вона пише листи, диктуючи текст своїй дочці. Упродовж одного місяця вона зі своїм «писарем» доклала особливих зусиль і вислала понад 150 листів, в кожен з яких вклала по буклету. Завдяки цьому про добру новину дізналася більшість сімей у поблизькому селі. Маруха сказала своїй дочці: «Якщо хоча б один наш лист потрапить до рук людини зі щирим серцем, Єгова благословить нас біблійним вивченням». Місцевий старійшина пише: «Я дякую Єгові за таких сестер, як Маруха, адже вони показують іншим, що́ в житті найцінніше».

5. а) Чи зміг Єремія зберегти ревність у служінні попри байдужість людей і що йому в цьому допомагало? б) Що допоможе тобі ревно звіщати добру новину?

⁵ У часи Єремії більшість мешканців Єрусалима «не жадали» правди від Бога і були байдужі до звістки пророка. Чи Єремія припинив проповідувати? Ні. Він сказав: «Гнів Єгови палає в мені, я вже втомився мовчати» (Єрем. 6:10, 11, НС). Як ти міг би розвинути таку ж ревність? У цьому тобі допоможуть зокрема роздуми над тим, що представляти правдивого Бога — це велика честь. Впливові люди в цьому світі ганьблять Боже ім’я. Релігійні провідники, так само як священики за днів Єремії, обманюють людей, що живуть на твоїй території. (Прочитай Єремії 2:8, 26, 27). А ти несеш їм добру новину про Царство, яка є справжнім виявом Божої милості до людства (Плач 3:31, 32). Розмірковуючи над цим, ти ще з більшим ентузіазмом звіщатимеш добру новину і допомагатимеш смиренним людям.

6. З якими випробуваннями стикався Єремія?

⁶ Ти, мабуть, погодишся, що залишатися ревним у християнському служінні не завжди легко. Єремії теж було нелегко виконувати волю Бога. Він стикався з великими труднощами, зокрема з протидією лжепророків. Про один з таких випадків ти можеш прочитати в 28-му розділі книги Єремії. Більшість людей не звертали уваги на його звістку, і часом він почувався самотнім (Єрем. 6:16, 17; 15:17). А іноді вороги навіть погрожували йому смертю (Єрем. 26:11).

«ТИ ПЕРЕХИТРИВ МЕНЕ, ЄГОВО»

7, 8. У якому розумінні Бог «перехитрив» Єремію?

⁷ Був період, коли з Єремії день у день глузували і знущалися. Тоді він вилив свої почуття Богові. Він сказав: «Ти перехитрив мене, Єгово, перехитрив ти мене. Ти виявився сильнішим за мене і переміг. Вони постійно насміхаються наді мною, кожен глузує з мене. Як тільки почну говорити — кричу, кричу про насильство і спустошення. Бо через слово Єгови я щодня зношу ганьбу й глузування» (Єремії 20:7, 8, НС). Як ти думаєш, в якому розумінні Єгова «перехитрив» свого вірного пророка?

⁸ Безперечно, Єгова не ошукав Єремію, він не вдався до підступу. Натомість Бог «перехитрив» його в позитивному розумінні цього слова. Єремії здавалося, що він не витримає протидії і не зможе далі виконувати Боже доручення. Але він зміг, оскільки його підтримував Всемогутній Бог. Єгова «переміг» Єремію, показавши, що Він набагато сильніший за пророка і його почуття. Коли цей вірний чоловік думав, що його сили вичерпались і він більше не витримає, Єгова додав йому сил, так би мовити перехитрив його. Бог виявився сильнішим за слабкості пророка. Попри байдужість і жорстокість людей, попри їхнє небажання слухати його звістку, Єремія був спроможний проповідувати далі.

9. Як тебе можуть зміцнити слова з Єремії 20:11?

⁹ Єгова був поруч з Єремією і підтримував його, як «потужний силач» (Єрем. 20:11). Бог додасть сил і тобі, щоб ти не втратив ревності в правдивому поклонінні та продовжував служити, незважаючи навіть на серйозні труднощі. Ти відчуєш, що Єгова, наче «воїн сильний»,— як його названо в перекладі Хоменка,— стоїть поряд з тобою.

10. Що ти робитимеш, зіткнувшись з протидією?

¹⁰ Апостол Павло підкреслив подібну думку, підбадьорюючи християн, які стикалися з переслідуваннями. Він написав: «Поводьтесь гідно доброї новини про Христа, щоб... я чув, що ви твердо стоїте в одному дусі й однодушно, пліч-о-пліч, боретесь за віру в добру новину, а також ні в чому не даєте супротивникам себе залякати» (Фил. 1:27, 28). Так само як Єремія і перші християни, ти можеш — і навіть повинен — покладатися в служінні на Всемогутнього Бога. Якщо з тебе хтось насміхається чи нападає на тебе, пам’ятай: Єгова з тобою, він додасть тобі сил. Бог підтримував Єремію, а також багатьох твоїх братів. Отже, він підтримає і тебе. Проси його про допомогу і не сумнівайся, що він відповість на твою молитву. Тоді ти помітиш, що Бог «перехитрив» тебе, давши сил знести труднощі й подолати страх. І ти, мабуть, зробиш набагато більше, ніж сподівався. (Прочитай Дії 4:29—31).

11, 12. а) Як ти міг би змінити свій графік служіння, щоб розмовляти з якомога більшою кількістю людей? б) Які додаткові можливості проповідувати ти можеш знайти у своїй місцевості? (Дивись ілюстрацію на сторінці 39).

¹¹ Те, що ми дізнаємо́ся про служіння Єремії, допоможе нам більш ефективно проповідувати добру новину. Будучи пророком Єгови понад 20 років, Єремія сказав: «Я... звертався до вас, говорив з самого ранку, але ви не слухали» (Єрем. 25:3, НС). Як бачимо, він починав своє служіння рано-вранці. Чого ми можемо навчитися з його прикладу? У багатьох зборах є вісники, які встають на світанку, щоб порозмовляти з людьми на зупинках і вокзалах. Чимало братів і сестер, що мешкають у селах, проповідують у ранні години односельцям, які теж рано починають свій день. А як ти міг би наслідувати приклад вірного служіння Єремії? Чи ти вчасно прокидаєшся, щоб не запізнитися на зустріч для проповідницького служіння?

¹² У багатьох місцевостях проповідування від дому до дому в післяобідні або вечірні години теж приносить чудові результати. Деякі вісники проповідують навіть уночі, скажімо на автозаправках, у ресторанах та інших закладах, які працюють цілодобово. Чи ти міг би зробити якісь зміни у своєму графіку, щоб проповідувати саме тоді, коли можна застати людей удома чи деінде?

13, 14. а) Чому можна припустити, що Єремія робив повторні відвідини? б) Що вказує нам на необхідність відповідально ставитись до повторних відвідин?

¹³ Іноді Єремія отримував від Єгови наказ виголосити пророчу звістку біля брами Божого дому або біля міської брами Єрусалима (Єрем. 7:2; 17:19, 20). Там почути слово Єгови могло чимало людей. Оскільки видатні мешканці міста, торговці й підприємці часто проходили через ті брами, пророк, мабуть, мав можливість знову зустрічати декого з них і пояснювати те, що сказав попереднього разу. Що це говорить нам про повторні візити до людей, які виявили інтерес до нашої звістки?

¹⁴ Єремія, як Божий пророк, розумів, що життя людей залежить від його служіння. Одного разу він не зміг особисто виконати Божий наказ і передати народові звістку, тому послав замість себе свого друга, Баруха. (Прочитай Єремії 36:5—8). Як нам наслідувати Єремію? Скажімо, ми пообіцяли співрозмовнику прийти ще раз. Чи ми дотримаємо свого слова? А якщо не можемо відвідати людину повторно або провести біблійне вивчення, то чи просимо когось зробити це замість нас? Ісус сказав: «Нехай ваше слово “так” означає “так”, а “ні” — “ні”» (Матв. 5:37). Дуже важливо виконувати свої обіцянки, адже ми представляємо Бога правди і порядку (1 Кор. 14:33, 40).

15, 16. а) Як чимало вісників наслідують Єремію у своєму служінні? б) Чого ти можеш навчитися з випадку, який стався в Чилі? (Дивись ілюстрацію на сторінці 40).

¹⁵ Пророк Єремія підбадьорив юдеїв у Вавилоні, написавши їм у листі, що Бог виконає своє «добре слово», тобто обітницю, про відновлення (Єрем. 29:1—4, 10). Сьогодні «добре слово» про те, що́ Єгова зробить невдовзі, можна поширювати в листах чи по телефону. Так ти міг би допомогти своїм родичам або іншим людям, які живуть далеко або з якими складно зустрітися особисто.

¹⁶ Коли вісники Царства беруть приклад з Єремії і старанно виконують своє служіння, вони нерідко досягають добрих результатів. Одна наша сестра в Чилі підійшла до жінки, яка виходила з метро. Ця жінка із захопленням вислухала біблійну звістку і погодилась обговорювати Біблію у себе вдома. Проте сестра не записала її адреси. Усвідомлюючи, наскільки важливо підтримувати інтерес жінки до правди, сестра почала молитися до Єгови про допомогу. Наступного дня вона прийшла на ту ж станцію метро о тій самій годині і зустріла жінку знову. Цього разу сестра записала адресу і через якийсь час прийшла до жінки додому, щоб допомогти їй ліпше зрозуміти Писання. Невдовзі Бог судитиме світ Сатани. Але ті, хто покається і послухається доброї новини, матимуть надію на порятунок. (Прочитай Плач Єремії 3:31—33). Тож пам’ятаймо про це і сумлінно опрацьовуймо свою територію.

«МОЖЕ ПОЧУЮТЬ ВОНИ, І ВЕРНУТЬСЯ»

17. Як ти міг би наслідувати Єремію, опрацьовуючи свою територію?

¹⁷ Єгова не прагне смерті людей. Приблизно за десять років до знищення Єрусалима він пообіцяв через Єремію, що не забуде тих, хто потрапить у вавилонську неволю. Бог сказав: «І зверну Я Своє око на них на добро, і поверну їх до цього Краю, і збудую їх, а не розіб’ю, і засаджу їх, а не вирву». Тому Єремія написав про останок Юди: «Ти маєш надію на майбутнє» (Єрем. 24:6; 26:3; Єрем. 31:17, НС). Пророк дивився на людей так само, як Єгова, і, виконуючи Боже доручення, щиро дбав про них. Він передавав людям заохочення Єгови: «Верніться-но кожен зі своєї злої дороги, та виправте вчинки свої» (Єрем. 35:15). Що ти міг би робити, аби ще повнішою мірою виявляти особистий інтерес до людей на призначеній тобі території?

18, 19. а) Як було би неправильно ставитися до праці проповідування? б) Який приклад у ставленні до людей подав нам Єремія?

¹⁸ Єремія не переставав любити свій народ. Він глибоко співчував мешканцям Єрусалима, коли це місто знищили вороги. (Прочитай Плач Єремії 2:11). Юдеї самі були винні в тому, що їх спіткало таке лихо. Проте Єремія не злорадів і не говорив: «Я ж вас попереджав!» Йому було дуже боляче через те, що сталося. Нам теж не можна ставитися до нашого служіння недбало і виконувати його лише з почуття обов’язку. Те, що ми робимо в проповідуванні, має свідчити про глибоку любов до нашого чудового Бога і до людей, створених на його образ.

¹⁹ Бути свідком правдивого Бога — велика честь, і з нею не зрівняється жодна посада, яку можна обіймати в цьому світі. Мабуть, Єремія теж так думав, адже він написав: «Коли твої слова надходили до мене, я їх проковтував. Слово твоє було радістю для мене й веселощами мого серця. Бо я ношу твоє ім’я, Господи, Боже сил» (Єрем. 15:16, Хом.). Завдяки проповідуванню доброї новини ще багато людей зможуть пізнати і полюбити того, кому зобов’язані своїм життям. Ми посприяємо цьому, якщо будемо служити ревно і з любов’ю, так, як це робив Єремія.